Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(71)-1-5Ключові слова:
злакові трави, бобові трави, бобово-злакова травосумішка, фосфорно-калійні добрива, повні мінеральні добрива, щільність травостою, відчуження травостоюАнотація
Для того, щоб впевнено конкурувати з тваринницькою продукцією на вітчизняному, і особливо на світовому ринку, потрібно значно здешевити її собівартість шляхом використання низькозатратних технологій виробництва високоякісних кормів. Відомо, що в переважній більшості наших господарств корми власного виробництва лише на 80‒85 % збалансовані за перетравним протеїном, що веде до їх перевитрат на 30 % і більше при виробництві молока та м’яса. Поліпшити якість і знизити вартість кормів можна шляхом вирощування багаторічних трав, і зокрема бобово-злакових травосумішок.
Відомо, що суттєвою передумовою високого врожаю багаторічних трав у сіяному лучному фітоценозі є густий травостій, щільність якого залежить від багатьох антропогенних факторів.
Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що щільність багаторічного сіяного бобово-злакового травостою змінюється під впливом підбору багаторічних злакових і бобових трав та їх удобрення. Трирічні дані досліджень показали, що найбільшу щільність травостою спостерігали у травосумішці, де разом зі злаками грястицею збірною, пажитницею багаторічною і тимофіївкою лучною висівали бобові ‒ конюшину гібридну і лядвенець рогатий або конюшину лучну і конюшину гібридну. На цих ділянках на 1 м2 нараховувалося 1025‒1240 і 986‒1305 шт. вегетативних пагонів. У травостої 57,6‒79,9 % займали злакові трави, тоді як на бобові припадало лише 15,3‒38,6 %, а на різнотрав’я – 2,6‒5,3 %.
Найбільш сприятливі умови для кущення злакових трав створювалися при удобренні бобово-злакового травостою повними мінеральними добривами з розрахунку N60Р60К90, бобових – при внесенні лише фосфорно-калійних добрив Р60К90.
Відчуження травостою першого укосу сприяло приросту пагонів на 70‒226 шт. на 1 м2 за рахунок більш інтенсивного галуження бобових компонентів, і їх відсоток у другому укосі зріс до 17,4‒51,1 % порівняно з 15,3‒38,4 % у першому укосі. Найбільше вегетативних пагонів бобових трав спостерігали в усіх травосумішках на неудобреному варіанті і варіанті, удобреному фосфорно-калійними добривами з розрахунку Р60К90, злакових – на удобрених повними мінеральними добривами N60Р60К90. Таку ж закономірність щодо динаміки щільності сіяного травостою спостерігали і в третьому укосі.
З трьох років проведення досліджень найбільш відчутне зменшення (на 41,5‒35,8 %) густоти травостою відбувається на другий рік його використання.
Посилання
1. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів / М. Т. Ярмолюк та ін. Львів : СПОЛОМ, 2013. 304 с.
2. Бабич А. О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 88 с.
3. Боговін А. В., Слюсар І. Т., Царенко Н. К. Трав’янисті біоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання. Київ : Аграрна наука, 2005. 360 с.
4. Вплив удобрення на продуктивність бобово-злакової травосумішки / В. О. Олі-фірович та ін. Вісник аграрної науки. 2018. № 11. С. 48‒53.
5. Гальченко Н. М. Продуктивність багаторічних трав залежно від складу агрофітоценозу і способу використання травостоїв у Південному Степу України. Зрошуване землеробство. 2017. Вип. 65. С. 80‒83.
6. Демидась Г. І., Демцюра Ю. В. Формування щільності сіяних агрофітоценозів залежно від видового складу багаторічних трав та рівня їх удобрення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2016. № 1. С. 45‒47.
7. Деякі аспекти теорії і практики кормовиробництва / О. І. Зінченко та ін. Біоресурси і природокористування. 2013. Т. 5, № 5/6. С. 47‒56.
8. Дзюбайло А. Г., Марцінко Т. І., Карасевич Н. В. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 145‒155.
9. Кобиренко Ю. О. Біорізноманіття фітоценозів вироджених травостоїв в процесі їх реновації. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 59. С. 15‒19.
10. Коваленко В. П., Коковіхін С. В., Гальченко Н. М. Науково-практичні засади вирощування багаторічних бобових трав в умовах Лісостепу і Степу України : монографія. Херсон : Айлант, 2019. 208 с.
11. Коваленко В. П. Оптимізація удобрення і його роль у формуванні продуктивності фітомаси сортів конюшини лучної. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 1 (65). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/8118/7760 (дата звернення: 11.04.2022).
12. Ковбасюк П. У., Каленська С. М., Іскра В. І. Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від способу сівби, складу травосумішок і удобрення. Землеробство. 2006. Вип. 78. С. 96‒102.
13. Козак О. А., Грищенко О. Ю. Оцінювання регіональної конкурентоспроможності виробництва молока в Україні. Економіка АПК. 2020. № 4. С. 34‒41.
14. Кургак В. Г., Карбівська У. М. Особливості формування бобово-злакових агрофітоценозів на дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття України. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 89. С. 121‒133.
15. Мащак Я. І., Мізерник Д. І. Урожайність вироджених травостоїв залежно від всіяних видів і норм бобових багаторічних трав. Вісник аграрної науки. 2013. № 9. С. 16‒19.
16. Нагорнюк О. Р. Формування виробничих витрат в галузі тваринництва в умовах нестійкої цінової кон'юнктури ринку. Сталий розвиток економіки. 2014. № 3 (25). С. 201‒206.
17. Оліфірович В. О. Продуктивність багаторічних агрофітоценозів залежно від складу травосумішок і режиму їх використання. Вісник аграрної науки. 2018. № 3. С. 13‒17.
18. Петриченко В. Ф., Гетман Н. Я., Циганський В. І. Люцерна посівна як стабілізувальний чинник інтенсифікації кормовиробництва. Вісник аграрної науки. 2018. № 10. С. 19‒26.
19. Повидало В. М. Вплив макро- та мікродобрив на урожайність багаторічних злакових трав. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. 2012. Вип. 15. С. 141‒145.
20. Рудавська Н. М., Ткачук Ю. С. Щільність сіяних травостоїв. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 150‒155.
21. Сукайло М. В., Волошин В. М. Продуктивність бобово-злакових травостоїв на сірих лісових ґрунтах Лісостепу. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2014. Вип. 3. С. 142‒148.
22. Тарасенко О. А. Якісні показники корму залежно від способів використання та удобрення на торфових ґрунтах Лісостепу. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. 2013. Вип. 17 (ІІ). С. 172‒174.
23. Теорія і практика луківництва / Я. Мащак та ін. Дрогобич : Коло, 2011. 372 с.
24. Цимбал Я. С. Якість корму багаторічних трав та сумішей однорічних культур у зеленому конвеєрі. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2015. Вип. 1. С. 107‒116.
25. Штакал М. І., Штакал В. М. Створення різнодостигаючих травостоїв на осушених заплавах зони Лісостепу. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2016. Вип. 1. С. 113‒122.
26. Dzyubailo A. Comparative feed productivity of sowed long-term cereal and cereal-bean mixtures. Collective monograph «Sustainable development of the agricultural sector of foothill regions. Agriculture, crop production, plantbreeding and seed production, feed production, animal husbandry, economy» / under the general editorship of the candidate of economy scienses, associate professor Stasiv O. F. 2020. № 11. P. 67‒91.
27. Effect of the cultivation technology elements on the activation of plant microbe symbiosis and the nitrogen transformation processes in alfalfa agrocoenoses / M. Didur et al. Modern Phytomorphology. 2019. Vol. 13. P. 30‒34.
28. Kovalenko V. P. Area of leaf surface and yield capacity of perennial grasses in relation to its structure and level of mineral nutrition. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Агрономія». 2015. Вип. 210, ч. 1. С. 58‒63.
29. Nyamai P., Prather T., Wallace J. M. Evaluating Restoration Methods across a Range of Plant Communities Dominated by Invasive Annual Grasses to Native Perennial Grasses. Invasive Plant Science and Management. 2011. Vol. 4, Issue 3. Р. 306‒316. DOI: 10.1614/IPSM-D-09-00048.
30. Regularities of sowing alfalfa productivity formation while using different types of nitrogen fertilizers in cultivation technology / Kokovikhin S. V. et al. Modern Phytomorphology. 2020. Vol. 14, Issue 1. P. 2012‒2022. DOI: 10.5281/zenodo.4453889.
31. Silcock R. G., Finlay C. H. Perennial pastures for marginal farming country in southern Queensland. 1. Grass establishment techniques. Tropical Grasslands ‒ Forrajes Tropicales. 2015. Vol. 3, No 1. P. 1. DOI: https://doi.org/10.17138/tgft(3)1-14.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 А. Г. ДЗЮБАЙЛО, Н. І. ПИЛИПІВ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
