Influence of seed treatment with protectors and microfertilizers on sowing qualities and yield of winter wheat
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(70)-1-11Keywords:
winter wheat, seed treatment, sowing qualities, productivity, protectants, microfertilizersAbstract
Pesticides Maxim Star 025 FS (active substance (a. s.) fludioxonil, cyproconazole) (1.5 l/t), Yunta Quadro 373.4 FS (a. s. imidacloprid, clothianidin, prothioconazole, tebuconazole) (1.5 l/t), Celeste Max 165 FS (a. s. imidacloprid, clothianidin, prothioconazole, tebuconazole) (2.0 l/t), Cruiser 350 FS (a. s. thiamethoxam) (0.5 l/t) and their combinations with microfertilizers "5 element"
(25 g/t), "Oracle seeds" (0.5 l/t) and MaxProline (99.5% La-prolin amino acid)
(5 g/t) were tested on seeds of different varieties. Unprocessed seeds of winter wheat varieties Vezha myronivska, Hospodynia myronivska, Berehynia myronivska served for control. In the laboratory, the seeds of these varieties with different treatment options were determined by sowing qualities and biological parameters. When winter wheat seeds were treated only with pesticides, the ringing activity increased by 3–11%, germination energy – by 1–5%, laboratory germination – by 1–2%, compared with control variants. Seed treatment with pesticides in combination with microfertilizers increased the ringing activity up to 9%, germination energy – up to 6%, laboratory germination – up to 8%. In terms of germination energy and laboratory germination of seeds, there is a tendency to reduce them only with the use of microfertilizer "Oracle seeds". By determining the biological parameters of the seeds in the treated variants, it was found that individual pesticides significantly reduced the length of the coleoptile, and especially in the variants with the addition of microfertilizer "Oracle seeds". The number of germinal roots increased in the variants with pesticides and microfertilizers were added to them. On average over the years of research in the variety Vezha myronivska at the level of yield in control at the level of 5.46 t/ha, the index stored crop in variants with seed treatment was 0.28–0.39 t/ha, in the variety Hospodynia myronivska – 4.60 t/ha and 0.28–0.43 t/ha, in the variety Berehynia myronivska – 4.49 t/ha and 0.25–0.32 t/ha, respectively. The highest indexes stored crop in the studied varieties were obtained when treating seeds with disinfectants in combination with microfertilizers. In the obtained winter wheat seeds, the indicators of germination energy and laboratory germination were on a par with the control variants without treatment.
References
1. Базалій В. В., Домарацький Є. О. Вплив біопрепаратів на врожайність та адаптивні властивості сортів пшениці м’якої озимої. Таврій. наук. вісник. 2012. Вип. 81. С. 9–14.
2. Бактеріальні препарати в технології вирощування насіння пшениці озимої в Західному Лісостепу України / О. П. Волощук та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (I). С. 26–38. DOI: https://www.doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-2.
3. Василенко М. Г. Органо-мінеральні добрива і регулятори росту рослин в органічному землеробстві. Вісник аграрної науки. 2017. № 2. С. 11–18. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201702-02.
4. Використання мікроелементного препарату «Аватар» за вирощування ячменю ярого в польовій сівозміні / М. В. Тищенко та ін. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2018. № 3. С. 32–38. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2018.03.05.
5. Власюк О. С. Ефективність мікробних препаратів за вирощування пшениці ярої залежно від фону удобрення. Сільськогосподарська мікробіологія. 2020. Вип. 31. С. 51–56. DOI: https://doi.org/10.35868/1997-3004.31.51-56.
6. Гаврилюк В. А., Дідковська Т. П. Ефективність застосування нових видів мікробіологічних препаратів і стимуляторів росту. Вісник ХНАУ. 2008. № 4. С. 42–49.
7. Гентош І. Д., Кирик М. М., Гентош Д. Т. Вплив обробки насіння ячменю ярого хімічними засобами на розвиток кореневих гнилей. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 4 (68). URL: http://journals.uran.ua/index.php/2223-1609/article/view/112393/107141 (дата звернення: 10.11.2020).
8. Герман М. М., Міщенко О. В. Вплив протруйників на посівні якості насіння та врожайність зерна пшениці м’якої озимої. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2013. № 3. С. 78–80. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2013_3_15 (дата звернення: 10.02.2021).
9. Горобець М. В. Вплив бішофіту на посівні якості насіння сортів ячменю ярого. Вісник Харків. нац. аграрного ун-ту. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2019. Вип. 1. С. 41–50.
10. Городній М. М., Мазуревич Л. І., Шквир Т. М. Вплив застосування добрив і передпосівної бактеризації мікробіологічним препаратом на врожайність та якісні показники пшениці ярої. Наук. вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2010. № 149. C. 80–86.
11. Гриник І. В., Патика В. П., Шкатула Ю. М. Мікробіологічні основи підвищення врожайності та якості зернових культур. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2011. № 4. С. 7–11.
12. Дерев’янський В. П., Власюк О. С., Малиновська І. М. Ефективність біологічних препаратів та мікро-елементів у технології вирощування пшениці ярої. Сільськогосподарська мікробіологія. 2013. № 17. С. 111–118.
13. Дубицький О. Л. Урожайність і якість зерна озимої пшениці за біологізованих систем удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2015. Вип. 57. С. 81–86.
14. Ефективність біопрепарату ентеронормін на ранніх етапах онтогенезу рослин пшениці озимої / С. А. Ященко та ін. Агроекологічний журнал. 2019. № 2. С. 50–54.
15. Ефективність гумінових стимуляторів за умови передпосівної обробки насіння зернових культур / М. М. Маренич та ін. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2020. № 3. С. 70–78. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.08.
16. Жемела Г. П., Герман М. М. Врожайність пшениці м’якої озимої в залежності від передпосівної обробки насіння. Вісник Полтав. держ. акад. 2010. № 4. С. 36–39.
17. Засвоєння культурними рослинами поживних речовин за впливу мікробних препаратів / В. В. Волкогон та ін. Вісник ХНАУ. 2012. № 3. С. 84–89.
18. Застосування біологічних препаратів в органічній технології вирощування пшениці озимої / А. М. Шувар та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67 (I). С. 143–155. DOI: https://www.doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-1-10.
19. Кавунець В. П., Кочмарський В. С. Насінництво пшениці озимої. Миронівка, 2011. 318 с.
20. Калитка В. В., Золотухіна З. В. Продуктивність пшениці озимої за передпосівної обробки насіння антистресовою композицією. URL: http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/123456789/1610/1/1386.pdf (дата звернення: 10.02.2021).
21. Колесніков М. О., Євстафієва К. С. Формування основних елементів врожайності сортів твердої озимої пшениці за умов дії біопрепарату стимпо. Агробіологія. 2017. № 2. С. 81–86.
22. Макрушин Н. М. Экологические основы промышленного семеноводства зерновых культур. Москва : Агропромиздат, 1995. 280 с.
23. Маренич М. М., Юрченко С. О. Вплив допосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на ріст і розвиток рослин пшениці озимої на початкових стадіях. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2017. № 1–2. С. 38–42.
24. Методика державного сортовипробування сільськогоспо¬дарських культур. Загальна частина / за ред. В. В. Вовкодава. Київ, 2000. 100 с.
25. Насіннєва інфекція зерна пшениці озимої та захист від неї / Г. М. Ковалишина та ін. Захист і карантин рослин. 2012. Вип. 58. С. 74–81.
26. Насіння сільськогосподарських культур. Методика визначення якості : ДСТУ 4138−2002 [чинний від 2003–01–01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2003. 173 с.
27. Огурцов Ю. Є. Урожайність рослин пшениці озимої та ячменю ярого залежно від застосування регуляторів росту рослин і мікродобрива на різних фонах живлення. Наук. доповіді НУБіП України. 2015. № 2 (51). URL: http://nd.nubip.edu.ua/2015_2/19.pdf (дата звернення: 10.02.2021).
28. Перспективи використання мікробних поверхнево-активних речовин у рослинництві / Т. П. Пирог та ін. Мікробіологічний журнал. 2018. Т. 80 (3). С. 115–135. DOI: https://doi.org/10.15407/microbiolj80.03.115.
29. Підвищення регуляторами росту імунітету рослин до патогенних грибів, шкідників і нематод / В. А. Циганкова та ін. Физиология и биохимия культурных растений. 2013. № 2. С. 138–147.
30. Посівні якості насіння ячменю ярого залежно від передпосівної обробки хімічними протруйниками / Н. В. Кузьменко та ін. Вісник ЦНЗ АПВ Харків. обл. 2018. Вип. 24. С. 40–48.
31. Сметанко О. В., Буриліна С. І., Кривенко А. І. Вплив елементів біологізації вирощування озимої пшениці на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки. 2018. № 8 (785). С. 33–37.
32. Судденко В. Ю. Посівні якості та врожайність насіння пшениці м’якої ярої залежно від передпосівної обробки протруйниками та мікродобривами. Миронівський вісник : зб. наук. праць. Миронівка, 2016. № 3. С. 160–169.
33. Танчик С. П., Кожухар Т. В. Вплив передпосівної інокуляції насіння азотфіксуючими мікроорганізмами на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Наук. доповіді НУБіП. 2010. № 2 (18). URL: http://nd.nubip.edu.ua/2010-2/10tspgww.pdf (дата звернення: 10.02.2021).
34. Урожайність пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння / Ю. О. Кліпакова та ін. Вісник аграрної науки. 2019. № 4 (793). С. 16–23. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201904-03.
35. Черенков А. В., Грузінов С. К., Кобос І. О. Вплив передпосівної обробки насіння на морозо- та зимостійкість пшениці озимої після різних попередників. Зернові культури. 2018. Т. 2. № 1. С. 53–60. DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0007.
36. Шевніков Д. М. Формування врожайності пшениці твердої ярої залежно від мінеральних добрив та мікробіологічних препаратів в умовах Лівобережного Лісостепу. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2019. № 4. С. 20–27. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2019.04.02.
37. GC-MS analysis of membrane fulvic acid and its activity on promoting wheat seed germination / Y. Qin et al. Molecules. 2016. No. 21 (10). P. 1363. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules21101363.
38. Insecticide and fungicide wheat seed treatment improves wheat grain yields in the US southern plains / E. A. DeVuyst et al. Crop Management. 2014. Vol. 13. No. 1. DOI: https://doi.org/10.2134/CM-2013-0039-RS.
39. Synthesis and characterization of a stable humic-urease complex: application to barley seed encapsulation for improving N uptake / B. G. Mvila et al. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2016. No. 96. P. 2981–2989. DOI: https://doi.org/10.1002/jsfa.7466.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2021 А. А. СІРОШТАН, О. А. ЗАЇМА, В. П. КАВУНЕЦЬ, Д. Ю. ДУБОВИК (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
