Оцінка селекційного матерiалу конюшини лучної (Trifolium pratense L.) на схилових землях Карпатського регіону
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-1Ключові слова:
взаємозв’язки, вихідний матеріал, господарсько-біологічні ознаки, кластерний аналіз, продуктивністьАнотація
Дослідження проводили в 2019–2020 рр. на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
Ґрунт дослідного поля – типовий для вказаного регіону осушений гончарним дренажем дерново-середньопідзолистий поверхнево оглеєний середньокислий суглинковий утворений на делювіальних відкладах. Матеріалом для досліджень слугували 16 сортозразків конюшини лучної різного еколого-географічного походження.
Основною бобовою культурою в польових сівозмінах Західного регіону України є конюшина лучна (Trifolium pratense L.). За вмістом протеїну вона значно перевищує інші культури і є найкращою сировиною для виготовлення високобілкових кормів. Конюшина лучна позитивно і багатосторонньо впливає на ґрунт та його макро- і мікробіоту, її вважають комплексним агроекологічним резервом, що сприяє підвищенню врожайності всіх сільськогосподарських культур.
Формування колекцій для створення вихідного матеріалу конюшини лучної передбачає попереднє вивчення селекційної цінності сортів та ефективне їх використання у селекційному процесі за врожайністю та іншими господарсько-біологічними ознаками.
Висота рослин сортозразків конюшини лучної становила 63,00–
85,00 см. Коефіцієнт варіації за цією ознакою дорівнював 8,33 %. Кількість стебел на рослину була 23–42 шт. при варіації 17,3 %. Довжина листка конюшини лучної коливалася від 3,80 до 5,10 см, ширина листка – від 1,80 до 2,30 см. Коефіцієнт варіації за цими ознаками становив відповідно 9,4 %,
6,4 %.
Кількість головок на рослину була 187–261 шт., коефіцієнт варіації дорівнював 89,0 %. Діаметр головок на рослині коливався від 1,80 до 2,80 см при варіації 13,6 %.
У середньому кількість квіток у головці коливалася від 96 до 128 шт., коефіцієнт варіації становив 9,1 %.
Маса 1000 насінин дорівнювала 1,77–1,91 г при коефіцієнті варіації 2,1 %. При розподілі на три кластери за середньою величиною всіх дев’яти аналізованих ознак кращою виявилася група, в якій концетрувалося 5 сортозразків (Трускавчанка, № 01418, № 01426, № 01428, № 01434) з ознаками, які перевищували середній показник в інших групах.
Посилання
1. Багаторічні трави ‒ важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва / Антипова Л. К. та ін. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4. C. 35–41.
2. Біологічний азот у системі землеробства / В. П. Патика та ін. Землеробство. 2015. Вип. 2. С. 12–20.
3. Боговін А. В., Слюсар І. Т., Царен-ко М. К. Трав’янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання. Київ : Аграрна наука, 2005. 360 с.
4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обра-ботки результатов исследований). Изд. 5-е, доп. и перераб. Москва, 1985. 351 с.
5. Методика формування колекцій польових культур за стійкістю до біотичних чинників / В. П. Петренкова та ін. Харків, 2015. 111 с.
6. Методологія селекції багаторічних бобових і злакових трав у Передкарпатті : метод. рек. / Г. С. Коник та ін. Оброшино, 2015. 100 с.
7. Boller B., Schubiger F. X., Kölliker R. Red clover. Fodder Crops and Amenity Grasses. New York, NY : Springer New York, 2010. P. 439–455. DOI: 10.1007/978-1-4419-0760-8.
8. Changes in crude protein fractions of forage legumes during the spring growth and summer regrowth period / Krawutschke M. et al. The Journal of Agricultural Science. 2012. Vol. 151, Issue 1. P. 72–90. DOI: https://doi.org/10.1017/S002185961200024X.
9. Drobna J. Yield and forage quality of Romanian red clover (Trifolium pratense L.) varieties studied in Slovakia. Notulae Botanicae Horti Agrobotanici Cluj-Napoca. 2009. Vol. 37 (1). P. 204–208.
10. Effects of genotype, inoculation and maturity stage at harvest on red clover (Trifolium pratense L.) yield and chemical composition / Leto J. et al. Mljekarstvo. 2013. Vol. 63, No. 2. P. 98–108. URL: https://hrcak.srce.hr/102505 (last accessed: 24.03.2021).
11. Estimation of extractable protein in botanical fractions of legume and grass species / Solati Z. et al. Grass Forage Science. 2018. Vol. 73, Issue 2. P. 572–581. DOI: https://doi.org/10.1111/gfs.12325.
12. Forage Legumes for Grazing and Conserving in Ruminant Production Systems / P. Phelan et al. Critical Reviews in Plant Sciences. 2015. Vol. 34, Issue 1–3. P. 281–326. DOI: 10.1080/07352689.2014.898455.
13. Heathcliff R., Krohn A. L. Increasing Population Hybridity by Restricting Self Incompatibility Alleles in Red Clover Populations. Crop Science. 2010. Vol. 50, Issue 3. P. 853–860. DOI: https://doi.org/10.2135/cropsci2009.05.0282.
14. Hejduk S., Knot P. Effect of provenance and ploidity of red clover varieties on productivity, persistence and growth pattern in mixture with grasses. Plant, Soil and Environment. 2010. Vol. 56 (3). P. 111–119. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agee.2015.07.001.
15. Huss-Danell K., Chaia E., Carlsson G. N2 fixation and nitrogen allocation to above and below ground plant parts in red clover-grasslands. Plant Soil. 2007. Issue 299. P. 215–226.
16. Karagic D., Jevtic G., Terzic D. Forage legumes seed production in Serbia. Biotechnology in Animal Husbandry. 2010. Issue 26. P. 133–148.
17. Mihovsky T., Naydenova G. Phenotypic analysis and heritability of seed production components in red clover (Trifolium pratense L.). Bulgarian Journal of Agricultural Science. 2018. Vol. 24, Issue 1. P. 46–49.
18. Nitrate leaching and residual effect in dairy crop rotations with grass-clover leys as influenced by sward age, grazing, cutting and fertilizer regimes / Eriksen J. et al. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2015. Vol. 212. P. 75–84. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agee.2015.07.001.
19. Nitrogen fixation and transfer of red clover genotypes under legume-grass forage based production systems / M. S. Thilakarath-na et al. Nutrient Cycling in Agroecosystems. 2016. Vol. 106. P. 233–247. DOI: https://doi.org/10.1007/s10705-016-9802-1.
20. Ortega F., Parra L., Quiroz A. Breeding red clover for improved persistence in Chile: a review. Crop and Pasture Science. 2014. Vol. 65, № 11. Р. 1138–1146. DOI: http://dx.doi.org/10.1071/CP13323.
21. Potential of legume ¬based grassland¬livestock systems in Europe / I. Harvey et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69, Issue 2. P. 206¬–228. DOI: https://doi.org/10.1111/gfs.12124.
22. Protein characteristics in grass-clover silages according to wilting rate and fermentation pattern / Bakken A. K. et al. Grass Forage Science. 2017. Vol. 72, Issue 4. P. 626–639. DOI: https://doi.org/10.1111/gfs.12271.
23. Rasprostranjenost crvene djeteline (Trifolium pratense L.) u Hrvatskoj / D. Dujmović Purgar et al. Agronomski glasnik. 2009. Vol. 71 (3). P. 225–236.
24. Red clover varieties of Mattenklee type have higher production, protein yield and persistence than Ackerklee types in grass-clover mixtures / Hoekstra N. J. et al. Grass Forage Science. 2018. V. 73 (2). P. 297– 308. DOI: https://doi.org/10.1111/gfs.12307.
25. Scotton M. Seed production in grassland species: Morpho‐biological determinants in a species‐rich semi‐natural grassland. Grass Forage Scienсe. 2018. V. 73 (3). P. 764–776. DOI: https://doi.org/10.1111/gfs.12359.
26. Sullivan M. L., Hatfield R. D. Poly-phenol oxidase and o-diphenols inhibit post-harvest proteolysis in red clover and alfalfa. Crop Science. 2006. Vol. 46. P. 662–670.
27. Sustainable intensification in the production of grass and forage crops in the Low Countries of north‐west Europe
/ Reheul D. et al. Grass Forage Science. 2017. V. 72. P. 369– 381. DOI: https://doi.org/10.1111/gfs.12285.
28. Taylor N. L. A Century of Clover Breeding Developments in the United States. Crop Science. 2008. Vol. 48, Issue 1. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.2135/cropsci2007.08.0446.
29. The use of red clover (Trifolium pratense) in soil fertility-building: A Review / McKenna P. et al. Field Crops Research. 2018. Vol. 221. P. 38–49. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fcr.2018.02.006.
30. Variation of morphological and agronomic traits in hybrids of Trifolium pratense x T. medium and a comparison with the parental species / H. Jakešova et al. Czech Journal of Genetics and Plant Breeding. 2011. Vol. 47, Issue 1. P. 28–36. DOI: https://doi.org/10.17221/2/2011-CJGPB.
31. Willmore K. E., Young N. M., Richtsmeier J. T. Phenotypic Variability: Its Components, Measurement and Underlying Developmental Processes. Evolutionary Biology. 2007. Vol. 34. P. 99–120. DOI: https://doi.org/10.1007/s11692-007-9008-1.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Л. З. БАЙСТРУК-ГЛОДАН (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
