Формування робочої колекції грястиці збірної (Dactylis glomerata L.) в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-8Ключові слова:
грястиця збірна, генетичні ресурси, колекція, зразок, ознака, джерела, продуктивністьАнотація
Грястиця збірна (Dactylis glomerata L.) є четвертим за поширенням злаком у світі. Агрономічна цінність цієї культури полягає в високій фенотиповій пластичності за мінливістю факторів впливу. Вивчення зразків за комплексом морфобіологічних і господарсько ціних властивостей дає змогу виділити найбільш цінні з них для селекційної роботи та використання у кормовиробництві. Особливої уваги потребує генетична різноманітність місцевих екотипів.
Матеріалом досліджень слугували 35 зразків генофонду грястиці збірної. Робочу колекцію сформовано на основі оцінки зразків за основними ознаками: висотою рослин, облиствленістю, довжиною волоті, кількістю насінин у волоті, масою 1000 насінин та насіння з однієї волоті, періодом достигання. За кожною ознакою було виділено зразки-еталони зі стабільним вираженням різних рівнів їх прояву: Бойківчанка, № 2237, № 2239, № 338,
№ 1521, № 2241, № 2253 і № 2256.
Серед досліджених зразків грястиці збірної виявлено високу різноманітність популяцій, які містять цінні джерела для рослин, адаптованих до специфічних умов середовища. Внаслідок проведеної роботи створено вихідний матеріал, який дає можливість цілеспрямовано проводити добір для виділення морфобіотипів з максимальним виявом господарсько цінних ознак та позитивним відхиленням ознак кормової і насіннєвої продуктивності.
Внаслідок вивчення і спостережень за комплексом ознак грястиці збірної визначено джерела за: зимостійкістю (11 шт.), швидкістю відростання після скошування (7 шт.), рівномірним ритмом формування зеленої маси (10 шт.), врожаєм сухої речовини (17 шт.), насіннєвою продуктивністю (13 шт.), вмістом сирого протеїну (4 шт.), стійкістю до іржі (9 шт.), кількістю насінин у волоті (11 шт.), масою 1000 насінин (18 шт.), масою насіння з однієї волоті (14 шт.), висотою рослин (29 шт.), облиствленістю (13 шт.), добовим приростом (12 шт.), кількістю генеративних стебел (12 шт.). Комплексною цінністю за наведеними вище ознаками характеризувалися такі зразки: Бойківчанка, № 338, № 2246, № 2247 і № 2256. Ряд зразків виділено за однією або декількома ознаками.
Посилання
1. Антипова К. А. Окремі аспекти формування врожайності багаторічних злакових трав на Півдні України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 1. С. 107–114.
2. Багаторічні трави – важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Л. К. Антипова та ін. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4. C. 35–41.
3. Каталог джерел та донорів цінних ознак вихідного матеріалу грястиці збірної, тимофіївки лучної / М. М. Хом’як та ін. Оброшине, 2022. Вип. 1. 65 с.
4. Кір’ян В. М., Глущенко Л. А., Богуславський Р. Л. Генетичне різноманіття рослин Чернівецької та Тернопільської областей України. Генетичні ресурси рослин. 2022. № 30. С. 22–33.
5. Кір’ян В. М., Глущенко Л. А., Богуславський Р. Л. Генофонд рослин Лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 23. С. 11–32.
6. Методика проведення експертизи сортів на відмітність, однорідність та стабільність (ВОС) (кормові культури)
/ Український інститут експертизи сортів рослин. Київ, 2001. 70 с.
7. Методика проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні (ПСП) / за ред. С. О. Ткачик. Київ, 2017. 71 с.
8. Методологія селекції багаторічних бобових і злакових трав у Передкарпатті : метод. рек. / Г. С. Коник та ін. Оброшино, 2015. 156 с.
9. Салій А. М., Рябчун Н. І. Виділення джерел посухостійкості озимої м’якої пшениці в онтогенезі. Генетичні ресурси рослин. 2022. № 30. С. 34–43.
10. Селекція та насінництво однорічних і багаторічних кормових трав: теоретичні та практичні аспекти / А. В. Кохан та ін. Полтава : Астрая, 2018. 196 с.
11. Статистичний аналіз результатів польових дослідів у землеробстві / В. О. Ушкаренко та ін. Херсон : Айлант, 2013. 378 с.
12. Удосконалена методологія оцінки селекційного матеріалу грястиці збірної, райграсу високого, костриці очеретяної, тимофіївки лучної : метод. рек. / М. М. Хом’як та ін. Оброшино, 2020. 96 с.
13. Формування та збереження генетичного різноманіття кормових і газонних трав у Передкарпатті : метод. рек. / Г. С. Коник та ін. Оброшино, 2015. 48 с.
14. Штакал М. І., Штакал В. М. Теоретичні основи лучного кормовиробництва на осушених торфовищах / за ред. М. І. Штакала. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2020. 184 с.
15. Amirouche N., Misset M.-T. Morphological variation and distribution of cytotypes in the diploid-tetraploid complex of the genus Dactylis L. (Poaceae) from Algeria. Plant Systematics and Evolution. 2007. Vol. 264, Issue 3/4. P. 157–174. DOI: 10.1007/s00606-006-0502-1.
16. Can Arrhenatherum elatius, Festulolium, Dactylis glomerata be used for extension of the autumn grazing season in Central Europe / V. Skladanka et al. Plant Soil Environ. 2010. Vol. 56 (10). Р. 488–498. DOI: 10.17221/91/2010-PSE.
17. Characterization of natural orchardgrass (Dactylis glomerata L.) populations of the Thrace Region of Turkey based on ploidy and DNA polymorphisms / M. Tuna et al. Euphytica. 2004. Vol. 135 (1). Р. 39–46. DOI: 10.1023/B:EUPH.0000009537.08697.4e.
18. Genetic diversity and structure of natural Dactylis glomerata L. populations revealed by morphological and microsatellite-based (SSR/ISSR) markers / P. Madesis et al. Genetics and Molecular Research. 2014. Vol. 13 (2). Р. 4226–4240. DOI: 10.4238/2014.June.9.8.
19. Genetic diversity of natural orchardgrass (Dactylis glomerata L.) populations in three regions in Europe / L. Last et al. BMC Genetics. 2013. Vol. 14, Issue 102. P. 2–13.
20. Heuzѐ V., Tran G. Cocksfoot (Dactylis glomerata). Feedipedia, a programme by INRA, CIRAD, AFZ and FAO. 2015. URL: https://www.feedipedia.org/node/466 (last accessed: 28.02.2023).
21. Identification of Orchardgrass (Dactylis glomerata L.) cultivars by using simple sequence repeat markers / L. F. Jiang et al. Genetics and Molecular Research. 2013. Vol. 12 (4). Р. 5111–5123. DOI: https://doi.org/10.4238/2013.October.29.5.
22. Mir N. H., Ahmad S., Bhat S. S. Dactylis glomerata L. (Cock’s Foot/Orchard Grass): A Potential Temperate Forage Grass for Cultivation in North Western Himalaya. Advances in Research. 2018. Vol. 15 (5). Р. 1–10.
23. Morphological and genetic characteristics of hybrid combinations of Dactylis glomerata / Y. F. Zhao et al. Genetics and Molecular Research. 2014. Vol. 13 (2). Р. 2491‒2503. DOI: https://doi.org/10.4238/2014.January.28.1.
24. Morphological and seed yield characteristics of Orchardgrass ecotypes of Eastern Anatolia Region / P. Uysal et al. Ekin Journal of Crop Breeding and Genetics. 2015. Vol. 1 (2). Р. 78–83.
25. Nabhan A., Arvas Ö., Lakmes A. Scanning Morphological Traits of Orchardgrass (Dactylis glomerata L.) Genotypes in the Natural Rangelands of Eastern Anatolia. Yuzuncu Yil University Journal of Agricultural Science. 2021. Vol. 31 (1). P. 111–120. DOI: https://doi.org/10.29133/yyutbd.809169.
26. Oplemenjivanje sorti ježevice različitog vremena stasavanja / S. Babić et al. Selekcija i semenarstvo. 2017. Vol. XXIII (1). P. 1–9.
27. Peri P. L., Lucas R. J., Moot D. J. Dry matter production, morphology and nutritive value of Dactylis glomerata growing under different light regimes. Agroforestry Systems. 2007. Vol. 70 (1). Р. 63–79. DOI: https://doi.org/10.1007/s10457-007-9029-x.
28. Skladanka J. Leaf dynamics of Festulolium and Dactylis glomerata L. at the end of the growing season. Acta univ. agric. et silvic. Mendel. Brun. 2008. LVI, No. 4. Р. 273–280. DOI: https://doi.org/10.11118/actaun200856040273
29. Stewart A. V., Ellison N. W. Dacytlis. In Wild crop relatives: Genomic and breeding resources: Millets and grasses / edited by Kole C. Berlin, Heidelberg, Germany : Springer, 2011. Р. 73–87. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-14255-0_5.
30. Zadorozhna O. A., Herasimov M. V., Shyianova T. P. Grasses seed storage under genbank conditions. Генетичні ресурси рослин. 2018. № 23. C. 97‒110. DOI: https://doi.org/10.36814/pgr.2018.23.09.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 М. М. ХОМ’ЯК, Л. З. БАЙСТРУК-ГЛОДАН (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
