Фітофтороз гречки: фактори розвитку і стратегії захисту

Автор(и)

  • Галина БІЛОВУС Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор https://orcid.org/0000-0001-7527-5832
  • Оксана ВАЩИШИН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Іван ГОЛЕЦЬ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Ярослава БЕРНАТ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-3

Ключові слова:

гречка, фітофтороз, розвиток хвороби, стимулятори росту, врожайність

Анотація

Фітофтороз гречки (Phytophthora parasitica Dastur (Ph. fagopyri Takimoto)) є однією з найнебезпечніших хвороб культури, що спричиняє значні втрати врожаю та погіршення якості зерна. Ураження проявляється на листках, стеблах і суцвіттях, призводячи до передчасного в’янення рослин і зниження продуктивності. У зв’язку з підвищенням вологості повітря в період вегетації та розширенням площ під гречкою останніми роками створюються сприятливі умови для розвитку фітофторозу. Водночас надмірне використання хімічних засобів захисту рослин зумовлює потребу пошуку екологічно безпечних альтернатив. Дослідження, проведені впродовж 2024–2025 рр., засвідчили, що розвиток фітофторозу тісно пов’язаний із погодними умовами вегетаційного періоду – підвищена вологість (понад 80 %) і температура 18–22 ° С сприяли активному поширенню хвороби. Передпосівна обробка насіння препаратами вертекс, РК і біолан, ВСР поліпшувала посівні якості: лабораторна схожість підвищувалася на 2,5–3,5 %, а польова – на 6,2–8,5 %. Найвищу ефективність продемонструвало поєднання обробки насіння з дворазовим обприскуванням посівів у фазах BBCH 12–15 та BBCH 55–59, що зменшувало ураження фітофторозом у 3,2–4,1 рази порівняно з контролем. Серед досліджених препаратів найрезультативнішим був вертекс, РК, технічна ефективність якого у фазі дозрівання в середньому за 2024–2025 рр. становила 75,3 % з приростом  урожаю до контролю 0,78 т/га. Отримані результати підтверджують ефективність інтегрованого підходу до захисту гречки, що поєднує хімічні та біологічні засоби, забезпечуючи стабільний фітосанітарний стан, підвищення врожайності та екологізацію технологій вирощування культури.

Посилання

1. Вавринович О. В., Качмар О. Й. Забур’яненість посівів гречки залежно від систем удобрення. Агроном. 2022. URL: https://www.agronom.com.ua/zabur-yanenist-posiviv-grechky-zalezhno-vid-system-udobrennya/ (дата звернення: 17.10.2025).

2. Грицаєнко З. М., Даценко А. А. Урожайність зерна гречки за дії біологічних препаратів. Агробіологія. 2014. № 2. С. 39–42.

3. Дикий О. М. Теоретичні основи мінерального живлення гречки. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 70 (2). С. 95–108.

4. Довідник із захисту рослин / Л. І. Бублик та ін. ; за ред. М. П. Лісового. Київ, 1999. 744 с.

5. Кабанець В. М., Страхоліс І. М., Кліценко А. В. Селекція гречки сортів різного морфотипу та їх поширення в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 141–146.

6. Карпенко В. П., Притуляк Р. М., Даценко А. А. Продуктивність посівів гречки за дії біологічних препаратів. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2017. Вип. 90, ч. 1. С. 14–22.

7. Квасніцька Л. С., Тимощук Т. М. Продуктивність гречки у короткоротаційних сівозмінах Правобережного Лісостепу. Наукові горизонти. 2018. № 7–8 (70). С. 83–90.

8. Кислинська А. С., Халеп Ю. М. Економічна та біоенергетична ефективність комплексної передпосівної обробки насіння гречки Хетоміком та Діазобактерином. Вісник аграрної науки. 2019. № 8 (797). С. 73–79.

9. Копилов Є. П., Йовенко А. С. Використання мікробних препаратів для підвищення урожайності гречки посівної. Вісник аграрної науки. 2016. № 12. С. 25–28.

10. Лихочвор В. В., Петриченко В. Ф. Фізіологічна роль елементів живлення та система удобрення польових культур : підручник. 3-тє вид., переробл. Львів, 2021. 284 с.

11. Макрушин М. М., Макрушина Є. М. Насінництво : підручник. Сімферополь : ВД «Аріал», 2011. 476 с.

12. Марков І. Л. Хвороби гречки та заходи щодо обмеження їх шкодочинності. Агроном. 2019. URL: https://www.agronom.com.ua/hvoroby-grechky-ta-zahody-shhodo-obmezhennya-yih-shkodochynnosti/ (дата звернення: 17.10.2025).

13. Мащенко Ю. В., Семеняка І. М. Удосконалена технологія вирощування гречки в умовах Північного Степу України. Київ, 2018. 184 с.

14. Методики випробування і застосування пестицидів / С. О. Трибель та ін. ; за ред. С. О. Трибеля. Київ, 2001. 448 с.

15. Насінництво й насіннєзнавство польових культур / за ред. М. М. Гаврилюка. Київ : Аграрна наука, 2007. 216 с.

16. Новітні агротехнології у рослинництві : підручник / В. Д. Паламарчук та ін. Вінниця, 2017. 602 с.

17. Пархуць Б. І. Вплив рівня мінерального удобрення на продуктивність гречки в умовах Західного Лісостепу України. Вісник ЛНАУ. Агрономія. 2018. № 22 (2). С. 137–140.

18. Пастух О. Д., Хоміна В. Я. Формування урожайності круп’яних культур залежно від застосування мікробіологічних препаратів в умовах Лісостепу Західного. Таврійський науковий вісник. 2015. Вип. 94. С. 48–53.

19. Петриченко В. Ф. Лихочвор В. В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур : підручник. 5-те вид. виправ., доповн. Львів, 2020. 806 с.

20. Пшиченко О. І., Радченко М. В. Формування посівних якостей насіння гречки залежно від передпосівної обробки. Аграрні інновації. 2022. № 13. С. 121–125.

21. Радченко М. В., Підлісна Ю. О. Особливості вирощування сортів гречки в лісостеповій зоні України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2017. Вип. 9. С. 48–51.

22. Рекомендації з вирощування гречки у проміжних посівах / В. В. Іванишин та ін. Івано-Франківськ, 2015. 48 с.

23. Системи сучасних інтенсивних технологій / В. Д. Паламарчук та ін. Вінниця, 2015. 448 с.

24. Створення вихідного матеріалу гречки для селекції високоврожайних адаптивних сортів / П. П. Каражбей та ін. Землеробство та рослинництво: теорія і практика. 2022. № 2 (4). С. 65–71.

25. Тригуб О. В., Ляшенко В. В. Джерела господарських та селекційно-цінних ознак для селекції гречки звичайної (Fagopyrum esculentum Moench). Вісник ПДАА. 2017. № 1–2. С. 48–55.

26. Фуманець М. Г., Фуманець Ю. С. Вплив біологічних препаратів на продуктивність гречки. Зб. наук. пр. Уманського національного унівеpситeту садівництва. 2016. Вип. 88 (1). С. 106–111. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2016_88(1)__16 (дата звернення: 17.10.2025).

27. Харевський Є. В., Гаврилянчик Р. Ю. Вплив елементів технології вирощування на формування посівів гречки татарської в умовах Лісостепу Західного. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. 2017. Вип. 27. С. 58–65.

28. Якимчук Є. Ю., Іванів М. О. Продуктивність середньостиглих сортів гречки залежно від дії біопрепаратів. Перспектива : зб. наук. пр. 2019. № 33. С. 178–180. URL: http://hdl.handle.net/123456789/3494 (дата звернення: 22.10.2025).

Завантаження

Опубліковано

30.09.2026

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Галина БІЛОВУС, Оксана ВАЩИШИН, Іван ГОЛЕЦЬ, & Ярослава БЕРНАТ. (2026). Фітофтороз гречки: фактори розвитку і стратегії захисту. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 80(1), 44-56. https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-3

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають