Шкідники зернових колосових культур з ряду твердокрилих
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-2-12Ключові слова:
зернові колосові культури, фітосанітарний моніторинг, довгостроковий прогноз, шкідники зернових колосових культурАнотація
Було проведено вивчення фітосанітарного стану посівів зернових колосових культур на території України, визначено домінуючі види фітофагів, підготовлено матеріали щодо особливостей фітосанітарного стану в умовах року та складено довгостроковий (річний) прогноз розвитку шкідливих організмів на наступний рік на основі відповідного аналізу отриманих даних.
Так, за останні роки зміна клімату в Україні проявилася через підвищення середньої річної температури та збільшення суми ефективних температур. Відзначено зменшення зони достатнього зволоження ґрунту, її межа зміщується на північ. У свою чергу все це призводить до зміни тривалості сезонів року і, як наслідок, змінюються характеристики екологічних чинників довкілля для комах, що може сприяти розмноженню та поширенню деяких їх видів. Так, відзначено, що в умовах змін клімату збільшується частота кризових явищ у рослинництві, які викликані фітосанітарною дестабілізацією агроекосистем, що може супроводжуватися появою нових груп шкідників і значними втратами врожаю.
Шкідники і хвороби загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їх розвитку, втрати від них щорічно становлять 30‒35 %, а на окремих площах у період масових спалахів їх чисельності – перевищують 50 % чи навіть призводять до повної загибелі посівів. Під впливом абіотичних чинників фітофаги змінюють свій ареал і зони шкідли-вості, тому надійний захист культур неможливий без постійного моніторингу, уточнення їх видового складу та фітосанітарного прогнозу. Екологічна та економічна доцільність застосування тих чи інших засобів захисту тісно залежить насамперед від своєчасної інформації про наявну чисельність, поширення шкідливих організмів та строки заселення ними сільськогосподар-ських культур. У свою чергу все це потребує досконалого визначення комплексів домінуючих шкідників та вивчення особливостей їх біології і розвитку. Удосконалені методичні підходи оцінки фітосанітарного стану агроценозів, оперативність отримання відповідних даних – дозволять вироб-никам сільськогосподарської продукції вчасно ухвалювати рішення щодо економічної доцільності застосування тих чи інших засобів захисту рослин.
Погодні умови 2021 р. не сприяли розвитку хлібних жуків та хлібного туруна, їх чисельність залишалася відносно низькою, на рівні попередніх років. Чисельність хлібних блішок та злакових п’явиць також знаходилася на рівні відповідних показників за попередні роки, їх шкідливість здебільшого осередкова.
Посилання
1. Білецький Є. М. Теорія і технологія багаторічного прогнозу. Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 2004. С. 29‒36.
2. Віннічук Т. С., Пармінська А. М., Гаврелюк Н. М. Найпоширеніші шкідливі організми у короткоротаційних сівозінах Лівобережного Лісостепу. Агроекологічний журнал. 2014. № 2. С. 69‒73.
3. Жук О. І. Формування та продуктивність рослин пшениці озимої за несприятливих умов навколишнього середовища. Генетика і селекція в сучасному агрокомплексі : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 15 жовт. 2021 р. Умань, 2021. С. 65–68.
4. Кліматичні ризики функціонування галузей економіки України в умовах зміни клімату : монографія / за ред. С. М. Степаненка, А. М. Польового. Одеса : ТЕС, 2018. 548 с.
5. Мельничук М. Д., Григорюк І. П., Чайка В. М. Глобальні зміни клімату ‒ загроза біоресурсам України. Біоресурси планети: соціальні, біологічні, продовольчі та енергетичні проблеми. Київ, 2008. С. 42‒57.
6. Методические рекомендации по составлению прогноза развития и учета вредителей и болезней сельскохозяйст-венных растений / за ред. В. П. Омелюты. Киев, 1981. С. 235.
7. Муханова В. С. Формування структури ентомофауни озимої пшениці залежно від технології вирощування. Інтегрований захист рослин, проблеми та перспективи : матеріали Міжнар. наук.-перспект. конф., 13‒16 листоп. 2006 р. Київ, 2006. С. 50‒51.
8. Новосельская Т. Г. Шкодочинність основних фітофагів озимої пшениці лісостепової зони України. Інтегрований захист на початку ХХІ сторіччя : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 2004. С. 216‒222.
9. Пристацька О. Н., Біловус Г. Я., Ващишин О. А. Вплив абіотичних факторів та окремих елементів технології на щільність популяцій фітофагів у посівах пшениці озимої в Західному Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (2). С. 91‒107. DOI: 10.32636/01308521.2021-(69)-2-6.
10. Рекомендації з інтегрованої системи захисту ярої пшениці від хвороб, шкідників та бур’янів / В. П. Федоренко та ін. Київ, 2004. 26 с.
11. Рудік О. Л. Адаптація виробництва зернових культур до глобальних змін клімату. Тенденції та перспективи розвитку менеджменту в умовах глобальних викликів : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., 28 трав. 2021 р. Херсон, 2021. С. 175‒178.
12. Селянинов Г. Т. О сельскохозйственной оценке климата. Труды по сельскохозяйственной метеорологии. 1928. Вып. 20. С. 165‒171.
13. Стратегія і тактика захисту рослин. Т. 2: Тактика / під ред. В. П. Федоренка. Київ : Альфа-стевія, 2015. 792 с. (Інтенсивне землеробство).
14. Борзих О. І., Федоренко В. П. Сучасні проблеми фітосанітарного стану агробіоценозів в Україні. Захист і карантин рослин : міжвід. темат. зб. 2016. Вип. 62. С. 3‒17.
15. Федоренко В. П., Карлощук С. В. Видова структура угруповань турунів. Захист рослин. 2003. № 10. С. 6‒8.
16. Потепління і фітосанітарний стан агроценозів України / В. П. Федоренко та ін. Карантин і захист рослин. 2008. № 5. С. 2‒5.
17. Федоренко В. П. Наукові основи прогнозування поширення шкідників в агроценозах України. Пропозиція. 2022. № 1. С. 54‒60.
18. Бакай І. Д., Іващенко О. В., Тогачинська О. В. Фітосанітарний стан та екологічна оцінка технологій вирощування пшениці озимової в умовах Північногоо Лісостепу України. Захист і карантин рослин : міжвід. темат. зб. 2014. Вип. 60. С. 16‒30.
19. Федоренко В. Хто шкодить зерновим? Польові новини. 2021. 02. С. 16‒20.
20. Федоренко В. П. Хто шкодить зерновим? Пропозиція. 2021. № 3. С. 102‒104.
21. Чайка В. М. Екологічне обґрунтування прогнозу розповсюдження основних шкідників польових культур в агроценозах України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 03.00.16 / ІЗР УААН. Київ, 2004. 43 с.
22. Чайка В. М., Бакланова О. В., Білявський Ю. В. Потепління і прогноз фітосанітарного стану агроценозів України. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2008. С. 56‒69.
23. Анализ фитосанитарного состояния агроценозов Украины и место нових технологий в мониторинге вредных организмов / В. М. Чайка и др. Информационный бюлетень МОББ. Кишинев, 2009. № 40. С. 349‒350.
24. Черній А. М. Регулятори життєдіяльності комах. Київ : Колобіг, 2008. 296 c.
25. Шахова Н. М., Шаповалов А. І. Сисні шкідники та заходи захисту озимої пшениці в умовах Південного Степу України. Перспективні напрями та інноваційні досягнення аграрної науки : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 24 трав. 2019 р. Херсон, 2019. С. 43‒45.
26. Федоренко В. Шкідники зернових культур. Зернові колосові культури: технології успішного вирощування : спецвипуск журналу «Пропозиція». 2020. С. 42‒46.
27. Федоренко В. Що нам обіцяє потепління. Збірник «Здоров’я рослин: кукурудза» : довідкове видання. Серія «Агрономія сьогодні». Київ, 2017. С. 81–98.
28. Сучасні підходи моніторингу фітосанітарного стану посівів пшениці озимої за різних систем землеробства / Н. Ф. Шпирка та ін. Перспективи розвитку сучасної науки та освіти : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 15‒16 черв. 2020 р. Львів, 2020. С. 52‒53.
29. Ясамонов Н. А. Современное глобальное потепление: причины и экологические последствия. Вест. Международного ун-та природы, общества и человека «Дубна». 2003. № 1. С. 12‒20.
30. Ceballos G., Ehrlich P. R., Dirzo R. Biological annihilation via the ongoing sixth mass extinction signaled by vertebrate population losses and declines. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2017. 114. E6089-E6096.
31. Impact of climate change on biodiversity loss of entomofauna in agricultural landscapes of Ukraine / V. Chaika et al. Journal of Central European Agriculture. 2021. 22 (4). P. 830‒835.
32. Ignacimuthu S. Insect pest management strategies ‒ current trends and future prospects. A report. J. Sci. and Ind. Res. 2001. 60, № 7. P. 606‒608.
33. Fox R. The decline of moths in Great Britain: a review of possible causes. Insect Conserv. Divers. 2013. 6. P. 5‒19.
34. Lister B., Garcia A. Climate-driven declines in arthropod abundance restructure a rainforest food web. Proc. Natl. Acad. Sci. 2018. 115 (44). E10397-E10406. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1722477115.
35. More than 75 percent decline over 27 years in total flying insect biomass in protected areas / Hallmann C. et al. PLoS ONE. 2017. 12 (10). e0185809.
36. Wagner D. L. Insect declines in the Anthropocene. Annu. Rev. Entomol. 2020. 65. P. 457‒480. DOI: 10.1146/annurev-ento-011019-025151.
37. The decline of butterflies in Europe: Problems, significance, and possible solutions / M. Warren et al. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 2021. 118 (2). e2002551117. DOI: 10.1073/pnas.2002551117.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 А. В. ФЕДОРЕНКО, О. О. БАХМУТ, В. І. БОРИСЕНКО, А. Ф. ЧЕЛОМБІТКО, М. М. БАЩЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
