Технологічні прийоми підготовки нетелей до наступної лактації за використання масажу вимені
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-1-7Ключові слова:
нетель, вим’я, пульсатор, вакуум, жива маса, тільність, отеленняАнотація
У статті наведено результати вирощування нетелей української чорно-рябої молочної породи в ДП ДГ «Українка Слобідська» Інституту тваринництва НААН Харківського району Харківської області. Для досліду сформували три групи нетелей (контрольну та дві дослідні), по 13 голів у кожній. Вим’я тварин I дослідної групи масажували експериментальним пневмомасажером, виготовленим в ІТ НААН відділом механізації спільно з відділом технології виробництва молока. Тварин II дослідної групи масажували вручну, III група – контрольна була без масажу. На початку досліджень на 5–6 місяці тільності (до масажу) були взяті основні проміри вимені та дійок. Установлено, що привчання нетелей на 6–7 місяці тільності до масажу упродовж 60–70 діб і закінчення масажу за 20 діб до отелення, позитивно впливало на ріст і розвиток молочної залози. Тварини дослідних груп, порівняно з контрольною, мали більші розміри молочної залози: обхват на 15,3–8,9 см або на 18,7–10,9 % (р<0,001–0,05), довжину вимені – на 5,2–3,1 см або на 20,7–12,3 % (р<0,01–0,05), ширину – на 5,3–2,9 см або на 23,8–13,0 % (р<0,001–0,001), глибину вимені – на 4,0–1,0 см або на 20,8–5,2 % (р<0,001). Пневмомасаж вимені нетелей позитивно впливав не лише на продуктивність, але й на розвиток морфофукціональних властивостей вимені, а також забезпечував підвищення інтенсивності молоковиведення на 19,0–10,3 % кг/хв (p<0,05), порівняно з контрольною групою.
За результатами проведеного багатокритеріального аналізу промірів вимені та дійок після різних видів масажу нетелей і корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за комплексним показником ефективності кожної групи, порівняно з ідеалізованим, установлено суттєву перевагу пневмомасажу вимені. Цільова функція за розглянутими критеріями для цієї групи була нульовою при тому, що цільові функції за ручного масажу вимені та без нього були гіршими в 0,0811 та 0,1661 разу відповідно.
Посилання
1. Войтюк Л. Я., Федак Н. М. Вплив підготовки нетелей до машинного доїння на функціональні властивості молочної залози. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2010. Вип. 52(1). С. 151–156.
2. Гавриленко М. С. Годівля телят (раціональна годівля телят є основою створення високопродуктивних стад у господарствах різної форми власності). Agroexpert. 2008. № 3. С. 36–37.
3. Галай О. Ю. Дослідження ефективності використання високопродук-тивних доїльних установок в умовах інноваційних технологій : дис. ... доктора філософії : 204 – технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Біла Церква, 2021. 157 с.
4. Дегтярьов М. О. Характеристика морфофункціональних особливостей аль-веолярного апарату вимені первісток під дією масажу. Зб. наук. праць Харківського зооветеринарного інституту. Харків, 1998. Вип. 3. С. 230–232.
5. Китаєва А. П., Гусятинська О. О. Технологічні прийоми підвищення ефективності вирощування молодняку великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності. Одеса, 2017. 128 с.
6. Костенко В. І. Технологія вироб-ництва молока і яловичини. Житомир, 2017. 676 с.
7. Луценко М. М., Кудлай І. М. Ресурсоощадна технологія вирощування ремонтного молодняку. Зб. наук. праць «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». 2020. № 2. С. 103–110. DOI: 10.33245/2310-9289-2020-158-2-103-110.
8. Луценко М., Зволейко Д. Дослі-дження процесу доїння корів у спеціалізованих доїльних залах. Техніка і технології АПК. 2012. № 9 (36). С. 31–34.
9. Панкєєв С. П., Пилипенко Ю. П. Перспективна технологія спрямованого вирощування молодняку в молочному скотарстві. Таврійський наук. вісник. 2021. № 118. С. 260–267.
10. Польовий Л. В., Мельник Л. В. Профілактичні заходи при підготовці нетелів до отелень. Наук. вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2009. Т. 11. № 2 (41), ч. 2. С. 202–205.
11. Санжара Р. А. Лактаційна діяльність корів-первісток різних типів стресостійкості. Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика розвитку вівчарства України в умовах євроінтеграції” (Дніпро, 23–24 трав. 2019 р.). Дніпро, 2019. С. 138–140. http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/2049.
12. Теорія і практика прибуткового виробництва молока / С. Н. Александров та ін. Київ, 2011. 173 с.
13. Технологічні, кормові та ветеринарні аспекти вирощування високопродуктивних корів / Л. І. Подобєд. та ін. Наук. видання Інституту тваринництва НААН. Харків, 2020. 529 с.
14. Шкурко Т. П. Направлене вирощування ремонтних телиць молочних порід. Корми і факти. 2012. № 8 (24) С. 24–27.
15. An assessment tool to help producers improve cow comfort on their farms / E. Vasseur et al. J. Dairy Sci. 2015. Vol. 98, Nо 1. Р. 698–708. DOI: 10.3168/jds.2014-8224.
16. Appropriate Dairy Calf Feeding from Birth to Weaning: «It’s an Investment for the Future» / L. J. Palczynski et al. Animals. 2020. Vol. 10, Nо 1. P. 116. DOI: 10.3390/ani10010116.
17. Davis S. R. Triennial lactation symposium/BOLFA: Mammary growth during pregnancy and lactation and its relationship with milk yield. J. Anim. Sci. 2017. Vol. 95. No 12. P. 5675–5688. DOI: 10.2527/jas2017.1733.
18. Effect of mammary stimulation on dairy cows and heifers exposed to a lactation induction protocol / R. Ramgattie et al. Open J. Anim Sci. 2014. Vol. 4. P. 1–12. DOI: 10.4236/ojas.2014.41001.
19. Effect of prepartum grouping strategy on displacements from the feed bunk and feeding behavior of dairy cows / K. M. Lobeck-Luchterhand et al. J. Dairy Sci. 2014. Vol. 97. No 5. P. 2800–2807. DOI: 10.3168/jds.2013-7401.
20. Effect of prepartum milking of primigravid cows on mammary gland health and lactation performance / J. E. P. Santos et al. Livest. Prod. Sci. 2004. Vol. 86. P. 105–116. DOI: 10.3168/jds.S0022-0302(06)72279-2.
21. Gutmann A. K., Špinka M., Winckler C. Do familiar group mates facilitate integration into the milking group after calving in dairy cows? Appl. Anim. Behav. Sci. 2020. Vol. 229. Р. 105033. DOI: 10.1016/j.applanim.2020.105033.
22. Hannah N. Phillips, Bradley J. Heins. Alternative Practices in Organic Dairy Production and Effects on Animal Behavior, Health, and Welfare. Animals. 2022. Vol. 12, No 14. P. 1785. DOI: 10.3390/ani12141785.
23. Hovinen M., Pyörälä S. Invited review: Udder health of dairy cows in automatic milking. J. Dairy Sci. 2011. Vol. 94, No 2. P. 547–562. DOI: 10.3168/jds.2010-3556.
24. Identifying efficient dairy heifer producers using production costs and data envelopment analysis / A. J. Heinrichs et al. J Dairy Sci. 2013. Vol. 96, No 11. P. 7355–7362. DOI: 10.3168/jds.2012-6488.
25. Kurochkin A. A, Frolov D. I. Development of dairy farming based on the modernization of a combined massage device for preparing heifers for the period of milking equipment use. IOP Conf. Ser: Earth Environ. Sci. 2022. P. 981–991. DOI: 10.1088/1755-1315/981/4/042034.
26. Piskun V. I., Yatsenko Yu. V., Yatsenko Yu. Yu. The concept of optimization of technological solutions of agricultural production. Modern engineering and innovative technologies. Germany. 2020. Vol. 12, No 1. P. 5–11. DOI: 10.30890/2567-5273.2020-12-01-015.
27. Prepartum Milking of Heifers Influences Future Production and Health / K. J. Daniels et al. J. Dairy Sci. 2007. Vol. 90, No 5. P. 2293–2301. DOI: 10.3168/jds.2005-881.
28. Relationship of body weight at first calving with milk yield and herd life / L. Han et al. J. Dairy Sci. 2021. Vol. 104, No 1. P. 397–404. DOI: 10.3168/jds.2020-19214.
29. Synchronized ovulation for first insemination improves reproductive performance and reduces cost per pregnancy in dairy heifers / T. V. Silva et al. J. Dairy Sci. 2015. Vol. 98. P. 7810–7822. DOI: 10.3168/jds.2015-9704.
30. The total cost of rearing a heifer on Dutch dairy farms: calculated versus perceived cost / N. Mohd Nor et al. Irish Vet. J. 2015. Vol. 68. P. 29. DOI: 10.1186/s13620-015-0058-x.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 С. Ф. АНТОНЕНКО, В. І. ПІСКУН, А. П. ЗОЛОТАРЬОВ, Т. Л. ОСИПЕНКО, Н. Г. АДМІНА, Л. М. КУЗЬМЕНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
