Підвищення врожайності й посівних якостей насіння ріпаку озимого залежно від застосування інсектицидів в умовах Західного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-2Ключові слова:
ріпак озимий, інсектициди, врожайність, посівні якості насіння, агрометеорологічні чинникиАнотація
Ринково привабливою культурою в Україні залишається ріпак, на який постійно зростає попит, тому підвищення врожайності й якості продукції є одним з актуальних питань сьогодення. Збільшення валових зборів цієї культури має відбуватися не шляхом розширення посівних площ, а за рахунок наукового обґрунтування процесів формування продуктивності генотипів під впливом регіонального розміщення посівів, погодних факторів і агротехнологій.
Вирішальною умовою підвищення продуктивності посівів ріпаку озимого є дотримання всіх агротехнічних прийомів у поєднанні з агрометеорологічними факторами. Особливо важливе місце в інтенсивних технологіях вирощування займає захист рослин від шкідників.
Представлено експериментальні дані наукових досліджень, проведених у лабораторії насіннєзнавства за 2019–2020 рр. з вивчення впливу застосування інсектицидів на формування врожайності й посівних якостей насіння ріпаку озимого сортів різних установ-оригінаторів: Смарагт (Прикарпатська ДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН), Пегас (ННЦ «Інститут землеробства НААН»), Соло (Вінницька ДДС Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН), Стілуца (Інститут олійних культур НААН).
Встановлено, що в боротьбі з квіткоїдом важливу роль відіграють інсектициди, внесені в фазі бутонізації – цвітіння, поширення якого залежить від погодних умов, що складаються у цей період. У фазі бутонізації середня кількість шкідників на рослинах сортів перевищувала поріг шкодочинності (4–5 екз./росл.) з подальшим зростанням до 8–9 екз./росл. у фазі цвітіння. Внесення інсектицидів зумовлювало збільшення кількості квіток на 42/34 шт./росл. та стручків (61/33 шт./росл.). Порівняно з контролем (без застосування інсектицидів) середній приріст урожайності насіння був достовірним і становив: 0,49/0,33 т/га за застосування препарату протеус, 11 % м.д. (норма внесення – 0,6 л/га), і 0,56/0,51 т/га – каліпсо 480 SC, КС (норма –
0,3 л/га). На таких варіантах насіння формувалося з високими показниками посівних якостей, зокрема маса 1000 насінин переважала контроль на 0,68/0,43 г, а це забезпечувало високий відсоток енергії проростання (81–86 і 78–83 %) та лабораторної схожості насіння (92–95 і 92–94 %). Водночас рентабельність виробництва насіння була вищою на 23,4 % (2019 р.) і 10,4 % (2020 р.). За вищої ефективності препарату каліпсо 480 SC, КС та нижчої норми його внесення (0,3 л/га) рівень рентабельності був найвищим: 75,4 % (2019 р.) і 99,1 % (2020 р.).
Посилання
1. Агротехнічні та організаційно-економічні аспекти виробництва ріпаку в умовах Півдня України / С. В. Коковіхін та ін. Херсон : Айлант, 2012. 176 с.
2. Агротехнологічні основи вирощування насіння ріпаку озимого в умовах Західного Лісостепу України / І. С. Волощук та ін. Львів : Сполом, 2017. 212 с.
3. Антоненко О. Ф., Савчук Ю. М. Вплив строків сівби та мікродобрив на розвиток рослин ріпаку озимого в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2016. № 1 (53), т. 1. С. 87–94.
4. Виновець В. Г. Особливості формування генеративних органів жовтонасіннєвого ярого ріпаку. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2017. № 24. С. 22–28.
5. Вишнівський П. С. Вплив системи удобрення та захисту на формування продуктивності ріпаку ярого в Північному Лісостепу. Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. Вип. 4. С. 161–169.
6. Вільна В. В., Станкевич С. В. Хрестоцвіті клопи та обмеження їх шкідливості у ННВЦ «Дослідне поле ХНАУ» імені В. В. Докучаєва. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Серія «Фітопатологія та ентомологія». 2013. № 10. С. 64–70.
7. Влащук А. М., Коковіхін С. В., Донець А. О. Моделювання витрат агроресурсів у технологічному процесі виробництва насіння ріпаку озимого в умовах Півдня України. Зрошуване землеробство. 2013. Вип. 58. С. 159–163.
8. Волощук О. П., Случак О. М., Распутенко А. О. Продуктивність озимого ріпаку залежно від строків, способів сівби та норм висіву насіння. Агроном. 2019. № 3 (65). С. 142–147.
9. Волощук О. П., Косовська Р. Ю. Сортовые особенности выращивания рапса озимого в Западной Лесостепи Украины. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2014. № 4. С. 61–65.
10. Вплив засобів захисту рослин на врожайність ріпаку / В. Лихочвор та ін. Вісник Львівського національного аграрного університету : агрономія. 2009. № 13. С. 155–158.
11. Гусєв М. Г., Коковіхін С. В., Пелих І. Я. Ріпак – перспективна кормова й олійна культура на Півдні України. Вінниця, 2011. 160 с.
12. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
13. Дядко І. І. Продуктивність культур у схемах сівозмін Південного Степу. Вісник аграрної науки. 2011. № 5. С. 75–76.
14. Євтушенко М. Д., Станкевич С. В. Деякі біологічні особливості ріпакового квіткоїда та ефективність інсектицидів у фенофазу жовтого бутона. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Сер. Фітопатологія та ентомологія. 2010. № 1. С. 40–47.
15. Кирильчук А. М., Солодюк Н. М. Конкурентоздатність та сортовий потенціал ріпаку (Brassica Napus Oleifera Annua Metzger) в Україні. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 2013. Вип. 76. С. 110–115.
16. Козленко О. М. Стабільність та пластичність олійних культур в умовах Правобережного Лісостепу. Зб. наук. праць Інституту зернових культур УААН. 2010. Вип. 4. С. 137–142.
17. Коковіхін С. В., Донець В. В., Шаталова В. В. Економічні та енергетичні аспекти оптимізації технології вирощування ріпаку озимого в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2012. Вип. 82. С. 47–55.
18. Косилович Г., Венгер І. Використання пестицидів у системі захисту ріпаку озимого від шкідників і хвороб. Вісник Львівського національного аграрного університету. Серія: Агрономія. 2015. Вип. 19. С. 154–160.
19. Косовська Р. Ю. Підвищення зимостійкості ріпаку озимого в насінницьких посівах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (І). С. 99–103.
20. Матис В. М., Дзюбайло А. Г. Продуктивність ріпаку ярого залежно від елементів технології вирощування в умовах Передкарпаття. Зб. наук. праць Вінницького національного аграрного університету. 2011. Вип. 9. С. 73–78.
21. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В. П. Омелюта та ін. ; за ред. В. П. Омелюти. Київ : Урожай, 1986. 286 с.
22. Орлов О. Особливості моніторингу і контролю квіткоїда на ріпаку і гірчиці. Агроном. 2020. URL: https://www.agronom.com.ua/osoblyvosti-monitoryngu-i-kontrolyu-kvitkoyidiv-na-ripaku-ta-girchytsi (дата звернення: 20.08.2020).
23. Писаренко В. М., Гордєєва О. Ф. Чисельність ріпакового квіткоїда (Meligethes Aeneus F.) в Лівобережному Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 3. С. 7–8.
24. Писаренко В. М., Гордєєва О. Ф. Шкідливість основних видів фітофагів ріпаку ярого та озимого в Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Сільське господарство. Рослинництво. 2009. № 2. C. 5–17.
25. Продуктивність сортів і гібридів ріпаку озимого на Півдні України / Р. А. Вожегова та ін. Зрошуване землеробство. 2013. Вип. 59. С. 55–57.
26. Савчук Ю. М., Антоненко О. Ф. Залежність урожайності та посівних якостей насіння ріпаку озимого від сортів та технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 2 (93). С. 20–27.
27. Секун М. Захист ріпаку від шкідників. Агробізнес сьогодні. 2010. URL: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/58-zakhyst-ripaku-vid-shkidnykiv (дата звернення: 18.08.2020).
28. Секун Н. П., Снежок Е. В. Удосконалення технології захисту ріпаку озимого від шкідливих організмів у Західному Поліссі. Захист і карантин рослин. 2018. Вип. 64. С. 150–161.
29. Станкевич С. В. Застосування мікробіопрепарату актофіт в поєднанні з інсектицидом біскайя проти ріпакового квіткоїду у фенофазу жовтого бутону. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Сер. Фітопатологія та ентомологія. 2012. № 12. С. 115–122.
30. Трибель С. О., Стригун О. О. Ріпак: проблеми фітосанітарії та підвищення ефективності захисних заходів. Насінництво. 2012. № 2. С. 6–13.
31. Федоренко В. П., Касьянов А. М. Контроль чисельності ріпакового квіткоїда та капустяної попелиці на посівах ярого ріпаку в умовах Центрального Лісостепу. Карантин і захист рослин. 2012. № 1. С. 9–10.
32. Фурсова Г. К., Фурсов Д. І., Сергєєва В. В. Рослинництво: лабораторно-практичні заняття. Зернові культури : навч. посіб. / за ред. Г. К. Фурсової. Харків : Ексклюзив, 2004. Ч. 1. 380 с.
33. Чехова І. В. Пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності виробництва олійних культур. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2016. № 23. С. 193–202.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 В. В. ГЛИВА, О. М. СЛУЧАК, О. П. ВОЛОЩУК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
