Продуктивність корів і якість молока за згодовування силосу, законсервованого пробіотичними препаратами
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-12Ключові слова:
корови, силос, бактеріальна закваска, молоко, молочна продуктивністьАнотація
Наведено результати порівняльного вивчення якості силосів із злаково-бобових сумішок однорічних кормових культур підвищеної вологості, законсервованих пробіотичними препаратами, щодо силосу без консервантів і їх впливу на молочну продуктивність корів та якісні параметри молока.Дослідження проведено на трьох групах корів української чорно-рябої молочної породи. Крім основного раціону, корови контрольної групи отримували по 20,0 кг силосу, заготовленого без консервантів, I дослідної – 18,5 кг силосу, законсервованого бактеріальним препаратом БПС-Л у дозі 10 г/т зеленої маси, II дослідної – аналогічну кількість силосу, заготовленого з пробіотичним препаратом KT-L 18/1 у дозі 8 мл суспензії на 1 т зеленої маси.
Матеріалом для досліджень слугували силосовані корми та молоко. У молоці визначали СЗМЗ, жир, білок, лактозу, густину за допомогою апарата «Ekomilk Total», вміст золи – шляхом спалювання зразків у муфельній печі, концентрацію кальцію – перманганатним способом, вміст фосфору – колориметрично.
Хімічний аналіз силосів виявив, що в контрольному варіанті втрати сухої речовини, сирого протеїну та каротину склали 10,2; 14,1 та 30,7%, а в дослідних, відповідно, 6,8; 5,9 та 20,7 і 6,1; 6,7 та 12,2%. Найбільш оптимальне співвідношення між вмістом молочної та оцтової кислот відзначено в силосі, заготовленому з пробіотичним препаратом KT-L 18/1 (68,35 : 31,31%) за відсутності масляної кислоти в обох дослідних варіантах.
Дослідження хімічного складу молока виявило тенденцію до збільшення в ньому вмісту сухої речовини в дослідних групах здебільшого за рахунок жиру та казеїну, що зумовило підвищення густини молока, яка є важливим технологічним показником при його переробці. Забезпеченість молока корів усіх груп кальцієм та фосфором була на достатньому рівні.
За загальною бактеріальною забрудненістю, визначеною за редуктазною пробою, молоко контрольних корів було зараховано до ІІ класу якості, а дослідних – до І.
Середньодобовий надій натурального молока за 90 діб облікового періоду по дослідних групах становив, відповідно, 16,2 та 16,4 кг і був на 3,8 та 5,1% вищим, ніж у контролі (15,6 кг).
Посилання
1. Влізло В. В., Дубінський В. В. Утворення летких жирних кислот у вмісті рубця корів (in vitro) за ферментації неякісного силосу. Вісник Білоцерк. держ. аграрного ун-ту. 2008. Вип. 56. С. 32–36.
2. Вудмаска В. Ю., Прилуцький П. П. Визначення поживності та якості кормів у господарстві. Київ, 1975. 133 с.
3. Гракун В. В., Заневский А. К., Попков Н. А. Техническое обеспечение технологий заготовки высококачест-венных кормов: рекомендации. Минск, 2017. 77 с.
4. Дубінський В. В., Влізло В. В. Ферментація силосу у системі «штучний рубець» (in vitro) з різним рівнем чистого білка. Наук.-техн. бюлетень ІБТ і ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. 2009. Вип. 10. № 3. С. 200–206.
5. Ефективність застосування біологічних препаратів при силосуванні сумішки конюшини та пажитниці багатоквіткової / О. М. Курнаєв та ін. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 84. С. 194–201.
6. Йылдырым Е. А. Особенности процессов ферментации при технологическом производстве сенажа. Вестник мясного скотоводства. 2017. № 3 (99). С. 160–165.
7. Каблова М. А., Шурхно Р. А., Сироткин А. С. Молочнокислые бактерии в сельскохозяйственном производстве. Вестник технолог. ун-та. 2015. Т. 18. № 23. С. 145–150.
8. Курнаєв О. М. Якість та енергетична поживність люцернового силосу при застосуванні бактеріально-ферментного препарату. Тваринництво України. 2015. № 4. С. 40–42.
9. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині : довідник / В. В. Влізло та ін. ; за ред. В. В. Влізла. Львів, 2012. 759 с.
10. Логвинова А. В., Болтовский В. С. Консервирование растительных кормов (обзор). Тр. БГТУ. 2019. Серия 2. № 1. С. 103–111.
11. Лопач С. Н., Чубенко А. В., Бабич П. Н. Використання статистичних методів у медичних та біологічних дослідженнях. Київ, 2014. 441 с.
12. Максимова Х. И. Силосование кормовых культур с использованием биопрепаратов. Москов. эконом. журнал. 2019. № 3. С. 331–337.
13. Норми і раціони повноцінної годівлі високопродуктивної великої рогатої худоби : довідник-посібник / за наук. ред. Г. О. Богданова, В. М. Кандиби. Київ, 2012. 296 с.
14. Овсієнко А. І., Безпалько А. В., Овсієнко С. М. Заготівля і використання силосу з високою аеробною стабільністю. Корми і кормовироб¬ництво. 2017. Вип. 83. С. 154–160.
15. Победнов Ю. А., Кучин И. В., Солдатова В. В. Сравнительная эффективность сенажирования и силосования провяленных злаковых трав с препаратами молочнокислых бактерий. Кормопроизводство. 2016. № 3. С. 36–40.
16. Победнов Ю. А., Кучин И. В. Физиолого-биохимические процессы, происходящие в кормовых травах при выращивании, как фактор, влияющий на их технологические свойства при силосовании и качество объемистых кормов. Проблемы биологии продуктивных животных. 2015. № 1. С. 70–83.
17. Разумов В. А. Массовый анализ кормов. Москва, 1982. 175 с.
18. Теорія і практика нормованої годівлі великої рогатої худоби / за ред. В. М. Кандиби, І. І. Ібатуліна, В. І. Костенка. Житомир : Рута, 2012. 860 с.
19. Шурхно Р. А., Сироткин А. С. Свойства штаммов молочнокислых бактерий, используемых для фермента-ции высокобелковой растительной массы (обзор). Вестник технолог. ун-та. 2015. Т. 18. № 10. С. 227–232.
20. Doi K. A., Zhang Y., Nishizaki Y. Comparative study and phage typing of silage-making Lactobacillus bacteriophages. Journal of Bioscience and Bioengineering. 2003. Nо. 5. Р. 518–525.
21. Heinritz S. N., Martens S. D., Avila P. S. The effect of inoculant and sucrose addition on the silage quality of tropical forage legumes with varying ensilability. Anim. Feed Sci. Technol. 2012. Vol. 174. Nо. 3–4. P. 201–210.
22. McGarvey J. A., Franco R. B., Palumbo J. D. Bacterial population dynamics during the ensiling of Medicago sativa (alfalfa) and subsequent exposure to air. Journal of Microbiology. 2013. Vol. 114. Nо. 6. Р. 1661–1670.
23. Metagenome analyses reveal the influence of the inoculant Lactobacillus buchneri CD034 on the microbial community involved in grass ensiling / F. G. Eikmeyer et. al. Journal of Biotechnology. 2013. Vol. 167. Nо. 3. P. 334–343.
24. Muck E. Recent advances in silage microbiology. Agricultural and Food Science. 2013. Vol. 22. P. 3–15.
25. O’Donnell M. M., O’Toole P. W., Ross R. P. Catabolic flexibility of mammalian–associated lactobacilli. J. Microbiol. Cell Fact. 2013. Vol. 12. Nо. 48.
26. Pang H., Tan Z., Qin G. Phenotypic and phylogenetic analysis of lactic acid bacteria isolated from forage crops and grasses in the Tibetan Plateau. Journal of Microbiology. 2012. Vol. 50. Nо. 1. Р. 63–71.
27. Pang H., Zhang M., Qin G. Identification of lactic acid bacteria isolated from corn stovers. Journal of Animal Science. 2011. Vol. 82. Nо. 5. P. 642–653.
28. Production of phenyllactic acid by lactic acid bacteria: an approach to the selection of strains contributing to food quality and preservation / F. Valerio et al. FEMS Microbiology Letters. 2004. Vol. 233. Nо. 2. Р. 289–295.
29. Schmidt R. J., Hu W., Mills J. A. The development of lactic acid bacteria, Lactobacillus buchneri, and their effects on the fermentation of alfalfa silage. Journal of Dairy Science. 2009. Vol. 92. Nо. 10. Р. 5005–5010.
30. Shurkhno R. A., Validov Sh. Z., Ilinskaya O. N. Screening of antagonistic activity of lactic acid bacteria strains in relation to Candida scotti for optimal conservation of plant juices. J. Agric. Stud. 2014. Vol. 2. Nо. 2. P. 21–31.
31. Tanaka O., Ohmomo S. Lactic acid productivity of the selected strains of the genus Lactobacillus in laboratory-scale silages. Grassland Science. 1998. Nо. 43. Р. 374–379.
32. Vlková E., Rada V., Bonešova V. Growth and survival of lactic acid bacteria in lucerne silage. J. Folia Microbiol. (Praha). 2012. Vol. 57. Nо. 4. P. 359–362.
33. Yang J., Cao Y., Cai Y. Natural populations of lactic acid bacteria isolated from vegetable residues and silage fermentation. Journal of Dairy Science. 2010. Vol. 93. Nо. 7. Р. 3136–3145.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 І. В. ДУШАРА, Н. М. ФЕДАК, С. П. ЧУМАЧЕНКО, Л. М. ДАРМОГРАЙ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
