Особливості формування бобово-злакової травосуміші залежно від впливу агротехнічних факторів
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-1-2Ключові слова:
grassland, fertilizers, botanical composition, productivity, dry matter, profitabilityАнотація
В останні роки погіршення екологічної ситуації, зростання цін на мінеральні добрива та їхнє прогнозоване подорожчання змушують шукати шляхи зменшення норм їх внесення та альтернативні засоби підтримання високої продуктивності сіяних кормових угідь. Хоча удобрення було й залишається одним із вирішальних способів збільшення продуктивності сіножатей, а також підвищення їхньої економічної ефективності.
Метою наших досліджень було виявити особливості формування продуктивності бобово-злакової травосуміші сінокісного типу залежно від застосування малих доз мінерального удобрення, використання стимулятора росту та передпосівної інокуляції насіння.
Дослід закладено у 2020 р. літнім безпокривним способом сівби на осушених гончарним дренажем дерново-підзолистих поверхнево оглеєних середньокислих суглинкових ґрунтах. З багаторічних трав висівали: пажитницю багаторічну – сорт Дрогобицький 16, тимофіївку лучну – Підгірянка, грястицю збірну – Дрогобичанка, конюшину лучну – Передкарпатська 33, конюшину гібридну – Придністровська і лядвенець рогатий – Аякс.
Польові дослідження проводяться на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.).
Мінеральні добрива використовували у формі нітроамофоски. Згідно зі схемою проводили обробку вегетуючих рослин у фазі кущення препаратом «Міра РК» та обробляли насіння бобових перед посівом бактеріальним препаратом «Ризобофіт».
Встановлено, що передпосівна інокуляція насіння бактеріальними препаратами дала змогу отримати 13,7 т/га, що на 2,7 т/га, чи 24,5%, більше порівняно з варіантом, де насіння не піддавали обробці.
Серед варіантів удобрення найефективнішим виявилося сумісне застосування обробки насіння «Ризобофітом», вегетуючого травостою стимулятором росту «Міра РК» поряд із внесенням в ґрунт N30P30K30, що забезпечує отримання 15,5 т/га сухої маси. На цьому ж варіанті відмічено і склав 149%.
Передпосівна інокуляція насіння забезпечила зростання рентабельності до 134% проти варіанта без обробки, у якому цей показник становив 91%. Менш рентабельним у досліді виявився варіант із внесенням N60P60K60 у вигляді нітроамофоски – лише 68%.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів, 2013. 304 с.
2. Андріяш В. А., Нагулевич Л. І., Чорний Д. А. Погода, урожай і ефективність добрив. Вісник аграрної науки. 1994. № 9. С. 21–24.
3. Бабич А. О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва та годівлі тварин. Київ, 1994. 80 с.
4. Боговін А. В., Пташнік М. М., Дудник С. В. Відновлення продуктивних, екологічно стійких трав’янистих біогеоценозів на антропотрансформованих едафотопах. Київ, 2017. 356 с.
5. Виговський І. В. Формування травостою залежно від одновидових посівів і їх травосумішок. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. 2014. Т. 16. № 3 (3). С. 32–38.
6. Давидюк М. Ф., Белаш В. А., Кочик Г. М. Створення високопро¬дуктивних сінокосів за ресурсоощадливою технологією. Корми і кормовиробництво. 2001. Вип. 47. С. 207‒210.
7. Демидась Г. І., Квітко Г. П., Ткачук О. П. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормови¬робництва. Київ : Нілан-ЛТД, 2013. 322 с.
8. Ефективність поверхневого поліпшення гірських схилових луків Карпат / У. М. Карбівська та ін. Вісник аграрної науки. 2020. № 7 (808). С. 38–45. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202007-05.
9. Кургак В. Г., Штакал М. І., Штакал В. М. Продуктивність багаторічних злакових трав і їх сортосумішей на осушених торфових ґрунтах. Вісник аграрної науки. 2018. № 9. С. 20–25.
10. Марцінко Т. І. Вплив удобрення на продуктивність та ботаніко-господарський склад сіяних лучних агроценозів. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 68 (1). С. 135–145.
11. Марцінко Т. І., Дзюбайло А. Г., Карасевич Н. В. Формування сіяних сумішей лучних трав під впливом мінерального удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 70 (2). С. 36–48.
12. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3 (780). С. 13–17. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201803-02.2.
13. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Задорожна І. С. Становлення та розвиток кормовиробництва в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 11 (788). C. 54–62. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201811-08.
14. Сайко В. Ф. Проблема забезпечення ґрунтів органічною речовиною. Вісник аграрної науки. 2003. № 5. С. 5‒9.
15. Теорія і практика луківництва / Я. І. Мащак та ін. Дрогобич : Коло, 2011. 374 с.
16. Терлецька М. І. Вплив мінерального удобрення та строків використання на продуктивність і якість бобово-злакового травостою. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2009. Вип. 51. Ч. 3. С. 99–104.
17. Якубенко Б. Е. Типи природних та антропогенних сінокосів та пасовищ Лісостепу України та їх використання в оптимізації кормових угідь. Аграрна наука і освіта. 2003. Т. 4. № 1/2. С. 5–14.
18. Ярмолюк М. Т., Зінчук М. П., Польовий В. М. Культурні пасовища в системі кормовиробництва. Рівне, 2003. 292 с.
19. Benjamin F. Tracy. Conditions that favor clover establishment in permanent grass swards. Grassland Science. 2014. Vol. 61. Р. 34‒40.
20. Forage energy to protein ratio of several legume-grass complex mixtures / Simili da Silva M. et al. Anim. Feed SciTech. 2014. Vol. 5. P. 17–27.
21. Grass and legume breeding matching the future needs of European grassland farming / O. A. Rognli et al. Grass and Forage Science. 2021. Vol. 76. P. 175‒185.
22. Huyghe C., De Vliegher A., Golinkski P. European grasslands overview: Temperate region. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 29‒40.
23. Isselstein J., Kayser M. Functions of grasslands and their potential in delivering ecosystem services. Grassland Science in Europe. 2014. Vol. 19. P. 199‒214.
24. Long-term time series of legume cycles in a semi‐natural montane grassland: evidence for nitrogen-driven grass dynamics? / T. Herben et al. Functional Ecology. 2017. Vol. 31. P. 1430‒1440.
25. Multifunctional benefits of sainfoin mixtures: Effects of partner species, sowing density and cutting regime / C. S. Malisch et al. Grass and Forage Science. 2017. Vol. 72. Р. 794–805.
26. Peeters A. Importance, evolution, environmental impact and future challenges of grasslands and grassland based systems in Europe. Grassland Science. 2009. Vol. 55. Р. 113–125.
27. Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe / A. Luscher et al. Grass and Forage Science. 2014. Vol. 69. P. 206‒228.
28. Relationships between botanical composition, yield and forage quality of permanent grasslands over the first growth cycle / D. Andueza et al. Grass and Forage Science. 2015. Vol. 71. P. 366‒378.
29. Robust biological nitrogen fixation in a model grass-bacterial association / C. S. Vânia et al. The Plant Journal. 2015. Vol. 81. P. 907–919.
30. The nutritional value of forage legumes used for pasture and silage / R. J. Dewhurst et al. Irish Journal of Agricultural and Food Research. 2009. Vol. 48. P. 167–187.
31. Tristram G. L. Functional group dominance and identity effects influence the magnitude of grassland invasion. Journal of Ecology. 2013. Vol. 101. P. 1114–1124.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Т. І. МАРЦІНКО (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
