Розвиток антракнозу льону в умовах Західного Лісостепу України за зміни клімату
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-2-5Ключові слова:
льон, сорт, антракноз, стійкість, вихідний матеріал, селекційний процесАнотація
Глобальна зміна клімату в бік потепління впливає на агрокліматичні умови росту, розвитку та формування продуктивності сільськогосподарських культур. Вона супроводжується підвищенням температури повітря, порушенням природних процесів розвитку, змінами тривалості сезонів року, вегетаційного періоду культур.
Сільське господарство є найбільш вразливим сектором економіки до кліматичних змін, оскільки розвиток галузей рослинництва, їхню спеціалізацію, урожайність сільськогосподарських культур визначають саме кліматичні умови території, зокрема тепло- та вологозабезпечення.
З групи технічних культур льон є одним із найбільш вологолюбних представників, який не переносить спеки, оскільки в умовах жаркої погоди понад 22 °С проявляється негативний вплив на ріст стебла, погіршується якість волокна.
Для підвищення продуктивності льону потрібне вдосконалення методів селекції, поповнення та вивчення національної колекції, виявлення зразків з високою комбінаційною здатністю та залучення їх до селекційного процесу.
Метою наших досліджень було вивчення та виявлення колекційних зразків льону, стійких до антракнозу в умовах зміни клімату, які будуть використані як вихідний матеріал у селекційному процесі для створення стійких сортів.
Наведено результати досліджень за період 2011–2020 рр. розвитку антракнозу Colletotrichum lini Bolley в умовах Західного Лісостепу України. Встановлено вплив стійкості сортів та абіотичних факторів (температури та вологості повітря) на ступінь ураження льону хворобою. Виділено колекційні зразки, які можуть бути використані в селекційному процесі як вихідний матеріал для створення стійких сортів.
В умовах Західного Лісостепу України найвищий розвиток антракнозу за досліджуваний період 2011–2020 рр. у фазі ранньої жовтої стиглості відзначено в 2018 і 2019 рр. − відповідно 32,0−70,0 і 16,0−72,0 %. Найнижчий розвиток антракнозу спостерігали в 2016 і 2017 рр. – 2,7–15,0 і 8,0–23,0 %.
Всі досліджувані колекційні зразки уразилися антракнозом, у фазі бутонізації у слабкому ступені (бал 1), у фазі початку ранньої жовтої стиглості – середньому (бал 2) та сильному (бал 3).
Класифікація колекційних зразків льону за стійкістю до антракнозу показала, що в 2016 і 2017 рр. всі досліджувані зразки були стійкими до хвороби.
Найбільшу частку серед досліджуваних зразків становили середньостійкі: в 2011 р. – 87,5 %, 2020 р. – 65,4 %, сприйнятливі зразки переважали в 2018 р. – 69,7 % і 2019 р. – 59,6 %.
За період досліджень у колекційному розсаднику виявлено стійкі зразки до антракнозу, які можуть бути використані в селекційному процесі як вихідний матеріал: Зоря-87 (St2), Київський, Світанок, Рушничок, Львівський-8, Дебют, Золотистий, Вручий, Гладіатор, Ірма, Кримський-250, Байкал, Славний, Староместный, Хейя-14, Хейя-15, Форт, Лінія ЛЗУ-2, Лінія ЛЗУ-3, Лінія ЛЗУ-4, Лінія ЛЗУ-5, Atena, Artemida, Emilen, Berber, g7 Astelle, Rust Resistant sum № 6, Taurneus, Verin, Achay, Lintex, Milenium, Arsen, Daros I, Luna, Alba, Reina, Tammes T-17, Abissinian.
Посилання
1. Антракноз льону в умовах Західного Лісостепу України / О. А. Ващишин та ін. Луб’яні та технічні культури. 2018. Вип. 6 (11). С. 92–98.
2. Бірюкова Т. С., Чучвага В. І. Дослідження прояву розвитку фузаріозу та антракнозу перспективних сортів в умовах Північно-Східного Полісся України. Зб. наук. пр. Інституту луб’яних культур НААН. 2014. Вип. 12. С. 82−87.
3. Бурик О. Ю. Ураження льону-довгунцю хворобами залежно від строків збирання. Вісник аграрної науки. 2013. № 2. C. 78−80.
4. Дегтерьов Ю., Гавва Д., Резнік С. Вплив зміни клімату на урожайність сільськогосподарських культур Лівобережного Лісостепу. IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти” (Київ, 21 квіт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 107−111.
5. Домінська О. Я. Вплив факторів на розвиток льонарства в Україні. Агросвіт. 2015. № 7. С. 13–19.
6. Жуйков О. Г., Мельник Н. А. Льон олійний в Україні – культура втрачених можливостей. Таврійський науковий вісник. 2022. № 123. С. 62−67.
7. Ільків Л. А. Сучасний стан та ефективність виробництва льону. Економічні науки. 2018. № 12. С. 614−618.
8. Йотка О. Ю., Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Ознакова колекція льону за стійкістю до фузаріозу та антракнозу – джерело вихідного матеріалу для селекції. Генетичні ресурси рослин. 2017. № 20. С. 73−84.
9. Ковальов В. Б., Деребон І. Ю., Бучко К. Д. Вирощування олійного льону на Поліссі. Наукові читання – 2018 : матері-али наук.-практ. конф. (Житомир, 16–17 листоп. 2018 р.). Житомир, 2018. С. 49–54.
10. Конюк О. Вплив змін клімату на посівні площі та валовий збір технічних культур в Україні. IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти” (Київ, 21 квіт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 120−123.
11. Крят Л. І. Вплив зміни клімату та екстремальних кліматичних явищ на розвиток сільського господарства. IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти” (Київ, 21 квіт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 129−131.
12. Лімонт А. Льон-довгунець і конкурентоспроможність льонарства та його відродження. Техніка і технології АПК. 2016. № 11. C. 14−19.
13. Логінов М. І. Перспективи селекції сортів льону-довгунцю з високою прядив-ною здатністю волокна та підвищеною насіннєвою продуктивністю. Вісник Сум-ського НАУ. 2014. № 3 (27). C. 201−204.
14. Макаренко В. Культуры-фавориты. Агроперспектива. 2014. № 4. С. 20−21.
15. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунцю. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4. С. 299.
16. Махова Т. В., Поляков О. І. Вплив агроприйомів вирощування на забур’я-неність посівів та врожайність льону олійного в умовах Степу України. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2015. Вип. 22. С. 110−118.
17. Махова Т. В., Поляков О. І. Формування врожайності льону олійного сорту Ківіка в залежності від агроприйомів вирощування. Перспективи розвитку рослинницької галузі в сучасних економічних умовах : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 50-й річниці від початку розвитку рисівництва в Україні (Скадовськ, 6−8 серп. 2013 р.). Скадовськ, 2013. С. 134−135.
18. Методичні рекомендації “Селекція та первинне насінництво льону-довгунця” / М. І. Логінов та ін. Глухів, 2010. 50 с.
19. Наукові досягнення в селекції та створення нових сортів льону-довгунця / М. І. Логінов та ін. Вісник Сумського НАУ. 2016. № 2 (31). C. 209−213.
20. Облік шкідників та хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В. П. Омелюти. Київ, 1984. 294 с.
21. Примаков О. А., Маринченко І. О., Козорізенко М. П. Шляхи розвитку льонарства в Україні. Економіка АПК. 2013. № 11. С. 32–37.
22. Поляков О. І., Нікітенко О. В., Вахне-нко С. П. Агротехніка льону олійного. The Ukrainian Farmer. 2017. С. 102–105.
23. Поляков О. І., Махова Т. В. Вплив строків сівби та норм висіву на показники елементів продуктивності та формування врожайності льону олійного в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 68. С. 146−149.
24. Рудік Н. М. Економічний потенціал виробництва льону олійного в Україні. Агросвіт. 2020. № 2. С. 61−68.
25. Рудік О. Л. Вплив вологозабез-печення на процеси росту та розвитку сортів льону в умовах Півдня України. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 98. С. 113−121.
26. Рудік О. Л., Мринський І. М. Загальна та біоенергетична оцінка подвій-ного використання льону олійного. Вісник ЖНАЕУ. 2015. № 2 (50), т. 1. С. 325–330.
27. Рудик А., Керимов А. Оценка сортовых особенностей с целью двойного использования посевов льна масличного. Elimy News is the Researching of Natural Sciences. Lankaran. 2018. Vol. 1. P. 221–229.
28. Слісарчук М. В. Удосконалення техніки гібридизації льону олійного і льону-довгунцю при створенні нового вихідного матеріалу. Вісник аграрної науки. 2014. № 3. C. 45−49.
29 Сторчоус І. Технологічні основи вирощування льону-довгунцю в Україні. Агробізнес сьогодні. 2018. № 11. C. 72−73.
30. Хілінський С. А. Олійний льон для аграріїв сьогодні – від 100 % рентабельності та низка інших переваг. Агроном. 2019. № 4. С. 74–75.
31. Чехова І. В., Чехов С. А., Шкурко М. П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України. 2017. № 1. С. 52−63.
32. Чехова І. В. Світовий ринок олійних культур. Вісник аграрної науки. 2017. № 9. С. 71−77.
33. Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Вивчення сортової реакції льону-довгунця на стійкість до антракнозу з метою селекції на імунітет. Луб'яні та технічні культури. 2018. Вип. 6 (11). С. 88−92.
34. Шеремет Ю. В. Особливості елементів сортової технології вирощування льону олійного в умовах Полісся. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2013. Вип. 2. С. 50−55.
35. Яцух К. І., Тимчук І. С., Ващишин О. А. Антракноз льону-довгунцю на Львівщині. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2012. Вип. 54, ч. ІІ. С. 135−145.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 О. А. ВАЩИШИН, Г. Я. БІЛОВУС, К. І. ЯЦУХ, О. Н. ПРИСТАЦЬКА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
