До питання збереженості високовологого зернофуражу
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-14Ключові слова:
зерно кукурудзи, консерванти, хімічний склад, телиці, корови, кров, якість молока, продуктивністьАнотація
The article is devoted to the important problem of nutrients’ preservation of fodder grain with increased humidity. The aim of the study was to establish the preservative properties of probiotic preparation KT-L 18/1 of probiotics selection laboratory of ISMAV NAAS and the effectiveness of feeding preserved with this preparation flattened grain to repair heifers and lactating cows in comparison with the chemical preservative – carboammonium salt (CAS). In the laboratory during 2018–2019, the chemical composition of flattened corn grain samples (humidity 29.0 and 31.5%) was determined, namely: without preservatives, with the chemical preservative CAS and with the probiotic preparation KT-L 18/1 after 70 days of storage. It was established that the preservation of dry matter as an integral indicator of feed nutrient content according to the variants of corn samples was: 95.6–98.4; 98.9–99.4 and 100%. To clarify the microbiological processes in these samples, the quantitative and group composition of the microflora was determined, namely lactic acid bacteria (LAB), aerobic bacilli, fungi and yeasts in the dynamics (after 15, 30 and 70 days of storage). It was investigated that the feeding of flattened corn grain (canned with KT-L 18/1 as part of the grain mixture – 15% by weight) to repair heifers and lactating cows does not adversely affect the morphological parameters of their blood, increases the concentration of total protein, its albumin, γ-globulin, and in cows also β-globulin fractions. The increase in the concentration of albumin in the repair heifers of the experimental groups led to an increase in the protein index, which is evidence of more efficient protein metabolism in their body compared to control and positively correlates with the average daily gain of live weight. The average daily live weight gain in the experimental groups was 528 and 538 g and were 4.6 and 6.3% higher than in the control (505 g) respectively. Analysis of the chemical composition of milk showed a probable increase in dry matter content, and hence the density of milk from cows, which received a flattened corn grain treated with KT-L 18/1, mainly by increasing the casein fraction of total protein. The average daily milk yield per 100 days of the accounting period in the experimental groups was 16.1 and 16.5 kg respectively, and were 1.9 and 4.5% higher than in the control (15.8 kg).
Посилання
1. Влияние консервированного зерна, заготовленного с использованием консервантов, на молочную продуктивность коров / А. Л. Зиновенко и др. Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства. Сб. БГСХА. 2016. № 19 (1). С. 94–103.
2. Вудмаска В. Ю., Прилуцький П. П. Визначення поживності та якості кормів у господарстві. Київ, 1975. 133 с.
3. Ганущенко О. Ф., Соболев Д. Т. Организация рационального кормления коров с использованием современных методов контроля полноценности их питания : рекомендации. Витебск : ВГАВМ. 2016. 79 с.
4. Гувеннов А. И., Цыкунова О. В., Шишулина И. М. Методика применения биопрепаратов для консервирования зерна повышенной влажности : метод. рекоменд. Нижний Новгород, 2015. 26 с.
5. Ефективність застосування пробіотиків при консервуванні вологого зерна кукурудзи / Н. М. Федак та ін. Наук. вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. Львів, 2018. Т. 20. № 89. С. 85–89. DOI: 10.32718/nvlvet8916.
6. Зерносенаж. Технология качества / Г. Ю. Лаптев и др. Санкт-Петербург, 2015. 19 с.
7. Каблова М. А., Шурхно Р. А., Сироткин А. С. Молочнокислые бактерии в сельскохозяйственном производстве. Вестник технологического ун-та. 2015. Т. 18. № 23. С. 145–150.
8. Калашников А. П. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных : справ. пособ. Москва, 2003. 345 с.
9. Квасников Е. И., Нестеренко О. И. Молочнокислые бактерии и пути их использования. Москва, 1975. 392 с.
10. Кравченко Н. О., Чумаченко С. П., Передерій М. Г. Консервуюча здатність Bacillus subtilis при заготівлі плющеного вологого зерна кукурудзи. Сільськогосподарська мікробіологія. Чернігів, 2017. Вип. 25. С. 57–62.
11. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині : довідник. В. В. Влізло зі співавт ; за ред. В. В. Влізла. Львів, 2012. 759 с.
12. Максимова Х. И. Силосование кормовых культур с использованием биопрепаратов. Москов. эконом. журнал. 2019. № 3. С. 331–337. DOI: 10.24411/2413-046Х-2019-13009.
13. Мікробні препарати в сучасних аграрних технологіях / В. В. Волкогон та ін. Наук.-практ. рекоменд. 2015. С. 207–211.
14. Овсієнко С. М. Біологічний консервант та його вплив на продуктивність дійних корів за консервування вологого зерна кукурудзи. Аграрна наука та харчові технології. 2017. Вип. 5 (99). Т. 2. С. 33–39.
15. Ойвин И. А. Статистическая обработка результатов экспериментальных исследований. Патологическая физиология и экспериментальная терапия. Москва, 1960. № 4. С. 76–85.
16. Палфий Ф. Ю., Вудмаска В. Ю. Пути повышения использования питательных веществ кормов жвачными. Животноводство. 1986. № 3. С. 50–53.
17. Перекопский А. Н. Использование плющеного зерна при моделировании структуры кормов. Вестник Всерос. научно-исследоват. ин-та механизации животноводства. 2016. № 3 (23). С. 114–117.
18. Рябухина Е. В., Смирнов Н. А. Исследование особенностей технологий консервирования плющеного зерна повышенной влажности. Научный альманах. 2016. № 5–3 (19). С. 436–440.
19. Соляник Т. В. Микробиология кормов животного и растительного происхождения. Горки : БГСХА, 2014. 76 с.
20. Спиридонов А. М. Современное кормопроизводство. Санкт-Петербург, 2015. 120 с.
21. Суслова М. А. Влияние биологического препарата на микробиологические показатели и химический состав плющеного зерна кукурузы. Известия Оренбургского ГАУ. 2012. № 34 (1). Т. 2. С. 38–40.
22. Таранов М. Т., Сабиров А. Х. Биохимия кормов. Москва, 1987. 223 с.
23. Цыкунова О. В., Гувеннов А. И. Влияние штаммов бактерий Lactobacillus Plantarum, Lactococcus Lactic, Aeromonus Species на качество брожения консервируемого фуражного зерна. Вестник Нижегородской ГСХА. 2012. Т. 1. С. 330–332.
24. Цыкунова О. В., Кодочилова Н. А., Салова Л. А. Скорость подкисления консервированного плющеного зерна кукурузы при обработке сырья химическими и биологическими препаратами. Вестник науки. 2018. Т. 1. № 9 (9). С. 244–247.
25. Цыкунова О. В., Кодочилова Н. А., Салова Л. А. Эффективность применения химических и биологических препаратов для консервирования плющеного зерна кукурузы. Адаптивное кормопроизводство. 2019. № 1. С. 41–48.
26. Чумаченко С. П., Федак Н. М. Вплив консервованого бактеріальними препаратами зернофуражу на фізіолого-біохімічний статус та продуктивність відгодівельних бугайців. НТБ ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок і ІБТ. Львів, 2019. Вип. 20. № 2. С. 59–64.
27. Шурхно Р. А., Сироткин А. С. Свойства штаммов молочнокислых бактерий, используемых для ферментации высокобелковой растительной массы (обзор). Вестник технолог. ун-та. 2015. Т. 18. № 10. С. 227–232.
28. Muck E. Recent advances in silage microbiology. Agricultural and Food Science. 2013. Vol. 22. P. 3–15.
29. O’Donnell M. M., O’Toole P. W., Ross R. P. Catabolic flexibility of mammalian-associated lactobacilli. J. Microbiol. Cell Fact. 2013. Vol. 12. Nо. 48. DOI: 10.1186/1475-2859-12-48.
30. Pang H., Zhang M., Qin G. Identification of lactic acid bacteria isolated from corn stovers. Journal of Animal Science. 2011. Vol. 82. Nо. 5. P. 642–653. DOI: 10.1111/j.1740-0929.2011.00894.x.
31. Shurkhno R. A., Validov Sh. Z., Ilinskaya O. N. Screening of antagonistic activity of lactic acid bacteria strains in relation to Candida scotti for optimal conservation of plant juices. J. Agric. Stud. 2014. Vol. 2. Nо. 2. P. 21–31.
32. Spiridonov A. M. The effect of the type of grain cereals and preservative on quality of fodder grain rolled oats. Bulletin of science and practice. 2016. Nо. 5. P. 165–168.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 С. П. ЧУМАЧЕНКО, Н. М. ФЕДАК, І. В. ДУШАРА, Л. М. ДАРМОГРАЙ, Н. О. КРАВЧЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
