Водно-фізичні властивості ґрунту під різнокомпонент-ними травосумішками на еродованих схилових землях Передкарпаття
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-1-1Ключові слова:
травосумішки, агрофізичні властивості грунту, об'ємна маса, вологість, пористість, структураАнотація
Ґрунтовий покрив Передкарпаття представлений здебільшого дерново-підзолистими поверхнево оглеєними ґрунтами. Ці ґрунти малородючі через несприятливі фізико-хімічні властивості при задовільному вмісті валових форм поживних речовин. Вилучення схилових земель крутизною понад 3° з інтенсивного сільськогосподарського використання та переведення їх у сіяні кормові угіддя – це основний напрям оптимізації природокористування в Україні. Одним з ефективних заходів поліпшення агроекологічного стану, покращення агрофізичних показників та підвищення родючості схилових дерново-підзолистих поверхнево оглеєних ґрунтів є залуження їх багатокомпонентними травосумішами.
Метою досліджень було встановити вплив різнокомпонентних травосумішок на агрофізичні властивості (щільність складення, вологість і загальну пористість) ґрунту в умовах Передкарпаття.
Вищу вологість у шарі ґрунту 0–30 см на слабозмитих ґрунтах як на початок відновлення вегетації (на 0,7–1,8%), так і після першого укосу (на 1,2–8,9%) і на середньозмитих (на 0,7–1,6 та 0,4–5,7% відповідно) відмічено під напівскладними (5–6 компонентів) та складними (7–12 компонентів) багаторічними бобово-злаковими травосумішками порівняно з простою (трьохкомпонентною) травосумішкою (пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна). Після другого укосу подібну закономірність зафіксовано на слабозмитих ґрунтах, тоді як на середньозмитих вологість ґрунту була під всіма травосумішками практично однаковою.
Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0–30 см на початок весняної вегетації становили 44,1–45,4 мм, після першого укосу – 28,8–34,8 мм на слабозмитих ґрунтах та 56,1–57,3 і 34,9–38,2 мм на середньозмитих і були вищими під 5–12-компонентними травосумішками порівняно з простою трьохкомпонентною (пажитниця багаторічна, тимофіївка лучна, конюшина лучна). Після другого укосу подібної закономірності не відмічено.
Об’ємна маса в шарі ґрунту 0–30 см під різнокомпонентними багаторічними бобово-злаковими травосумішками на слабозмитих ґрунтах становила 1,31–1,32 г/см3, на середньозмитих – 1,32–1,33 г/см3 на початок весняної вегетації, після першого укосу – 1,32–1,33 та 1,34–1,35 г/см3, після другого – 1,36–1,37 г/см3 відповідно.
Загальна пористість слабо- та середньозмитих ґрунтів як на початок весняної вегетації, так і після першого та другого укосів була задовільною (46,5–49,2% на слабозмитих та 45,4–49,6% на середньозмитих) під усіма травосумішками. Повітроємність ґрунту на слабозмитих ґрунтах становила 23,9–24,8% на початок весняної вегетації, після першого укосу – 27,5–30,0% і після другого – 17,7–18,9%. Подібну закономірність відмічено й на середньозмитих ґрунтах.
Структурний стан шару ґрунту 0–10 см за вмістом агрономічно цінних агрегатів (0,25–10 мм) як на слабозмитих (76,7–78,7%), так і на середньозмитих (73,7–78,2 %) ґрунтах добрий (коефіцієнт структурності –
К = 3,29–3,69), на середньозмитих – 73,7–78,2% (К = 2,92–3,30), а за кількістю водотривких агрегатів (48,5–51,3 та 47,7–49,9%) – задовільний. Вищі показники і на слабо-, і на середньозмитих ґрунтах отримано під 7–12-компонентними травосумішками.
Посилання
1. Бєлова Н. В. Екологічний стан агроландшафтів Передкарпаття. Актуальні проблеми дослідження довкілля : зб. наук. праць. Суми, 2013. Т. 2. С. 101–105.
2. Боговін А. В. Вимоги до добору видів трав і травосумішей для створення сіяних лук різного господарського використання. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства УААН». Київ : ВД «ЕКМО», 2009. Вип. 3. С. 112–120.
3. Боговін А. В., Пташник М. М., Дудник С. В. Еколого-біологічна структура і продуктивність трав’янистих ценозів за різних способів їх відтворення на вилучених з обробітку орних землях. Біоресурси і природо¬користування / Видавничий центр НУБіП. 2012. Т. 4. № 3–4. С. 57–62.
4. Гавриленко О. П. Геоекологічне обґрунтування проектів природокорис¬тування : навч. посіб. Київ : Ніка-Центр, 2003. 218 с.
5. Гаськевич В. Г., Лемега Н. М. Агрофізична деградація підзолисто¬дернових поверхнево-оглеєних ґрунтів Передкарпаття. Ґрунтознавчо-геогра¬фічна наука і практика – традиції та сьогодення : матеріали Всеукр. наук. конф., присвяченої 100-річчю від народження д. с.-г. н., проф. І. М. Гоголєва (м. Одеса, 12–13 вересня 2019 р.). Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2019. С. 106–111.
6. Дребот О. І., Сахарнацька Л. І., Височанська М. Я. Модель ефективності використання економічного механізму земель сільськогосподарського призна¬чення. Ефективність державного управління : зб. наук. пр. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2018. № 4 (57). Ч. 2. 163–177 с.
7. Збарський В., Мацибора В., Чалий А. Економіка сільського госпо¬дарства. Київ : Каравела, 2009. 264 с.
8. Камінський В. Ф., Шевченко І. П. Досвід організації та ефективного використання земельних угідь в ерозійно небезпечних агроландшафтах зони Лісостепу. Посіб. укр. хлібороба : наук.-практ. щорічник. 2013. Т. 1. С. 10–11.
9. Кургак В. Г. Раціональне використання природних кормових угідь України. Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2013. Вип. 3–4. С. 93–102.
10. Медведев В. В. Агро- и экофизика почв. Харьков : Полосатая типография, 2015. 312 с.
11. Медведєв В. В., Булигін С. Ю., Вітвіцький С. В. М 42 Фізика ґрунту : навч. посіб. Київ : Видавництво, 2018. 289 с.
12. Медведєв В. В., Пліско І. В. Фізична деградація орних ґрунтів: висновки з досліджень і актуальні задачі. Вісник аграрної науки. Спец. вип. 2016. Жовтень’10. С. 17–30.
13. Носко Б. С., Дуда Г. Г., Непочатов О. П. Вплив добрив на зміну основних показників родючості чорноземних ґрунтів Лівобережного Лісостепу в умовах локального агроекологічного моніторингу. Агрохімія і ґрунтознавство : міжвідомчий темат. наук. зб. Харків : Аграрна наука, 1998. С. 41–43.
14. Петриченко В. Ф., Корнійчук О. В., Векленко Ю. А. Сталий розвиток лукопасовищного кормови¬робництва в умовах змін клімату. Вісник аграрної науки. 2018. № 6. С. 25–32.
15. Позняк С. П., Гаськевич В. Г., Лемега Н. М. Типологія деградації ґрунтів. Ґрунти Львівської області : колективна монографія / за ред. С. П. Позняка. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2020. С. 335–341.
16. Попова О. Л. Екодіагностика природо-господарської організації тери¬торії України: агроландшафтний аспект. Економіка і прогнозування. 2012. № 3. С. 92–101. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/econprog_2012_3_9.
17. Почепцова Л. Г. Варіювання фізичних показників чорноземів, обумовлене типом їх використання. Вісник ХДАУ. 2000. № 1. C. 116–121.
18. Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства / за ред. В. В. Медведєва, М. В. Лісового. Харків : ШТРІХ, 2001. 100 с.
19. Стойко Н. Є., Стадницька О. В. Ефективне використання деградованих та малопродуктивних сільськогоспо¬дарських земель: аспект планування. Український журнал прикладної економіки. 2020. Т. 5. № 1. С. 333–341.
20. Сучасні проблеми деградації ґрунтів і заходи щодо досягнення нейтрального її рівня / С. А. Балюк, В. В. Медведєв, Л. І. Воротинцева, В. В. Шимель. Вісник аграрної науки. 2017. № 8. С. 5–11.
21. Тараріко Ю. О. Формування сталих агроекосистем: теорія і практика. Київ : Аграрна наука, 2005. 508 с.
22. Трускавецький Р. С. Буферна здатність ґрунтів та їх основні функції. Харків : Нове слово, 2003. 225 с.
23. Уланчук B., Альошкіна Л. Шляхи підвищення ефективності використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах регіону. Економіка АПК. 2009. № 9. С. 10–15.
24. Фраєр О. В. Тенденції в рослинництві та сталий розвиток сільського господарства в Україні – можливості для гармонізації. Економіка АПК. 2018. № 10. С. 117–125.
25. Цюк О. А., Центило Л. В., Мельник В. І. Структурно-агрегатний склад ґрунту залежно від основного обробітку та удобрення. Агрономія. 2018. Т. 10. № 5–6. С. 139–145.
26. Шевченко І. П., Яценко С. В. Змив ґрунту та ерозійні втрати елементів живлення в агроландшафтах Центрального Лісостепу. Вісник Харківського національного аграрного у-ту ім. В. В. Докучаєва. 2006. № 6. С. 181–185.
27. Ющак В. С. Вплив норми висіву багаторічних трав на врожайність сіяних агроценозів на еродованих схилах в горах. Проблеми агропромислового комплексу Карпат : міжвід. тем. наук. зб. Ужгород : Карпати, 1992. Вип. 1. С. 106–111.
28. Batey T. Soil compachon and soil management – A review. Soil Use and Management. 2009. No. 25 (4). P. 335–345.
29. Begei S. Agro-technical measures for efficient use of eroded lands of pre-carpathian. Science for modern agriculture in the Сarpathian region : Monograph. 2021. P. 49–60.
30. Cumulative effects of a 17-year chemical fertilization on the soil quality of cropping system in the Loess Hilly Region, China / Q. Li et al. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2013. No. 176. P. 249–259.
31. Directions of the organizational and investment Mechanism of agricultural landscapes use / O. I. Drebot, M. Kh. Shershun, L. I. Sakharnatska, M. Y. Vysochanska. Scientific Papers Series Management, Economic Engineering in Agriculture and Rural Development. 2019. Vol. 19. Issue 3. P. 125–132.
32. Hallett P., Mooney S., Whalley R. Soil physics: New approaches and emerging challenges. European Journal of Soil Science. 2013. Vol. 64 (3). P. 277–278.
33. Zemlerobstvo. Praktykum [Agriculture. Workshop] / S. P. Tanchik, Y. P. Manko, V. P. Hudz et al. Kyiv : FOP Korzun D. Yu., 2013. 278 p.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 С. С. Бегей, Н. В. Карасевич (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
