Ways to increase yield of old seeded hayfields
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-8Keywords:
fertilizers, yield, forage unit, botanical composition of grasses, hayfield, surface improvementAbstract
The aim of our research is to study the impact of surface improvement methods on the productivity and botanical and economic composition of old seeded meadow grass. Experimental work was performed at the Institute of Agriculture of the Carpathian region of NAAS in the conditions of many years of stationary experiment (certificate № 30). In 2001, the phytocenosis of the following species of meadow grasses was alkalized: perennial fenugreek, meadow fireweed, meadow thyme and creeping clover. For many years, the stationary experiment studied the effect of nitrogen fertilizer distribution and methods of grazing and haymaking. In 2016, strip sowing of legumes was carried out, which significantly affected the botanical composition of the phytocenosis.
The results of research on ways to increase the yield of old sown hayfield depending on surface improvement are presented. On average for 2016–2019, the lowest productivity was in absolute control without fertilizers and amounted 3.77 t/ha of hay, 2.65 t/ha of feed units. It was found that the application of phosphorus-potassium fertilizers (P60K90) and sowing of legumes increased the productivity of grassland by 1.41 t/ha or 37% compared to the unfertilized version. The main yield of the old seeded meadow phytocenosis was formed under the influence of nitrogen nutrition, the use of which provided from 127 to 138% increase in growth. The highest productivity of old sown grass was obtained with uniform distribution of nitrogen fertilizer at a dose of N60 (20 + 20 + 20) on the background of P60K90 and was 8.97 t/ha of dry matter with a yield of 6.85 t/ha of feed units. With the exception of early spring fertilization N60 (0 + 20 + 40), the yield decreased to 8.80 t/ha of hay, the yield of feed units was 6.76 t/ha and 0.85 t/ha of digestible protein. Superficial improvement of old sown hayfield by applying minimal doses of mineral fertilizers and sowing meadow clover sp. Prykarpatska 6, Horned liadvenec sp. Ajax in 2016 increased the share of legumes in plant communities and ranged from 1 to 25%. With the application of complete mineral fertilizers, the cereal components on the old sown hayfield occupied from 72 to 86% with a predominance of precipitates, red fireweed and woolly grass.
References
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин. Київ, 1994. 80 с.
3. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.
4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
5. Іршак Р. К. Вплив удобрення і стимулятора росту на якість та поживність зеленої маси сіяних трав. Корми і кормовиробництво. 2006. Вип. 58. С. 60–65.
6. Клапп Э. Сенокосы и пастбища. Москва, 1961. 614 с.
7. Кобиренко Ю. О. Продуктивність і якість корму відновленого за нульового обробітку ґрунту травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 99–104.
8. Котяш У. О., Панахид Г. Я. Хімічний склад корму лучних травостоїв за різних систем удобрення та строків скошування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2010. Вип. 52. Ч. 1. С. 50–54.
9. Кук. Дж. У. Регулирование плодородия почвы. Москва, 1970. 520 с.
10. Кулаков В. А. Различные системы ведения пастбищ с травостоями длительного пользования. Аграрная наука. 2003. № 19. С. 10–11.
11. Кургак В. Г. Лучні агрофітоценози. Київ, 2010. С. 102–108.
12. Кутузова А. А. Перспективные направления научных исследований по луговодству. Кормопроизводство. 1996. № 4. С. 2–7.
13. Лазарев Н. Н., Авдеев С. М. Эффективность подсева люцерны изменчивой и клевера лугового в дернину старосеяного сенокоса. Кормо¬производство. 2018. № 1 С. 8–13.
14. Лазарев Н. Н., Благавещенский К. А. Многолетние травы в интенсивном молочном скотоводстве Западной Европы. Известие ТСХА. 2015. Вып. 6. С. 101–107.
15. Лазарев Н. Н., Кухаренкова О. В., Куренкова Е. М. Люцерна в системе устойчивого кормопроизводства. Кормо¬производство. 2019. № 4. С. 18–25.
16. Лазарев Н. Н., Мёрзлая Г. Е., Стародубцева А. М. Продуктивное долголетие злаковых и бобовых трав в зависимости от кратности скашивания и удобрения. Плодородие. 2017. № 3 (96). С. 13–15.
17. Лазарев Н. Н., Тюлин В. А., Авдеев С. М. Устойчивость клевера ползучего и люцерны изменчивой в сенокосных и пастбищных травостоях при долголетнем использовании. Кормо¬производство. 2018. № 11. С.4–8.
18. Оліфірович В. О. Ефективність збагачення сіяних та природних лучних ценозів бобовими компонентами. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 72. С. 120–129.
19. Особливості формування різновікових лучних травостоїв залежно від поверхневого поліпшення / У. О. Котяш та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 117–129.
20. Панахид Г. Я. Вплив різних видів удобрення бобово-злакового травостою на зміну агрофізичних показників ґрунту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 60. С. 125–130.
21. Продуктивність та хімічний склад пасовищної трави залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив / М. І. Бахмат та ін. Корми і кормо¬виробництво. 2008. Вип. 61. С. 112–118.
22. Сидорук Г. П. Порівняльна оцінка впливу способів удобрення та режимів використання на поживність сінокісного корму бобово-злакової травосумішки. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 73. С. 185–188.
23. Створення та використання лучних фітоценозів / Г. Я. Панахид та ін. Львів, 2017. 304 с.
24. Тебердиев Д. М., Родионова А. В. Эфективность удобрений на долголетнем сенокосе. Кормопроизводство. 2015. № 10. С. 3–7.
25. Тоомре Р. И. Долголетние культурные пастбища. Москва, 1966. 400 с.
26. Ярмолюк М. Т., Котяш У. О., Демчишин Н. Б. Використання біологічного потенціалу довготривалих лучних травостоїв. Наук. вісник Львів. нац. ветерин. акад. медицини імені С. З. Гжицького. 2007. Т. 9. № 3 (34). Ч. 3. С. 174–178.
27. Lazarev N. N., Tyulin V. A., Kurenkova E. M. Productive longevity of various cultivars of alfalfa (medicago sativa l.). In the conditions of the central nonchernozem zone of the russian federation. Ecology, Environment and Conservation. 2019. Vol. 25. Issue 49. P. 1602–1606.
28. Relationships between soil fertility, herbage quality, and manure composition on grassland-based dairy farms / J. A. Reijneveld, G. W. Abbink, A. J. Termorshuizen, O. Oenema. European Journal of Agronomy. 2014. Vol. 56. P. 9–18.
29. Van Dijk., Shukking S., Van der Berg. Fifty years of forage supply on dairy farms in the Netherlands. EGF. 2015. Vol. 20. P. 12–21.
30. Dairy production systems in Finlend / P. Virkajarvi, M. Rinne, J. Mononen et al. EGF. 2015. Vol. 20. P. 51–66.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 У. О. КОТЯШ, Л. М. БУГРИН, Г. Я. ПАНАХИД, Д. Л. ПУКАЛО (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
