Особливості фотосинтезу та продукційного процесу пшениці озимої за використання біологізованих систем удобрення в ланках сівозмін

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-1-4

Ключові слова:

пшениця озима, біологізовані системи удобрення, вміст хлорофілів, чиста продуктивність фотосинтезу, елементи продуктивності рослин

Анотація

Вивчали особливості загальної біотичної продуктивності пшениці озимої, зокрема динаміку вмісту хлорофілів (a + b) у верхніх листках (прапорцевий і підпрапорцевий), чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) у період весняного кущення, трубкування, колосіння ‒ цвітіння та молочно-воскової стиглості і зернову продуктивність (фаза воскової стиглості зерна) за біологізованих систем удобрення (БСУ). Вони передбачали внесення соломи бобових (горох або кормові боби) + N90Р60К60. Додатковими факторами оптимізації живлення слугували біостимулятор (БС, обробка рослин) і гумусне добриво (ГД, прикореневе внесення), а також хелатне добриво (ХД, обробка рослин). Зазначені системи удобрення позитивно впливали на сумарний вміст хлорофілів (a + b) та ЧПФ. Обробки рослин пшениці озимої БС і ГД стимулювали зростання сумарного вмісту хлорофілів та ЧПФ від 2,37–2,31 мг/г та 4,80–5,12 г/м2 за добу у фазі весняного кущення до 3,59–3,82 мг/г та 7,92–8,06 г/м2 за добу на етапах колосіння – цвітіння. Період цвітіння – молочно-воскової стиглості характеризувався істотним зменшенням ефективності фотосинтетичних процесів (вміст пігментів, ЧПФ). За дії на рослини БС, ГД або ХД на базовому фоні удобрення показники маси зерен з колоса і маси 1000 зерен збільшувалися, що своєю чергою сприяло забезпеченню рівня врожаю
5,66–5,81 т/га. З’ясовано особливості мікроелементного складу зерна пшениці озимої (Mn, Fe, Zn, Cu) за БСУ. Найвищий рівень Fe, Cu та Zn у зерні пшениці озимої виявлено за умов систем удобрення з застосуванням БС або ХД на фоні N90Р60К60. За використання ГД, яке володіє адсорбуючою здатністю, спостерігали тенденцію до зниження вмісту вказаних мікроелементів. Кількість їх у зерні пшениці озимої не перевищувала гранично допустимих значень.

Посилання

1. Агроекологічні та економічні аспекти вирощування озимої пшениці в умовах Південного Степу України / Л. В. Андрійченко та ін. Наукові праці. Екологія. 2010. Т. 132, вип. 119. С. 41–44. URL: http://ecology.chdu.edu.ua/article/view/64833 (дата звернення: 26.03.2025).

2. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках гречки за дії біологічних препаратів / В. П. Карпенко та ін. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. 2021. Т. 81, № 1-2. С. 83–89. DOI: https://doi.org/10.25128/2078-2357.21.1-2.11.

3. Вплив передпосівного оброблення насіння різнокомпонентними протруйниками на стан пігментного комплексу пшениці озимої в умовах Південного Степу України / Ю. О. Кліпакова та ін. Агробіологія. 2021. № 1. С. 59–67. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2021-163-1-59-67.

4. Вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів, отриманим за допомогою нанотехнологій, на їх фотосинтетичну активність за різних умов вологозабезпечення / О. О. Стасик та ін. Фізіологія рослин і генетика. 2020. Т. 52, № 1. С. 46–63. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2020.01.046.

5. Ефективність застосування нових мікроелементних комплексів при вирощуванні пшениці озимої / О. Є. Давидова та ін. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47, № 3. С. 213–223. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/232903725.pdf (дата звернення: 28.03.2025).

6. Зв’язок вмісту хлорофілу в листках і хлорофільного індексу посівів озимої пшениці в період наливання зерна з урожайністю / Г. О. Прядкіна та ін. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47, № 2. С. 167–174. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/159495/07-Priadkina.pdf?sequence=1 (дата звернення: 30.03.2025).

7. Зубець М. В., Медведєв В. В., Балюк С. А. Розвиток і наукове забезпечення органічного землеробства в європейських країнах. Вісник аграрної науки. 2010. № 10. С. 5–8. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/vaan_2010_10_3.pdf (дата звернення: 25.03.2025).

8. Кліпакова Ю. О., Білоусова З. В., Кенєва В. А. Вплив строків та способу внесення добрив на формування продуктивності рослин пшениці озимої. Таврійський науковий вісник. 2021. № 120. С. 53–60. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.120.8.

9. Козак В., Пида С. Вплив мікробних препаратів та фунгіцидів на накопичення фотосинтетичних пігментів у листках сочевиці харчової (Lens culinaris Medik.). Збірник матеріалів ІІ Міжнар. наук. конф. «Бессерівські природознавчі студії» (Кременець, 24‒25 верес. 2024 р.). Кременець : КОГПА ім. Тараса Шевченка, 2024. Вип. ІI. С. 113–117. URL: https://kogpa.edu.ua/images/main_dir/kaf_bio/nauka/bess.pdf#page=113 (дата звернення: 24.03.2025).

10. Кудрявицька А. М. Вплив тривалого застосування добрив на продуктивність фотосинтезу та врожайність пшениці ярої. Вісник аграрної науки. 2016. № 4. С. 24–27. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201604-06.

11. Мазуренко Б. О., Новицька Н. В. Накопичення абсолютно сухої речовини та чиста продуктивність фотосинтезу посівів тритикале за пізніх осінніх строків сівби та підживлень азотом. Таврійський науковий вісник. 2020. № 111. С. 105–111. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.111.14.

12. Марченко К. Ю. Вміст хлорофілу та чиста продуктивність фотосинтезу вівса голозерного за дії біологічних препаратів. Зрошуване землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2022. Вип. 77. С. 62–67. DOI: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2022.77.14.

13. Михальська Л. М., Санін О. Ю., Третяков В. О. Вплив елементів живлення та фунгіцидів на вміст хлорофілу в листках високопродуктивних сортів пшениці озимої. Фізіологія рослин і генетика. 2020. Т. 52, № 6. С. 538–549. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2020.06.538.

14. Особливості фотосинтезу і продукційного процесу у високоінтенсивних генотипів озимої пшениці / Д. А. Кірізій та ін. Київ : Основа, 2011. 415 с.

15. Поліщук П. Вміст хлорофілів і каротиноїдів у листках злакових і бобових рослин. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. здобувачів вищої освіти “Молодь – аграрній науці і виробництву. Новітні технології виробництва та переробки продукції тваринництва, харчові технології” (Біла Церква, 14 квіт. 2023 р.). Біла Церква : БНАУ, 2023. С. 56–57. URL: https://science.btsau.edu.ua/sites/default/files/tezy/tezy_stud_btf_14.04.23.pdf#page=56 (дата звернення: 24.03.2025).

16. Потужність розвитку фотосинтетичного апарату та врожайність рослин озимої пшениці за дії бензиламінопурину та пероксиду водню / Н. Ю. Таран та ін. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46, № 5. С. 413–419. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/FBKR_2014_45_5_7.pdf (дата звернення: 30.03.2025).

17. Прядкіна Г. О., Махаринська Н. М. Асиміляційний апарат листків окремих ярусів у сортів озимої пшениці за несприятливих умов навколишнього середовища. Фізіологія рослин і генетика. 2021. Т. 53, № 1. С. 74–86. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2021.01.74.

18. Прядкiна Г. О., Швартау В. В., Михальська Л. М. Потужнiсть фотосинтетичного апарату, зернова продуктивнiсть та якiсть зерна iнтенсивних сортiв м’якої озимої пшеницi за рiзного рiвня мiнерального живлення. Физиология и биохимия культурных растений. 2011. Т. 43, № 2. С. 158–163. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/66363/09-Pryadkina.pdf?sequence=3 (дата звернення: 25.03.2025).

19. Рябовол Л. О., Рябовол Я. С., Федоренко С. В. Особивості фотосинтезу різних за морфотипами створених зразків пшениці м’якої озимої. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2024. Вип. 105, ч. 1. С. 231–237. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-8240-2024-105-1-231-237.

20. Сметанко О. В., Бурикіна С. І., Кривенко А. І. Вплив елементів біологізації вирощування пшениці озимої на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки. 2018. № 8 (785). С. 33–37. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201808-05.

21. Соколовська-Сергієнко О. Г., Прядкіна Г. О., Капітанська О. С. Активність фотосинтетичного апарату та продуктивність озимої пшениці за обробки хелатованим мікродобривом і стимулятором росту. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47, № 4. С. 321–329. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/FBKR_2015_47_4_8.pdf (дата звернення: 30.03.2025).

22. Старчевський Ю. І., Старчевський І. П. До питання практичної реалізації в Одеській області світової стратегії екологізації сільського господарства на засадах комплексної біологізації землеробства. Вісник аграрної науки Південного регіону : міжвід. темат. наук. зб. С.-г. та біологічні науки. 2008. Вип. 9, ч. 1. С. 23–33.

23. Стасик О. О., Кірізій Д. А., Прядкіна Г. О. Фотосинтез і продуктивність: основні наукові досягнення та інноваційні розробки. Фізіологія рослин і генетика. 2021. Т. 53, № 2. С. 160–184. DOI: https://doi.org/10.15407/frg2021.02.160.

24. Тодосійчук О. В. Вміст хлорофілу й чиста продуктивність фотосинтезу чини посівної за дії біологічних препаратів. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2024. № 2. С. 7–12. DOI: https://doi.org/10.32782/2310-0478-2024-2-7-12.

25. Hashem L. F., Al-Issawi M. H. Chlorophyll content variation in wheat genotypes planted in semi-arid region. IOP Conference Series: “Earth and Environmental Science”. V. 1252, no. 1. International Collaborative Conference of Modern Agricultural Technologies (Erbil, Iraq, 03.05.2023 – 04.05.2023). Published online (https://iopscience.iop.org/issue/1755-1315/1252/1) 20 December 2023. P. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/1252/1/012025.

26. Identification and validation of quantitative trait loci for chlorophyll content of flag leaf in wheat under different phosphorus treatments / B. Yang et al. Frontiers in Plant Science. 2022. V. 13. Article number 1019012. P. 1–16. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2022.1019012.

27. Mapping QTLs for chlorophyll content and chlorophyll fluorescence in wheat under heat stress / N. Bhusal et al. Biologia Plantarum. 2018. V. 62, no. 4. P. 721–731. DOI: https://doi.org/10.1007/s10535-018-0811-6.

28. New alleles for chlorophyll content and stay-green traits revealed by a genome wide association study in rice (Oryza sativa) / Y. Zhao et al. Scientific Reports. 2019. V. 9, no. 1. Article number 2541. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-019-39280-5.

29. Said A. A., Moursi Y. S., Sallam A. Association mapping and candidate genes for physiological non-destructive traits: Chlorophyll content, canopy temperature, and specific leaf area under normal and saline conditions in wheat. Frontiers in Genetics. 2022. V. 13. Article number 980319. P. 1–14. DOI: https://doi.org/10.3389/fgene.2022.980319.

Завантаження

Опубліковано

30.09.2025

Номер

Том 78 № 1 (2025)

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Ангеліна ДУБИЦЬКА, Оксана КАЧМАР, Олександр ДУБИЦЬКИЙ (Автор)

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Як цитувати

Ангеліна ДУБИЦЬКА, Оксана КАЧМАР, & Олександр ДУБИЦЬКИЙ. (2025). Особливості фотосинтезу та продукційного процесу пшениці озимої за використання біологізованих систем удобрення в ланках сівозмін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 78(1), 42-55. https://doi.org/10.32636/01308521.2025-(78)-1-4

Схожі статті

1-10 з 315

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають