Особливості статусу борщівника Сосновського в Україні та сиcтемний підхід у боротьбі та ліквідації небезпечного виду бур’яну
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2020-(67)-2-13Ключові слова:
регульований шкідливий організм, Аналіз фітосанітарного ризику, бур’ян, борщівник Сосновського, гербіциди, деструктор, ефективністьАнотація
Проведено Аналіз фітосанітарного ризику (АФР) для борщівника Сосновського з визначенням здатності виду бути карантинним об’єктом шляхом аналізу наявних наукових даних. За результатами АФР борщівник Сосновського можна віднести до категорії регульованих бур’янів і соціально небезпечних для здоров’я людей і тварин, високоагресивних у поширенні, але надзвичайно важких у викоріненні видів рослин на територіях багатьох областей, де він поширений у незначній кількості. Борщівник Сосновського може претендувати на статус регульованого об’єкта для територій, на яких він не має широкого поширення, що дозволяє застосовувати щодо нього заходи як для будь-якої карантинної рослини – контролювати його появу і повністю знищувати осередки заносу. Фітосанітарні заходи будуть мінімальними при застосуванні ефективного захисту тільки на територіях зони заносу.
Представлено результати впровадження способу боротьби з борщівником Сосновского, який полягає у використанні біодеструктора після скошування для засихання рослин та знищення насіннєвого матеріалу, а також у застосуванні по молодих рослинах оптимальних хімічних засобів у формі комплексу гербіцидів. Комплекс включає застосування гербіцидів на основі діючої речовини гліфосат у вигляді кислоти, 500 г/л, у нормі 8 л/га з препаратом дикамба, 480 г/л, у нормі 0,3 л/га. Також рекомендовано використання біодеструктора в нормі 2 л/га по скошених та засохлих рослинах, що забезпечує знищення їх маси та запобігає дозріванню насіння, знижуючи ймовірність його проростання.
Представлено результати проведених робіт з застосуванням розробленого методу на прикладі міста Чернівці. У ряді вогнищ густота стояння рослин зменшилася від 47,8 і 43,5 шт/м² до 4,8 та 1,2 шт/м². Це дало можливість скоротити чисельність борщівника Сосновського у деяких вогнищах більше ніж у 25 разів.
За результатами впровадження розробки в 2016–2019 рр. на дослідних полігонах можна говорити про зменшення площі, забур’яненої борщівником Сосновського, в місті Чернівці на 19 га та отримання значних територій, де кількість рослин бур’яну становить менше 1 шт./м2.
Посилання
1. Богданов В. Л. Николаев Р. В., Шмелева И. В. Биологическое загрязнение территории экологически опасным растением борщевиком Сосновского. Фундаментальные медико-биологические науки и практическое здравоохранение : сб. науч. тр. 1-й Международной телеконференции. Томск, 20 янв. – 20 февр., 2010 г. Томск : СибГМУ, 2010. С. 27–29.
2. Вихор Б. І., Проць Б. Г. Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Manden.) на Закарпатті. Екологія, поширення та вплив на довкілля. Біологічні студії. 2012. № 3. С. 185–196.
3. Влияние различных способов удаления розетки листьев на последующий рост и развитие растений борщевика Cосновского (Heracleum sosnowskyi Manden.). Проблемы сохранения биологического разнообразия и использо-вания биологических ресурсов : материалы II Междунар. науч.-практ. конф. Сб. науч. работ / под общ. ред. В. И. Парфенова. Минск : Минсктиппроект, 2012. С. 536.
4. Егоров А. Б., Бубнов А. А., Павлюченкова Л. Н. Гербициды для борьбы с борщевиком Сосновского. URL: http://proborshevik.ru/wp-content/uploads /2017/09/Egorov_et_al_2010.pdf (дата обращения: 04.05.2012).
5. Келдыш М. А., Помазков Ю. И. Об использовании борщевика Сосновского. АГРО XXI. 2009. № 7–9. C. 12–15.
6. Кисельов Ю. О., Суханова І. П., Парахненко В. Г. Адвентивна флора України: географічні особливості поширення. Науковий вісник НЛТУ України. 2020. Т. 30, № 1. С. 9–12. DOI: 10.36930/40300101.
7. Койнова І. Б. Запобігання розповсюдженню шкідливих бур’янів на українсько-польському пограниччі. Львівська область – регіон сучасного управління комунальними послугами : матеріали Міжнар. науково-практичного семінару. Перемишль, 2013 р. Львів-Перемишль, 2013. С. 45–49.
8. Койнова І. Б., Штойко Р. І. Геоекологічні загрози поширення борщівника Сосновського на території Турківського району Львівської області. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2015. № 1/2. С. 115–122.
9. Кушакова А. С., Ткаченко К. Г., Зенкевич И. Г. Определение компонент-тного состава эфирных масел борщевиков Heracleum с использованием хромато-распределительного метода. Химия растительного сырья. 2010. № 4. С. 111–114.
10. Ламан Н. А., Прохоров В. Н., Масловский О. М. Гигантские борщевики – опасные инвазивные виды для природных комплексов и населения Беларуси / Ин-т эксперимент. ботаники имени В. Ф. Купревича НАН Беларуси. Минск, 2009. 40 с.
11. Лепешкина Л. А., Серикова В. И., Моисеева Е. В. Изучение инвазий борщевика Сосновского (Heracleum sosnowskyi Manden.) в центрах интродукции на примере ботанического сада Воронежского госуниверситета. Сборник научных трудов Sworld. 2013. Т. 44, № 3. С. 32–38.
12. Лунева Н. Н. Борщевик Сосновского в Российской Федерации. Защита и карантин растений. 2014. № 3. С. 12–18.
13. Макух Я. П. Ременюк C. О., Мошківська С. В. Біологічні особливості та шляхи контролювання борщівника Сосновського. Карантин і захист рослин. 2014. № 10/11. С. 31–32.
14. Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ : Світ, 2001. 448 с.
15. Мошківська С. В. Вплив алелопатичних властивостей борщівника Сосновського на проростання насіння пшениці озимої та гороху. Карантин і захист рослин. 2015. № 8. С. 11–12.
16. Мошківська С. В. Контролювання рослин борщівника Сосновського, що проросли з насіння. Карантин і захист рослин. 2015. № 11. С. 9–10.
17. Особливо небезпечні рослини України : навч. посіб. / І. А. Шувар, В. П. Гудзь, А. І. Шувар ; за ред. І. А. Шувара. Київ : Центр учбової літератури, 2013. 189 с.
18. Соломійчук М. П. Системний підхід у захисті від небезпечного виду бурянів – Борщівника Сосновського. Захист і карантин рослин : міжвід. темат. наук. зб. 2017. № 63. С. 156–164.
19. Стислий звіт про аналіз фітосанітарного ризику, проведений по відношенню до шкідливого організму – борщівника Сосновського (Heracleum sosnowskyi) / Департамент фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України. Київ, 2015. 2 с. URL: (дата звернення: 13.06.2019).
20. Хом’як І. В. Вплив інвазій видів-трансформерів на динаміку рослинності перелогів Українського Полісся. Біоресурси та природокористування. 2018. Т. 10, № 1/2. С. 29–35. DOI: 10.31548/bio2018.01.004.
21. Хом’як І. В., Демчук Н. С., Коцюба І. Ю. Еколого-ценотична характеристика популяції Heracleum sosnowskyi Manden на території Центрального Полісся. Екологічні науки. 2019. № 1 (24). С. 126–129. DOI: 10.32846/2306-9716-2019-1-24-2-25.
22. Hejda M., Pyšek P., Jarošik V. Impact of invasive plants on the species richness, diversity and composition of invaded communities. Ecology. 2009. № 97. Р. 393–400.
23. ISPM 11: Pest risk analysis for quarantine pests, including analysis of environmental risks and living modified organisms / FAO. Rome, 2004. 40 p. URL: http://www.fao.org/3/a-j1302e.pdf (last accessed: 06.03.2018).
24. ISPM 21: Pest risk analysis for regulated non-quarantine pests / FAO. Rome, 2004. 22 p. URL: http://www.fao.org/3/a-y5722e.pdf (last accessed: 06.03.2018).
25. Jahodová Š., Fröberg L., Pyšek P. Taxonomy, identification, genetic relationships and distribution of large Heracleum species in Europe. Ecology and Management of Giant Hogweed (Heracleum mantegazzianum). CAB International Wallingford, UK. 2007. P. 1–19. DOI: 10.1079/9781845932060.0001.
26. Jakubowicz O., Zaba C., Nowak G. Heracleum sosnowskyi Manden. Annals of Agricultural and Environmental Medicine. 2012. Vol. 19, № 2. Р. 327‒328. URL: http://www.aaem.pl/Heracleum-sosnowskyi-Manden,71782,0,2.html (last accessed: 02.03.2018).
27. Kaminski K., Steinmller S., Schrader G. Common strategic phytosanitary research agenda: assuring the future of plant health in Europe through coordinated research EC 6th Framework programme ERA. Net scheme EUPHRESCO. deliverable 5.1. 2010. URL: https:// secure.fera.defra.gov.uk/euphresco/public/publications/index.cfm?id=117 (last accessed: 19.05.2019).
28. Khomiak I., Harbar O., Demchuk N. Above-graund phytomas dynamics in autogenic succession of an ecosystem. Forestry ideas. 2019. Vol. 25, № 1 (57). Р. 136–146.
29. Khomiak I., Onishchuk I., Demchuk N. Phytoindicators of ecosystem dynamics in Ringbanc Ukrainian Polissia. Science Rise: Biological Science. 2018. № 4 (13). P. 25–30.
30. Mežaka A., Zvaigzne A., Tripāne E. Heracleum sosnowskyi Manden. Monitoring in protected areas – a case study in Rēzekne municipality, Latvia. Acta Biol. Univ. Daugavp. 2016. 16 (2). P. 181–189.
31. Panasenko N. N. On certain issues of biology and ecology of Sosnowsky’s hogweed (Heracleum sosnowskyi Manden). Russian Journal of Biological Invasions. 2017. № 8. Р. 272–281. URL: https://link.springer.com/article/10.1134%2FS2075111717030110 (last accessed: 23.04.2019).
32. PM 5/3 (5) Guidelines on pest risk analysis (PRA). № 3. Pest risk assessment scheme / EPPO. Paris, 2011. 44 p. URL: https://www.eppo.int/media/uploaded_images/RESOURCES/eppo_standards/pm5/pm5-03-05-en.pdf (last accessed: 06.03.2018).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 М. П. СОЛОМІЙЧУК, Р. О. КОРДУЛЯН, В. М. ГУНЧАК, О. І. БОРЗИХ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
