Методологічні аспекти органічного виробництва та збалансованого природокористування
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-3Ключові слова:
філософія органічного виробництва і збалансованого природокористування, українська школа фізичної економії, вчення фізіократів, наука, сільське господарство, органічне виробництво, збалансований (сталий) розвиток, ґрунт, гумусний шар, сонячна енергія, буття, методологічні принципи органічного виробництва і збалансованого природокористуванняАнотація
Висвітлено роль вчення української школи фізичної економії як одного з вагомих методологічних аспектів побудови системи органічного виробництва та збалансованого природокористування в Україні та світі. Автори звертають увагу на вагомість тісного зв’язку спеціалізованого (наукового) знання з філософським знанням як вагомої підстави для гармонійного співіснування людини і природи в сучасних умовах та майбутньому. Наголошено, що зміст цієї науки, її спрямованість становлять найгострішу зброю людини в боротьбі за виживання, за краще пристосування до умов навколишнього оточення. Окреслено коло проблем, які стають перешкодами на шляху реалізації цілей і завдань органічного виробництва та збалансованого природокористування в сучасній Україні. Висвітлено проблему взаємодії спеціальних наук з філософією, насичення конкретно-наукових знань положеннями, в яких певним чином відображаються ті чи інші філософські ідеї. В статті обґрунтовано роль філософії органічного виробництва та збалансованого природокористування у зміні ставлення людини і суспільства не тільки до навколишньої природи, але й власного фізичного, інтелектуального та морально-духовного здоров’я від споживацького й зневажливого до гармонійного, де людина усвідомлює себе невід’ємною частиною космічних процесів.
Органічне виробництво розглядається як складова частина сільськогосподарського виробництва, яке є однією з основних ознак буття людини і людства та виступає складовою частиною біосфери, виявляючи онтологічний характер його функціонування. Наголошено, що виняткова за своїм значенням для людства соціальна роль органічного виробництва і збалансованого природокористування органічно пов’язана зі стратегією сталого розвитку і є вагомою умовою його побудови. Автори підкреслюють значення вчення фізичної економії у розкритті розуміння взаємозв’язку вселенських процесів, зокрема енергетичних, з процесами на планеті Земля крізь призму функціонування рослинного та тваринного світу і гумусного шару як накопичувачів та трансформаторів космічної, зокрема сонячної енергії.
Посилання
1. Безус Р. Формування організаційно-економічних засад розвитку виробництва органічної продукції : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03. Житомир, 2015. 488 с.
2. Бережна Ю. С. Канали збуту органічної продукції: міжнародний аспект та вітчизняна практика. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2010. № 4, т. 4. С. 198‒202.
3. Валуйський О. Екологічний виклик сучасному глобальному світу в філософському вимірі. Вісник КНТЕУ. 2010. № 3. С. 67‒77.
4. Веремеєнко С. І., Трушева С. С. Біологічні системи землеробства : навч. посіб. Рівне, 2011. 196 с.
5. Воробйова Л. В. Володимир Вернадський і фізична економія. Молодий вчений. 2017. № 2 (42). С. 239‒243.
6. Воробйова Л. В. Ідеї фізичної економії в організації сучасної системи господарювання. Економічний вісник університету. 2015. Вип. 25 (1). С. 90‒95.
7. Глушко Т. П., Корсак Л. М. Концепція сталого розвитку як аграрна філософія сучасної цивілізації. Мультиверсум : філософський альманах. 2007. № 66. URL: http://www.filosof.com.ua/Jornel/M_66/Glushko.pdf (дата звернення: 28.02.2022).
8. Грабак Н. Х. Екологічний напрям у землеробстві та його перспектива. Екологія. Наукові праці. 2011. Вип. 140, т. 152. С. 20‒25.
9. Дегодюк Е. Г., Дегодюк Т. С. Адаптація системи землеробства І. Овсинського до умов виробництва органічної продукції рослинництва. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 3. С. 3‒9.
10. Дичко І. Ноосфера і біосфера: проблеми співіснування. До 150-річчя від дня народження Володимира Вернадського. Рідний край. 2013. № 2 (29). С. 73‒75.
11. Доля М. М. Спираючись на науку. Агроеко : науково-виробниче видання. 2015. 20 серп. № 09 (253).
12. Дудар Т. Г., Дудар О. Т. Розвиток органічного агровиробництва як основа забезпечення якості і безпечності сільськогосподарської продукції в Україні. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія Економіка. 2014. Вип. 1 (1). С. 11‒15.
13. Єщенко В. О., Опришко В. П., Усик С. В. Біологічне землеробство: сутність і умови його ефективного застосування. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2012. № 1/2. С. 21‒27.
14. Зайчук Т. О. Вітчизняний ринок екологічно чистих продуктів харчування та шляхи його розвитку. Економіка і прогнозування. 2009. № 4. С. 114‒125.
15. Зіновчук Н. В., Ращенко А. В. Особливості впровадження виробництва органічної продукції в Україні. Збалансоване природокористування. 2014. № 1. С. 13‒20.
16. Зоря П. С. Виробництво екологічно чистої продукції: проблеми та виклики сьогодення. Економіка і управління. 2014. № 3. С. 45‒50.
17. Іванова Т. В. Науково обґрунтована економіко-екологічна політика держави. Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 7. С. 95‒98.
18. Кобець М. І. Органічне землеробство в контексті сталого розвитку. Проект «Аграрна політика для людського розвитку». 2004 (5). 22 с.
19. Коровінська Г. І., Додонова В. І. Екологічний аспект технократичного мислення. Вісник Донецького національного університету. 2013. Т. 1, № 5. С. 56‒62. URL: https://jvestnik-sss.donnu.edu.ua (дата звернення: 28.02.2022).
20. Кутаренко Н. Я. Розвиток органічного сільського господарства в агропродовольчій системі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.03 «Економіка та управління національним господарством». Чернівці, 2015. 20 с.
21. Мельник Л. Г. Сходження до Утопії, або Машина часу М. М. Неплюєва. (Соціально-економічний аналіз). Суми, 2013. 240 с.
22. Моргун В. Ф. Антиномії землеробства: геноцид або продовольча безпека. Органічне виробництво і продовольча безпека. Житомир, 2014. С. 28‒33.
23. Моргун В. Ф. Руководители держав, не бойтесь быть святыми. Органічне виробництво і продовольча безпека. Житомир, 2014. С. 4‒18.
24. Озерська Г. Людиною йду по землі. Агроеко. 2015. 20 серп. № 09 (253).
25. Олексієнко А. О. Впровадження принципів і методів органічного землеробства як стратегічний напрямок розвитку фермерських господарств Кіровоградської області. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. 2012. Вип. 22, ч. II. С. 1‒6.
26. Остропольська З. М. Морально-етичні аспекти господарської діяльності людини (з історії філософсько-культурологічної думки). Культура України. 2014. Вип. 47. С. 32‒40.
27. Прокопа І. В. Фізико-економічна парадигма сучасної теорії і практики господарювання. Економіка України. 2014. № 5 (630). С. 93‒96.
28. Радей А. С. Екологічна свідомість і культура: теоретико-методологічний аспект. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : зб. наук. пр. 2008. № 3 (24). URL: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/8812 (дата звернення: 28.02.2022).
29. Руденко М. Енергія прогресу. Вибрані праці з економії, філософії і космології / упоряд. Р. А. Руденко. Київ, 2015. 680 с.
30. Сагайдак Ю., Харченко Т. Проблеми та перспективи розвитку екологічного ринку в Україні. Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка. Серія Економіка. 2012. № 142. С. 32‒35.
31. Семенюк Е., Мельник В. Філософія сучасної науки і техніки. Видання третє, виправлене та доповнене. Львів, 2017. 363 с.
32. Система органічного земле-робства агроеколога Семена Антонця : науково-практичне видання / В. М. Пи-саренко та ін. Полтава, 2017. 123 с.
33. Скиба Ю. А. Науково-концептуальні підходи до розробки стратегії безпеки і виживання людства. Наукові записки НДУ імені М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2011. № 10. С. 78‒82.
34. Сокол Л. М., Стефановська Т. Р., Підліснюк В. В. Екологічне (органічне) землеробство – складова сталого сільського господарства. Екологічна безпека. 2008. № 3/4. С. 102‒109.
35. Стоволос Н. Б. Модель формування загальнодержавної системи виробництва органічної продукції. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2014. № 4. С. 98‒102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2014_4_16 (дата звернення: 28.02.2022).
36. Тимофєєв М. М. Біогенне землеробство в аспекті енергетичних ресурсів. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. № 38. С. 154–158.
37. Тютюнник Г. Основи розвитку національного ринку органічного землеробства в Україні. Галицький економічний вісник. 2014. Т. 46, № 3. С. 46‒52.
38. Хаєцький Г. С. Екологія людини: курс лекцій для студентів географічних спеціальностей педагогічних університетів. Вінниця, 2014. 306 с.
39. Халапсис А. В., Халапсис В. С. Будущее человечества: цивилизационные конфликты или переход к ноосфере? Грані. Філософія. 2011. № 4 (78). С. 32‒36.
40. Хорішко І. В. Теоретичні підходи до визначення основних понять екологобезпечного агровиробництва. Європейський вектор економічного розвитку. 2015. № 1 (18). С. 203‒210.
41. Христенко О. А. Екологічний моніторинг виробництва сільськогосподарської продукції як конкурентна перевага країн-виробників. 2012. URL: http://www.sworld.com.ua › konfer27 (дата звернення: 28.02.2022).
42. Цюк О. А. Ефективність елементів органічного землеробства в Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 3. С. 42‒49.
43. Чуйкова О. В. Біполярність концепції ноосфери В. І. Вернадського: пасіонарність та нооетика. Грані. Філософія. 2014. № 11 (115). С. 34‒37.
44. Шевель А. О. Характер взаємовідносин суспільства та природи. Світогляд-філософія-релігія. 2015. Вип. 8. С. 97‒104. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/83155 (дата звернення: 28.02.2022).
45. Шевчук В. О. Фізико-економічні засади національної стратегії розвитку агросфери. Економіка АПК. 2013. № 12. С. 97‒107.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Стасів О. Ф., Наконечний Р. А., Копитко А. Д. (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
