Характеристика генотипів вівса за основними господарсько-біологічними показниками
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-1-3Ключові слова:
овес, селекційна лінія, кількісна ознака, врожайність, оцінкаАнотація
Овес – одна з найбільш поширених культур, зерно якої використовують для виробництва кормових та продовольчих продуктів.
Основною метою наукових досліджень щодо селекції вівса є створення екологічно пластичних, генетично вирівняних, стабільно продуктивних генотипів плівчастого і голозерного типу з високою поживною цінністю зерна та стійкістю до біотичних і абіотичних факторів.
Дослідження проводили на базі селекційно-насінницького комплексу Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у с. Ставчани Львівської області.
У розсаднику конкурсного сортовипробування встановлювали густоту сходів методом підрахунку кількості рослин на площадках у двох несуміжних повторностях. На кожній ділянці виділяли по дві площадки розміром 0,25 м². Перед збиранням рослин з пробних площадок відбирали снопики для визначення структури врожаю. У середніх пробах зерна визначали масу 1000 зерен і плівчастість.
Оцінки ураження рослин вівса збудниками корончастої іржі та гельмінтоспоріозу здійснювали згідно із загальноприйнятими методиками в усіх ланках селекційного процесу.
Встановлено, що найбільш селекційно цінними за врожайністю та її адаптивним потенціалом виявилися зразки Артур, Jawor, Світанок, Нептун та Легінь. За кількістю зерен у волоті високою пластичністю відзначалися зразки Deresz, Ант, Авгол, Скарб України, Діоскурій, Зірковий, Чернігівський 27, Візит, Тембр, Дієтичний, Андрій та високою стабільністю – Deresz, Bachmat, Золак, Ант, Скарб України, Діоскурій, Зірковий, Чернігівський 27, Дарунок, Декамерон, Світанок, Легінь, Візит, Зубр, Нептун, Дієтичний, Андрій.
У наших дослідженнях великою масою зерен у волоті (більше 1,5 г) та високою пластичністю і стабільністю характеризувалися зразки Артур, Закат, Jawor, Budrys, Ант, Дарунок, Декамерон, Світанок, Нептун, Андрій. Ці зразки можна рекомендувати для використання в селекційній практиці для одержання високоврожайних сортів з високою екологічною адаптивною здатністю до умов вирощування.
Наведено результати вивчення адаптивних особливостей селекційних ліній вівса за кількісними ознаками продуктивності: врожайності зерна, кількості і маси зерен у волоті. Виділений сортозразок (Komes х Calibre) х (Ставчанський х Чернігівський 27) (359-1-1) за продуктивністю достовірно переважав сорт-стандарт Артур. Виділено селекційні лінії з кращими біологічно-господарськими показниками та елементами структури врожаю зерна, які сприяють підвищенню рівня екологічної адаптивності.
Посилання
1. Адаптивні особливості сортів тритикале ярого в умовах Східного Лісостепу України / В. К. Рябчун та ін. Агробіологія. 2017. № 1. С. 56–60.
2. Багатосередовищні випробування ячменю ярого за врожайністю та стабільністю / О. А. Демидов та ін. Plant Varieties Studying and Protection. 2017. Т. 13, № 4. С. 343–350.
3. Василенко А. О., Понуренко С. Г. Аналіз взаємозв’язків елементів структури продуктивності гороху з вусатим типом листа. Селекція і насінництво. 2005. Вип. 91. С. 92–98.
4. Василюк П. М. Оцінка стабільності і пластичності показників продуктивності та якості нових сортів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 1. С. 15–18.
5. Васильківський С. П., Гудзенко В. М. Оцінка адаптивного потенціалу ячменю ярого за продуктивною кущистістю. Агробіологія : зб. наук. пр. 2011. Вип. 6 (86). С. 138–144.
6. Гудзенко В. В., Васильківський С. П., Поліщук Т. П. Продуктивність та адаптивність зразків генофонду ячменю ярого в багаторічних випробуваннях у Центральному Лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2017. № 20. С. 31–40.
7. Гудзенко В. М., Василенко Н. В. Стабільність та пластичність зразків ячменю ярого за кількістю зерен з головного колоса. Вісник Сумського НАУ. Серія “Агрономія і біологія“. 2012. Вип. 9 (24). С. 161–166.
8. Гудзь Ю. В., Лавриненко Ю. А. Теория и практика адаптивной селекции кукурузы. Херсон : БОРИСФЕН-полиграфсервис, 1997. 168 с.
9. Екологічне сортовипробування ячменю ярого на завершальному етапі селекції / О. А. Демидов та ін. Агроекологічний журнал. 2017. № 4. С. 58–65.
10. Леончик Е. Ю. Кластерный анализ. Терминология, методы, задачи. Изд. 2-е, доп. и перераб. Одесса, 2011. 68 с.
11. Маренюк О. Б. Пластичність та стабільність кількісних ознак колекційних зразків ячменю ярого в умовах підвищеної кислотності ґрунтів. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 77–81.
12. Методика державного сортовипробування сортів на придатність до поширення в Україні : Загальна частина. Охорона прав на сорти рослин : офіційний бюлетень. 2003. Вип. 1, Ч. 3. 106 с.
13. Методика наукових досліджень в агрономії / Е. Р. Ермантраут та ін. Біла Церква, 2018. 104 с.
14. Методика проведення експертизи та державного випробування сортів рослин зернових, круп’яних та зернобобових культур. Охорона прав на сорти рослин : офіційний бюлетень. 2003. Вип. 2, Ч. 3. 214 с.
15. Методы и результаты селекции сорговых культур в Селекционно-генетическом институте / Г. К. Дремлюк и др. Збірник наук. праць СГІ-НЦНС. 2007. Вип. 10 (50). С. 237–248.
16. Москалець Т. З. Прояв стабільності та пластичності генотипів пшениці м’якої озимої в умовах лісостепового екотопу. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2015. Т. 13, № 1. С. 51–55.
17. Особливості формування врожайності та прояв ознак продуктивності у сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу / В. В. Базалій та ін. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 97. С. 3–12.
18. Порівняльний аналіз статистичних програмних продуктів для кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення / Н. В. Лещук та ін. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2017. Т. 13, № 4. С. 429–435. DOI: 10/21498/2518-1017.13.4.2017.117757.
19. Продуктивность сортов ячменя ярового в экологическом сортоиспытании / П. Н. Солонечный и др. Зернобобовые и крупяные культуры. 2014. № 4. С. 96–99.
20. Радченко А. Сорт рослин як об’єкт аграрних правовідносин. Jornalul juridic national: teorie si practica. 2016. № 1, ч. 1. С. 73–77.
21. Рівень адаптивності перспективних ліній пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України / В. С. Кочмарський та ін. Миронівський вісник. 2016. Вип. 2. С. 98–116.
22. Рослинництво / В. В. Базалій та ін. Херсон : ФОП Грінь Д. С., 2015. 520 с.
23. Солонечний П. М. Адаптивний потенціал перспективних ліній ячменю ярого селекції ІР імені В. Я. Юр’єва НААН. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2013. Вип. 15. С. 119–125.
24. Солонечний П. М. Гомеостатичність та селекційна цінність сучасних сортів ячменю ярого. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 36–41.
25. Солонечний П. М. Оцінка адаптивної здатності та стабільності сортів ячменю ярого за продуктивністю. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. № 4. С. 48–53.
26. Стабільність елементів продуктивності сортів ячменю ярого в екологічному випробуванні / П. М. Солонечний та ін. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 105. С. 194–201.
27. Статистичні параметри адаптивності за урожайністю нових генотипів пшениці м’якої озимої / Л. А. Коломієць та ін. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2009. Т. 7, № 2. С. 198–205.
28. Технологія та ефективність вирощування ячменю ярого, придатного для пивоваріння / Н. І. Васько та ін. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2014. Вип. 16. С. 26–35.
29. Ульрих С. Е. Ячмень в производстве продуктов питания. Зерно. 2010. № 12. С. 24–33.
30. Хоменко С. О., Федоренко І. В., Федоренко М. В. Гомеостатичність та селекційна цінність колекційних зразків пшениці м’якої ярої для умов Лісостепу України. Миронівський вісник. 2016. Вип. 3. С. 85–93.
31. GGE biplot взаємодії генотип-середовище сортів ячменю ярого / П. М. Солонечний та ін. Селекція і насінництво. 2014. Вип. 106. С. 93–102.
32. AMMI (Additive main effect and multiplicative interaction) model for assessment of yield stability of spring barley genotypes / P. M. Solonechnyi et al. Селекція і насінництво. 2016. Вип. 110. С. 131–141.
33. Drought tolerance improvement in crop plants: an integrated view from breeding to genomics / L. F. Cattivelli et al. Field Crop Research Biology. 2008. № 105. P. 1–14.
34. Eberhart S. A. Stability parameters for comparing varieties. Crop Sci. 1966. № 6. P. 36–40.
35. Langer I., Frey К., Bailey Т. Association among productivity, production response and stability index in oat varieties. Euphytica. 1979. Vol. 28. P. 17–24.
36. Pettersson C. G., Eckersten H. Т. Prediction of grain protein in spring malting barley grown in northern Europe. European Journal of Agronomy. 2007. № 27. P. 205–214.
37. Promising ecophysiological traits for genetic improvement of cereals yields in Mediterranean environments grains / G. A. Sllaffer et al. Annals of Applied Biology. 2005. № 46. P. 61–70.
38. The effect of cultivar and environment on β-amylase activity is associated with the change of protein content in barley grains / G. P. Zhang et al. Journal of Agronomy and Crop Science. 2006. № 192. P. 43–49.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Роман ІЛЬЧУК, Юлія ЛІСОВА, Галина МАРУХНЯК (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
