Накопичення жиру в тілі бугайців шаролезької породи в постнатальному онтогенезі

Автор(и)

  • В. С. КОЗИР Інститут зернових культур НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-14

Ключові слова:

бугайці, порода шароле, вік, яловичина, забійні показники, жир

Анотація

Вивчено топографію й інтенсивність жировідкладення в тілі бугайців шаролезької породи у віковому аспекті. Показано, що синтез жиру в їх організмі повільніший від росту м’язової тканини. Доведено, що м’ясна продукція тварин породи шароле у всі вікові періоди конкурентоспроможна і відповідає вимогам споживача.

Бугайці шаролезької породи протягом життя інтенсивно нарощують м’язову тканину, але відзначаються недостатнім відкладенням жиру в тілі, який надає яловичині ніжність, соковитість, аромат і підвищує її смакові та кулінарні якості. Оскільки питання формування жирової тканини у тварин породи шароле є дискусійним, було досліджено процеси накопичення та синтезу жиру в їх організмі в постнатальному онтогенезі.

За результатами забою встановлено, що вміст вологи в середній пробі яловичини  зменшувався від 69,9 %  у 12 міс. до 60,2  в 30 міс., а сухої речовини, навпаки, зростав від 30,1 % в річному віці до 39,8 % у 30 міс. Також відзначено підвищення вмісту жиру і золи відповідно від  12,6 до 22,1 % і від 0,9  до 1,7 %. Кількість жиру до кінця досліджуваного періоду порівняно з річним віком зросла в 1,75 разу в основному за рахунок поливу і сирцю, а білка – тільки на 7 %. Проте співвідношення волога : жир зменшилося в 2 рази, а білок : жир – у 1,6 разу.

Таким чином, зрілість яловичини бугайців досягається вже до
12 місяців.

Загальна маса жиру, як і всього тіла, з віком тварин збільшувалася, але з різною інтенсивністю. За період з 18 до 30-місячного віку жива маса 1 тварини зросла на 33 %, туші – на 43 %, а жиру – на 50 %. Це відбувається через те, що до півторарічного віку бугаців внутрішньопорожнинний жир майже не відкладається на їх внутрішніх органах.

Особливо цінний у м’якоті туші міжм’язовий і м’язовий жир, який додає м’ясу мармуровості. При збільшенні маси м’якоті на 42 % його маса підвищилася на 65 % і на 18 % зросла енергетична цінність м’яса.

Відзначено збільшення маси тіла бугайців до 30-місячного віку на рівні 33,1 %. Показник вмісту жиру в тілі зріс з 18 до 30-місячного віку на 8,8 %, маса туші підвищилася на 42,9 %, а маса жиру в туші – на 11,9 %. Маса м’якоті  у бугайців з віком зросла на 22,8 %, маса жиру в ній – на 33,0 %.

Встановлено, що синтез жиру у бугайців шаролезької породи в постнатальному онтогенезі відбувається помірно і не призводить до осалювання туш. При їх вирощуванні до 30-місячного віку питома вага поливу, сирцю та внутрішньом’язового жиру залишалася незначною, не погіршувала якість яловичини, а відповідала попиту споживачів. У степовій зоні України економічно виправдано відгодовувати бугайців породи шароле до 2,5-річного віку, що підвищує ефективність використання поголів’я.

Посилання

1. Алексеева Е. И., Лещук Т. Л., Лещук Г. П. Исследование некоторых вопросов конъюнктуры рынка говядины. Кормление сельскохозяйственных животных и кормопроизводство. 2014. № 4. С. 66–72.

2. Алексеева Е. И. Оценка продуктивности молодняка мясного крупного рогатого скота разной породной принадлежности. Вестник Курганской ГСХА. 2018. № 2. С. 9–14.

3. Богданов Г. О., Караващенко В. Ф., Зверєв О. І. Довідник по годівлі сільськогосподарських тварин. Київ, 1986. 285 с.

4. Винничук Д. Т. Породы животных как биологическая система. Киев, 1993. 60 с.

5. Вишневський В. М. М‘ясна продуктивність тварин різних генотипів. Розведення і генетика тварин. 2011. Вип. 45. С. 44–48.

6. Головань В., Туманян А., Кучерявенко А. Если говядины недостаточно. Тваринництво України. 2010. № 10. С. 18–19.

7. Горбенко І. Ю., Гиль М. І. Біологія продуктивності сільськогосподарських тварин. Миколаїв, 2011. 218 с.

8. Доротюк Е. Резерви збільшення виробництва яловичини. Тваринництво України. 1997. № 4. С. 27–28.

9. Зубець М. В., Вінничук Д. Т., Федак В. Д. Спеціалізоване м’ясне скотарство. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і Західного регіону України. Київ, 2005. С. 292–298.

10. Кандиба В. М. Виробництву яловичини – резерви науково-технічного прогресу. Тваринництво України. 2012. № 3. С. 26–27.

11. Катенжи Г. П., Левченко І. В., Сердюк М. О. Ріст, розвиток та м’ясні якості бугайців різних порід. Таврійський науковий вісник. 2005. Вип. 39, ч. 1. С. 28–31.

12. Кебко В. Г. Вдовиченко Ю. В., Курята Р. В. Продуктивність бугайців вітчизняних м’ясних порід. Розведення і генетика тварин. 2011. Вип. 45. С. 87–93.

13. Козырь В. С. Формирование мясной продуктивности у бычков различных пород, типов и помесей в отдельные постэмбриональные периоды онтогенеза в зависимости от уровня кормления. Сельскохозяйственная биология. 1988. № 6. С. 80–83.

14. Козир В. С. Формування м’ясної продуктивності ВРХ. Київ, 1992. 126 с.

15. Левантин Д. Л. Увеличение производства говядины – важное звено реализации программы “Мясо”. Зоотехния. 1990. № 3. С. 48–49.

16. Логинов С. В., Шевелева О. М. Откормочные и мясные качества крупного рогатого скота мясных пород в условиях Северного Зауралья. Вестник Курганской ГСХА. 2018. № 3. С. 42–44.

17. Лозовая Г. С. Качество туш бычков разных генотипов. Тез. докл. Всесоюз. науч.-техн. конф. “Использование пород мирового генофонда при совершенствовании пород отечественного скота” (г. Плавск Тульской обл., 5‒6 июня 1991 г.). Тула, 1991. Ч. 2. С. 49–50.

18. Локализация и качественный состав жировой ткани у бычков разных пород и генотипов / А. В. Ранделин и др. Известия Нижневолжского агроуниверситетского комплекса : Наука и высшее профессиональное образование. 2012. № 4. С. 106–111.

19. Маркова И. Сравнительная оценка мясной продуктивности и качества мяса бычков различных пород. Молочное и мясное скотоводство. 2013. № 5. С. 8–10.

20. Мельник Ю. Ф., Сірацький Й. З., Федорович Є. І. Формування м’ясної продуктивності у тварин різних порід великої рогатої худоби, яких розводять в Україні. Корсунь-Шевченківський, 2010. 398 с.

21. Олійник С. О. Розвиток м’ясних бугайців за різних технологій вирощування. Тваринництво України. 2011. № 7. С. 31–33.

22. Прохоров И. П. Формирование мясной продуктивности молодняка у крупного рогатого скота при промышленном скрещивании : автореф. дис. на соискание учён. степени д-ра с.-х. наук : спец. 06.02.04 «Технология производства продуктов животноводства». Москва, 2013. 48 с.

23. Прудников В. М’ясна продуктивність та якість яловичини бичків за інтенсивною технологією вирощування. Тваринництво України. 2014. № 3. С. 12.

24. Сонькин В. Д., Тамбовцева Р. В. Развитие мышечной энергетики и работоспособности в онтогенезе. Москва, 2011. 368 с.

25. Тамбовцева Р. В. Развитие мышечной ткани в онтогенезе. Новые исследования. 2010. № 2. С. 81–94.

26. Теоретичні та практичні основи технології виробництва продукції тваринництва / за ред. В. С. Лінника. Луганськ, 2013. 238 с.

27. Ткачук В. П., Сірацький Й. З., Ка-диш В. О. М’ясна продуктивність і якість м’яса бугайців різних генотипів. Розведення і генетика тварин. 2012. Вип. 46. С. 129–131.

28. Шевелева О. М. Особенности роста и мясная продуктивность бычков породы шароле разных внутрипородных типов. Вестник Бурятской ГСХА имени В. Р. Фи-липпова. 2019. № 2 (55). С. 109–115.

29. Шевелева О. М., Логинов С. В. Сравнительная оценка мясной продуктивности бычков разных пород в условиях Северного Зауралья. Известия Оренбургского ГАУ. 2017. № 5 (67). С. 158–160.

30. Watson P., Petrie A. Statistics for veterinary and animal science. 3rd ed. London, 2013. 408 p.

Завантаження

Опубліковано

30.03.2020

Номер

Розділ

ТВАРИННИЦТВО

Як цитувати

В. С. КОЗИР. (2020). Накопичення жиру в тілі бугайців шаролезької породи в постнатальному онтогенезі. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 67(1), 192-201. https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-14

Схожі статті

1-10 з 149

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.