Оцінка бугайців різних ліній поліської м'ясної породи за власною продуктивністю в умовах Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-13Ключові слова:
бугайці, поліська м’ясна порода, ріст, розвиток, лінії, забійні показникиАнотація
Проведено оцінку бугайців поліської м'ясної породи за власною продуктивністю в умовах Передкарпаття. Встановлено, що за ростом маси тіла, лінійним розвитком, біохімічними показниками та забійним виходом за однакових умов утримання бугайці поліської м’ясної породи лінії Іриса 559, вирощені у ФГ «Білак», у 8, 12 і 15 місяців переважали аналогів лінії Тонака 662 на 8–9 %. Поліську м’ясну породу створено у зоні Полісся, основним господарством розведення породи є племзавод "Заповіт". У регіоні Полісся є значна кількість дочірніх господарств. Породу створено шляхом складного відтворного схрещування чернігівського (ЧМ-1), придніпровського (ПМ-1) та знам’янського типів (ЗТ). У поліській м’ясній породі створено лінії Іриса 559, Тонака 662, Каскадера 530 та ведеться завершальна робота із затвердження ліній Омара 814, Пакета 93, Лайнера 65. Усі родоначальники ліній пройшли двоетапну оцінку за власною продуктивністю та якістю нащадків й отримали позитивні результати. За живою масою у 8, 12 і 15-місячному віці бугайці лінії Іриса 559 переважали аналогів лінії Тонака 662 на 5–6 %. Це свідчить про те, що обмінні процеси в організмі бугайців лінії Іриса 559 протікали набагато інтенсивніше, ніж у аналогів лінії Тонака 662. У досліджувані вікові періоди за висотою в холці бугайці лінії Іриса 559 переважали аналогів лінії Тонака 662 на 9,7 %, за висотою в крижах – на 10,3 %, за шириною і глибиною грудей – на 9,9 і 10,0 %, за косою довжиною тулуба – на 9,95, за шириною в клубах на
10,1 %, за напівобхватом заду вертикальним і горизонтальним – на 9,9 і
10,0 %, за обхватом грудей за лопатками – на 10,0 %, за обхватом п’ястка – на 10,4 %. Основні індекси будови тіла (довгоногості, розтягнутості, грудний, збитості, костистості, масивності, широтний, м’ясності) були вищими у бугайців лінії Іриса 559 на 3,2–3,3 %. За основними біохімічними показниками крові (вмістом гемоглобіну, кількістю еритроцитів, вмістом загального протеїну в сироватці крові, активністю ензимів переамінування) бугайці лінії Іриса 559 у віці 8, 12 і 15 місяців переважали аналогів лінії Тонака 662 на 10,0–10,1 %. Вміст жиру в тушах бугайців обох груп був практично однаковим. Забійний вихід у бугайців лінії Іриса 559 становив 60,24 %, а у аналогів лінії Тонака 662 – 60,00 %.
Посилання
1. Бабік Н. П., Федорович Є. І., Музика Л. І. Морфометричні параметри найдовшого м’яза спини і деяких внутрішніх органів бугайців. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2013. Т. 2, ч. 1, вип. 4 (75). С. 9–14.
2. Бабік Н. П., Федорович Є. І. М’ясна продуктивність бугайців порід лімузин та волинської м’ясної в умовах Західного регіону України. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2013. Т. 2 (35), № 1. С. 128–135.
3. Гладій М. В., Федорович Є. І., Бабік Н. П. Забійні показники та морфологічний склад напівтуш бугайців порід лімузин та волинської м’ясної в умовах Прикарпаття. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2014. Т. 16, № 2 (59), ч. 3. С. 42–49.
4. Гроза В. І. Особливості екстер’єру бугайців таврійського типу південної м’ясної породи великої рогатої худоби. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія ”Тваринництво“. 2012. Вип. 10 (20). С. 121–124.
5. Екстер’єр молочних корів: перспективи оцінки й селекції / Й. З. Сірацький та ін. Київ, 2001. 146 с.
6. Ефективність вирощування помісних бугайців від схрещування корів української червоної молочної породи з бугаями м’ясних порід / Чігрінов В. та ін. Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. 2018. № 2. С. 147–150. DOI: 10.31890/vttp.2018.02.38.
7. Кобилінська А. М. Забійні якості бугайців поліської м’ясної породи в зоні з різним рівнем радіаційного забруднення. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Тваринництво". 2012. Вип. 10 (20). С. 142–144.
8. Козир В. С. Вікова динаміка виходу продуктів забою абердин-ангуської худоби. Тваринництво України. 2015. № 1/2. С. 9–14.
9. Козир В. С. Коефіцієнт мармуровості як показник якості яловичини. Вісник аграрної науки. 2015. № 1. С. 34–38.
10. Козир В. С., Коваленко В. П., Геккієв А. Д. Стан та перспективи племінної роботи в молочному скотарстві Півдня України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 61. С. 159–172.
11. Козир В. C. Характеристика яловичини м’ясних, комбінованих і молочних порід худоби. Тваринництво України. 2013. № 7/8. С. 26–29.
12. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині : довідник / В. В. Влізло та ін. ; за ред. В. В. Влізла. Львів, 2012. 759 с.
13. Ластовська О. Продуктивність бичків різних порід в умовах інноваційної технології виробництва яловичини. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2016. Вип. 2, ч. 1. С. 199–204.
14. Логоша Р. В. М’ясне скотарство України: стан, тенденції та напрямки його інтенсифікації. Збірник наукових праць ВНАУ. Серія “Економічні науки”. 2012. № 1 (56), т. 2. С. 90–96.
15. Марченко К. І. Особливості морфології та мармуровості найдовшого м’яза cпини бичків породних поєднань сименталів вітчизняної і зарубіжної селекції. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Тваринництво". 2012. Вип. 10 (20). С. 134–136.
16. Микитюк В. М. Відродження галузі скотарства в умовах ринкових трансформацій. Житомир, 2012. 508 с.
17. Норми і раціони повноцінної годівлі високопродуктивної великої рогатої худоби : довідник-посібник / за наук. ред. Г. О. Богданова, В. М. Кандиби. Київ, 2012. 296 с.
18. Плохинский Н. А. Биометрия. Москва, 1970. 366 с.
19. Польовий Л. В., Добронецька В. О. М’ясна продуктивність бичків української чорно-рябої молочної породи та економічна ефективність виробництва яловичини за різних умов утримання. Аграрна наука та харчові технології. 2017. № 3 (97). С. 184–189.
20. Почукалін А. Є., Прийма С. В., Різун О. В. Поліській м’ясній породі великої рогатої худоби – 20 років: минуле, сучасне і майбутнє розвитку селекційного досягнення. Таврійський науковий вісник. 2019. № 108. С. 172–176.
21. Почукалін А. Є., Резнікова Ю. М., Прийма С. В. Селекційне надбання м’ясного скотарства України: поліська м’ясна порода. НТБ ІТ НААН. 2015. Вип. 113. С. 201–210.
22. Селекційне надбання м’ясного скотарства України. Знам’янський внутрішньопородний тип полiської м’ясної породи / А. Є. Почукалін та ін. Розведення і генетика тварин. 2016. Вип. 52. С. 91–108.
23. Спека С. С., Шаловило С. Г., Бойко А. О. Cтан галузі м’ясного скотарства та обґрунтування доцільності створення крупного типу в поліській м’ясній породі. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2011. Т. 13, № 4 (50), ч. 3. C. 301–305.
24. Угнівенко А. М. Шляхи вирішення проблеми виробництва яловичини в Україні. Біоресурси і природокористування. 2013. № 5. С. 76–84.
25. Федорович Є. І., Бабік Н. П. Біоконверсія поживних речовин корму в організмі бугайців порід лімузин та волинської м’ясної. Наук. вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Ґжицького. 2013. Т. 15, № 1 (55), ч. 2. С. 214–219.
26. Формування м’ясної продуктивності у тварин різних порід великої рогатої худоби, яких розводять в Україні / Ю. Ф. Мельник та ін. Корсунь-Шевченківський. 2010. 392 с.
27. Цуканова М. О. Динаміка росту, розвитку та відтворної здатності телиць різного походження знам’янського типу поліської м’ясної породи. Ветеринарія, технології тваринництва та природо-користування. 2019. № 3. С. 59–65. DOI: 10.31890/vttp.2019. 03.09.
28. Цуканова М. О. Характеристика росту і розвитку телиць різних ліній знам’янського типу поліської м’ясної породи. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 4. С. 174–176.
29. Шпак Л. В. Становлення та розвиток м’ясного скотарства. Вісник аграрної науки. 2011. № 4. С. 42–44.
30. Ящук Т. С., Рущинська Т. М., Тихонова Б. Є. Особливості формування м’ясної продуктивності тварин помісного масиву червоної польської породи за показниками інтенсивності росту. Ветеринарна біотехнологія. 2015. № 27. С. 314–319.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 В. Д. ФЕДАК, М. І. ПОЛУЛІХ, Г. В. ІЛЬНИЦЬКА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
