Врожайність і структура врожаю сої залежно від елементів технології вирощування
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-7Ключові слова:
позакореневе підживлення, десикація, сенікація, структура врожаю, врожайність, сояАнотація
У сучасних інтенсивних технологіях вирощування сої система удобрення передбачає внесення всіх потрібних для рослин мікроелементів.
Важливим інструментом для ефективного управління продуктивністю високоврожайних сортів сої є позакореневі підживлення, які є додатковим джерелом забезпечення рослин поживними речовинами через листок. Потреба сої в збалансованому ґрунтовому живленні обумовлює проведення позакореневих підживлень, які позитивно впливають на ріст і розвиток рослин з мінімальними витратами, підвищують толерантність рослин до стресових факторів, сприяють зниженню абортивності бобів, збільшують їхню озерненість і масу 1000 насінин, продовжують період активного фотосинтезу та симбіотичної азотфіксації.
Для забезпечення рівномірного дозрівання насіння сої з оптимальною вологістю доцільним є проведення десикації, що дозволяє швидко і якісно провести збирання врожаю культури. Цей технологічний захід пришвидшує дозрівання насіння, сприяє зменшенню рівня засміченості посівів, зниженню витрат на збирання врожаю.
Також для пришвидшення достигання насіння потрібним прийомом є сенікація. Цей екологічний захід полягає в обробці рослин азотними добривами. За допомогою сенікації рослинам надається додатковий азот, якого не вистачає насінню для формування високого вмісту білка.
Наведено результати досліджень щодо впливу позакореневого підживлення, передзбиральної десикації і сенікації на показники структури врожаю і врожайність сої.
Встановлено, що позакореневе підживлення мікродобривом Реаком-СР-Бобові (4 л/га) у фазі бутонізації в поєднанні з передзбиральною сенікацією посівів аміачною селітрою (10 % розчин) мало позитивний вплив на врожайність і показники структури врожаю сої. Водночас кількість бобів на рослині становила 29,7‒32,0 шт., кількість зерен у бобі – 2,2‒2,3 шт., маса 1000 насінин – 166,7‒178,6 г. Найвища врожайність насіння сої сорту Сігалія становила 3,67 т/га і Кордоба – 3,68 т/га.
Передзбиральна десикація посівів досліджуваних сортів сої мала незначний вплив на врожайність насіння, спостерігали закономірність щодо підвищення врожаю на 0,08‒0,23 т/га.
Посилання
1. Артеменко С. Ф. Вплив агротехнічних заходів та строків сівби за різних погодних умов на урожайність сої. Бюл. Ін-ту зерн. госп-ва. 2011. № 40. С. 40‒45.
2. Бабич А. О., Дробітько А. В., Дробітько О. М. Формування урожайності сої залежно від підбору сортів і технологічних прийомів в умовах Південно-Західного Степу України. Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі : матеріали ІІІ Всеукр. конф. Вінниця, 2000. С. 9‒10.
3. Бахмат О. М., Чинчик О. С. Урожайність насіння сої залежно від агротехнічних прийомів вирощування в умовах Західного Лісостепу України. Вісник Степу : наук. зб. за матеріалами VІ Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів „Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку” (с. Созонівка, 25–26 берез. 2010 р.). 2010. Вип. 7. С. 22−25.
4. Бранціра І. Л. Вплив удобрення на урожайність і якість насіння сої. Матеріали студ. наук. конф., 27–28 квіт. 2016 р. : у 2 т. / Полтав. держ. аграр. акад. Полтава : ПДАА, 2016. Т. 2 : Тези навч.-наук. аграр.-інж. ін-ту та навч.-наук. ін-ту тваринництва і ветмедицини. С. 25‒27.
5. Врожайність як інтегральний показник реакції рослин сої на елементи технології вирощування / С. М. Кален-ська та ін. Науковий вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. Сер. «Агрономія» : зб. наук. пр. 2010. Вип. 149. С. 227–234.
6. Дихтяр В. Соя шагает по планете. Новые горизонты Украины. Агроперспектива. 2021. № 10. С. 45.
7. Діденко Н. І. Виробництво сої в умовах інтеграційних процесів в Україні. Економіка АПК. 2017. № 1. С. 31–36.
8. Дідора В. Г. , Ступніцька О. С. Продуктивність сої залежно від інокуляції та удобрення в умовах Полісся України. Вісник аграрної науки. 2016. № 4. С. 33–37.
9. Душко П. М. Оцінювання удобрень сої в технології її вирощування за адаптивним потенціалом. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 205–210.
10. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П. Основи наукових досліджень в агрономії / за ред.
В. О. Єщенка. Київ : Дія, 2005. 288 с.
11. Зотєєв О. О. Вплив органо-мінеральних добрив на урожайність і якість насіння сої. Матеріали студент. наук. конф. (м. Полтава, 26–27 квіт. 2017р.). Полтава : ПДАА, 2017. Т. 2. С. 42–45.
12. Камінський В. Ф., Мосьондз Н. П. Формування продуктивності сої залежно від агротехнічних заходів в умовах Північного Лісостепу України. Корми і кормо-виробництво. 2010. Вип. 67. С. 45‒50.
13. Крамарьов С. М., Артеменко С. Ф., Писаренко П. В. Ефективні елементи технології вирощування сої в умовах Північного Степу. Вісн. Полтав. держ. аграр. акад. 2014. № 3. С. 11–15.
14. Кулик С. М. Формування симбіотичного апарату та зернова продуктивність сої залежно від удобрення в умовах Західного Полісся. Агроекологічний журнал. 2016. № 4. С. 149–153.
15. Лихочвор В. В. Мінеральні добрива та їх застосування. 2-ге вид., доповн. і виправл. Львів : Укр. технології, 2012. 324 с.
16. Міленко О. Г. Зміна тривалості періоду вегетації та фаз росту і розвитку рослин сої залежно від умов вирощування. Вісн. Полтав. держ. аграр. акад. 2015. № 1/2. С. 165–171.
17. Міхеєв В. Г. Тривалість періоду вегетації й урожайність сої залежно від сенікації посівів в умовах Східного Лісостепу України. Вісник Харківського НАУ. Сер.: Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво. 2006. № 5. С. 138‒142.
18. Нагорний В. І. Вплив норм висіву та заходів по прискоренню дозрівання на врожайність сортів сої. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Агрономія і біологія. 2013. Вип. 11 (26). С. 147‒151.
19. Нідзельський В. А. Спрямування технологічних заходів на стабілізацію урожаїв сої. Науковий вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. Сер.: Агрономія. 2012. Вип. 176. С. 75–78.
20. Новицька Н. В., Джемесюк О. В. Формування урожайності сої під впливом інокуляції та підживлення. Вісн. Полтав. держ. аграр. акад. 2017. № 1/2. С. 43‒47.
21. Оптимізація норм мінеральних добрив на прогнозовану врожайність насіння сої (Glycine max L. Merr.) / С. А. Балюк та ін. Вісник аграрної науки. 2017. № 7. С. 5–9.
22. Павленко Г. В. Ефективність мінеральних добрив та біопрепаратів у технології вирощування сої в Лісостепу. Вісн. аграр. науки. 2012. № 11. С. 68‒69.
23. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В., Іванюк С. В. Соя : монографія. Вінниця : Діло, 2016. 400 с.
24. Прус Л. І. Вплив агротехнічних заходів на продуктивність сої. Агроекологічний журнал. 2017. № 1. С. 62–67.
25. Сергієнко В. Десикация сои. Пропозиція. 2019. № 9. С. 96‒98.
26. Соя (Glycine max (L.) Merr.) : монографія / Кириченко В. В. та ін. ; за ред. В. В. Кириченка ; Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН. Харків, 2016. 400 с.
27.Статистична обробка і оформлення результатів експериментальних досліджень: (із досвіду написання дисертаційних робіт) : навч. посіб. / за ред. Д. О. Мілька ; Інститут механізації тваринництва НААН. Запоріжжя : СТАТУС, 2017. 1181 с.
28. Темрієнко О. О. Формування індивідуальної та насіннєвої продуктивності сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 2017. Вип. 84. С. 141‒149.
29. Троценко В. І., Глупак З. І. Ефективність використання мінеральних добрив на посівах сої в умовах північно-східної частини Лісостепу України. Вісн. Сум. нац. аграр. ун-ту. Сер. «Агрономія і біологія». 2012. Вип. 9. С. 98–102.
30. Худяков О. І. Вплив позакореневого підживлення рідким добривом на якість сої. Вісник аграрної науки. 2011. № 9. C. 49‒50.
31. Черенков А. В., Шевченко М. С. Стратегія виробництва зернобобових культур і сої в Степу України. Вісник аграрної науки. 2017. № 1. С. 13–18.
32. Чернишенко П. В., Рябуха С. С., Шелякін В. О. Передзбиральна десикація – важливий елемент технології вирощування в насінництві сої. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2013. Вип. 14. С. 143‒152.
33. Чехова І. В. Світовий ринок олійних культур і місце України в ньому. Вісник аграрної науки. 2017. № 9. С. 71–77.
34. Чехов С. А., Чехова І. В. Ринок сої України: тенденції та перспективи. Економіка України. 2016. № 10. С. 46–55.
35. Чинчик О. С. Вплив основного обробітку ґрунту на продуктивність сої в умовах Лісостепу Західного. Вісник Степу : наук. зб. 2012. Ювіл. вип., ч. 2. С. 99–101.
36. Чинчик О. С. Основні показники якості насіння сортів сої залежно від агротехнічних прийомів вирощування в умовах Західного Лісостепу. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. № 3. С. 49‒51.
37. Шевніков М. Я., Кулібаба М. Ю. Урожайність та якість насіння сої залежно від строків сівби і використання біопрепаратів. Вісн. Полтав. держ. аграр. акад. 2013. № 3. С. 41–44.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 С. П. ГЕНЬ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
