Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів

Автор(и)

  • Т. І. МАРЦІНКО Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-10

Ключові слова:

травосумішки, продуктивність, суха маса, ботанічний склад, удобрення

Анотація

Наведено результати дослідження щодо впливу мінерального удобрення на врожайність та формування ботанічного складу сіяного лучного фітоценозу сінокісного призначення.

З’ясовано реакцію бобово-злакових та злакових травосумішей на комплексну дію фосфорно-калійних, азотних добрив та комплексних мікроелементів у хелатній формі «Мікрофол комбі», що застосовували для позакореневого (листкового) підживлення травостою.

Для сівби використовували сумішки багаторічних трав, що складалися з тимофіївки лучної (6 кг/га) та конюшини лучної (16 кг/га); тимофіївки лучної (4 кг/га), грястиці збірної (6 кг/га), пажитниці багаторічної (6 кг/га), костриці лучної (6 кг/га); тимофіївки лучної (4 кг/га), грястиці збірної (6 кг/га), пажитниці багаторічної (6 кг/га), конюшини лучної (3 кг/га) та лядвенцю рогатого (3 кг/га).

Встановлено, що вищий показник продуктивності на сумішці з тимофіївки лучної (6 кг/га) та конюшини лучної (16 кг/га) отримано у варіанті з внесенням N60Р60К60 – 9,57 т/га сухого корму.

Бобово-злакова сумішка, в яку було додано тимофіївку лучну (4 кг/га), грястицю збірну (6 кг/га), пажитницю багаторічну (6 кг/га), конюшину лучну (3 кг/га) та лядвенець рогатий (3 кг/га), на аналогічному фоні удобрення дала змогу одержати 9,80 т/га сухої речовини.

Застосування мікроелементів для обробки вегетуючих рослин сприяло деякому зростанню показників урожайності, а саме: на травосумішці тимофіївки лучної та конюшини гібридної – на 0,48 т/га; злаковому травостої – 0,83 т/га; на травостої з тимофіївки лучної, грястиці збірної, пажитниці багаторічної, конюшини лучної та лядвенцю рогатого – 0,46 т/га сухої маси.

Вищий вміст конюшини лучної зберігся саме в сумішці з тимофіївкою лучною у варіантах, де вносили фосфорне та калійне добриво (Р60К60), – 37,7% та варіанті з додатковим підживленням азотом у дозі N30 – 37,8% до зеленої маси.

Подальше збільшення норми азотних добрив у досліді до N90 значно знижувало відсоток сіяних бобових трав у травостої і, як наслідок, призводило до зменшення врожайності.

В п’ятикомпонентній сумішці (тимофіївка лучна, грястиця збірна, пажитниця багаторічна, конюшина лучна, лядвенець рогатий) участь конюшини лучної у формуванні травостою становила лише 17,3–30,9%. Вміст лядвенцю рогатого в середньому за три роки використання становив 12,4–22,0% до зеленої маси.

Посилання

1. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормо¬виробництва / Г. І. Демидась та ін. ; за ред. Г. І. Демидася, Г. П. Квітка. Київ : Нілан-ЛТД, 2013. 322 с.

2. Влох В. Г., Кириченко Н. Я. Вплив удобрення на урожайність та ботанічний склад довготривалих лучних траво¬сумішей. Україна в світових (земельних, продовольчих і кормових) ресурсах і економічних відносинах : зб. матеріалів міжнар. конф. (Вінниця, 1995). С. 489–490.

3. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Оліфірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48–53.

4. Дзюбайло А. Г., Завірюха П. Д. Бобові кормові культури. Дубляни, 2004. С. 199.

5. Дзюбайло А. Г., Стеців М. В., Лагуш Н. І. Багаторічні бобово-злакові травосумішки у кормовиробництві Передкарпаття. Вчені Львівського державного аграрного університету – виробництву. Львів, 2001. С. 63–65.

6. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.

7. Екобіологічні й агротехнічні основи створення та використання трав’янистих фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів : ПАІС, 2010. 232 с.

8. Зміна ботанічного та видового складу травостою під виливом удобрення і стимуляторів росту / Я. І. Мащак, Л. М. Любченко, Р. К. Іршак та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2008. Вип. 50. С. 85–90.

9. Иванова О. Г. Влияние микроэлементов на качество сена многолетних злаковых трав. С.-х. науки и агропромышленный комплекс на рубеже веков. 2016. № 16. С. 79–85.

10. Капсамун А. Д., Павлючик E. H., Дегтярёв В. П. Роль многолетних агроценозов в сохранении плодородия почв. Кормопроизводство. 2009. № 10. С. 31–32.

11. Киселев А. А. Влияние режимов использования и агрофона на динамику ботанического состава и урожайность бобово-злакового травостоя. Мелиорация. 2010. № 1 (63). С. 205–213.

12. Кормовиробництво / Зінченко О. І. та ін. Київ : Нора-прінт, 2001. 470 с.

13. Кургак В. Г. Вплив багаторічних бобових трав на якість корму сіяних лук та родючість ґрунту. Вісник аграрної науки. 2000. Спец. вип., травень. С. 54–58.

14. Марцінко Т. І. Продуктивність лядвенцево-злакових травосумішей залежно від елементів технології вирощування в Передкарпатті : дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.12. Київ, 2013. 155 с.

15. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / за ред. А. О. Бабича. Вінниця, 1994. 87 с.

16. Петриченко В. Ф., Кургак В. Г. Луки України та шляхи їх поліпшення. Вісник аграрної науки. 2011. № 11. С. 11–14.

17. Тараріко Ю. О., Стецюк М. Г., Зосимчук М. Д. Потенціал продуктивності багаторічних трав в одновидових та змішаних посівах на осушуваних торфових ґрунтах Західного Полісся. Вісник аграрної науки. 2018. № 2. С. 24–30.

18. A plant functional type approach tailored for stakeholders involved in field studies to predict forage services and plant biodiversity provided by grasslands / M. Duru et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 70. P. 2–18.

19. Albert T. Adjesiwor M. Anowarul Islam. Rising nitrogen fertilizer prices and projected increase in maize ethanol production: the future of forage production and the potential of legumes in forage production systems. Grassland Science. 2016. Vol. 62. Р. 203–212.

20. Benjamin F. Tracy. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards. Grassland Science. 2014. Vol. 61. Р. 34–40.

21. Fychan R., Sanderson R., Marley C. L. Effects of harvesting red clover / ryegrass at different stage of maturity on forage yield and quality. Grassland Science in Europe. 2016. Vol. 21 : The multiple roles of grassland in the European bioeconomy. P. 323–325.

22. Huyghe C., De Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 29–40.

23. Isselstein J., Kayser M. Functions of grasslands and their potential in delivering ecosystem services. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 199–214.

24. Kukreja R, Meredith. R Meredith Resource Efficiency and Organic Farming : Facing up to the challenge. Brussels : IFOAM EU Group, 2011. 32 p.

25. Long-term time series of legume cycles in a semi natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430‒1440.

26. Performance and quality of tall fescue (Festuca arundinacea Schreb.) and perennial ryegrass (Lolium perenne L.) and mixtures of both species grown with or without white clover (Trifolium repens L.) under cutting management / M. Cougnon et al. Grass and Forage Science. 2013. Vol. 69. P. 666–677.

27. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe / A. Luscher et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206–228.

28. Relationships between botanical composition, yield and forage quality of permanent grasslands over the first growth cycle / D. Andueza et al. Grass and Forage Science. 2015. Vol. 71. P. 366–378.

29. The variation in morphology of perennial ryegrass cultivars throughout the grazing season and effects on organic matter digestibility / M. Beecher et al. Grass and Forage Science. 2013. Vol. 70. P. 19–29.

30. Torell R., Davison J., Hackett I. Improving Grass Hay Quality Through Fertilizer and irrigation Management Cooperative Extension. Reno : University of Nevada, 1984. P. 44–88. URL: https://www.unce.unr.edu/publications/files/ag/other/fs8844.pdf (last accessed: 05.02.2019).

31. Tristram G. L. Functional group dominance and identity effects influence the magnitude of grassland invasion. Journal of Ecology. 2013. Vol. 101. P. 1114–1124.

32. Weggler, Thumm and Elsaesser, Development of Legumes After Reseeding in Permanent Grassland, as Affected by Nitrogen Fertilizer Applications. Agriculture, 2019, 9 (10), 207.

Завантаження

Опубліковано

30.09.2020

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Т. І. МАРЦІНКО. (2020). Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 68(1), 135-145. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(68)-1-10

Схожі статті

1-10 з 250

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.