Вплив екологізованих систем удобрення на врожайність і якість зерна пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.32636//01308521.2021-(69)-2-3Ключові слова:
пшениця озима, екологізовані системи удобрення, продуктивність, вміст макро- та мікроелементів, клейковини білкаАнотація
Досліджено ефективність впливу екологізованих систем удобрення на продуктивність та якісні параметри пшениці озимої. Доведено доцільність поєднання побічної продукції (солома гороху) або оптимальної норми мінерального добрива з гумусним або мікробіологічним добривом та обробки посівів біостимулятором для одержання стабільних урожаїв пшениці озимої. На фоні соломи гороху пшениця озима формує врожай 4,18–4,41 т/га, тоді як на контролі – 2,69 т/га. Зазначені системи удобрення забезпечили збільшення кількості продуктивних стебел, зерен у колосі та маси 1000 зерен, що зумовило суттєве зростання врожаю пшениці озимої щодо контролю.
За використання екологізованих систем удобрення на фоні N60Р90К90 перелічені показники продуктивності зазнали значного підвищення. Це забезпечило ступінь реалізації врожаю до рівня 5,39–5,44 т/га.
Виявлено особливості макро- та мікроелементного складу зерна пшениці озимої за екологізованих систем удобрення. Відзначено вищий вміст азоту в зерні (2,00–2,05 %) за умов використання систем удобрення на фоні N60Р90К90; на фоні соломи гороху його вміст становив 1,83–1,92 %. Акумуляція
фосфору та калію в зерні за екологізованих систем удобрення знаходилася в межах: Р – 0,65–0,74 %, К – 0,48–0,58 %.
Результати досліджень свідчать, що за умов використання соломи гороху сумісно з N30Р45К45 та гумусним або мікробіологічним добривом вміст Мg та Са в зерні знаходився в межах 0,10–0,15 та 0,08–0,10 % проти 0,10–0,12 та 0,06–0,07 % на мінеральному фоні. Найвищу забезпеченість зерна пшениці мікроелементами спостерігали за умов систем удобрення на фоні N60Р90К90. За кількісними характеристиками мікроелементний склад зерна представлено у вигляді ряду: Fe > Mn > Zn> Cu > Co > B > Pb > Cd. Вміст мікроелементів свідчить про задовільний стан агроценозу пшениці озимої за екологізованих систем удобрення. Кількість елементів перебуває в межах ГДК (гранично допустимих концентрацій).
Найвищі показники вмісту клейковини (27,2–29,3 %) та білка (12,4–13,0 %) у зерні пшениці озимої забезпечили екологізовані, органо-мінеральні системи удобрення, які включали мінеральне добриво в дозі N60Р90К90 сумісно з гумусним або мікробіологічним добривом, та обробку рослин біостимулятором.
Величини вмісту нітратів виявилися дещо нижчими за умов систем удобрення на фоні соломи (56,3–58,2 мг/кг) порівняно з мінеральними добривами N60Р90К90 (62,1–63,8 мг/кг). Рівень нітратів у зерні пшениці озимої знаходився в межах гігієнічно допустимих норм.
Посилання
1. Власюк О. С., Ковальчук Н. В. Ефективність бактеріальних препаратів залежно від удобрення пшениці ярої. Сільськогосподарська мікробіологія. 2018. Вип. 37. С. 18–28.
2. Волкогон В. В. Стимулятори росту рослин як складові технологій раціонального використання мінеральних добрив. Вісник Харківського ДАУ. 2001. № 4. С. 40–44.
3. В’юнцов С. М. Агроекологічне обґрунтування продуктивності льону-довгунця залежно від застосування стимулятора росту альбіт. Вісник ЖНАЕУ. 2017. Т. 1, № 1 (58). С. 86–94.
4. Гож О. А. Продуктивність гібридів кукурудзи залежно від мікродобрив та стимуляторів росту в умовах зрошення Півдня України. Зрошуване землеробство. 2014. Вип. 61. С. 118–120.
5. Дерев’янський В. П., Власюк О. С., Малиновська І. М. Ефективність біологічних препаратів та мікроелементів у технології вирощування пшениці ярої. Сільськогосподарська мікробіологія. 2013. Вип. 17. С. 111–118.
6. Дідковська Т. П. Вплив гуматів і сапропелю на якісні показники урожаю овочевих культур. Вісник аграрної науки Південного регіону. 2008. Вип. 9 (ч. ІІ). С. 95–100.
7. Концепція агрохімічного забезпечення землеробства України на період до 2015 року / за ред.
С. А. Балюка, М. В. Лісового. Харків, 2009. 37 с.
8. Кулешов М. Н., Полуянов В. П. Роль тяжелых металлов в природной системе почва – растение и методы их определения : учеб. пособие. Харьков, 1994. 56 с.
9. Методологія і практика використання мікробних препаратів у технологіях вирощування сільсько-господарських культур / В. В. Волкогон та ін. ; за ред. В. В. Волкогона. Київ, 2011. 156 с.
10. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика
/ В. В. Волкогон та ін. ; за ред.
В. В. Волкогона. Київ, 2006. 312 с.
11. Національна доповідь про стан родючості ґрунтів України / редкол.: Балюк С. А. та ін. ; М-во аграр. політики, Держ. технол. центр охорони родючості ґрунтів, НААН України, ННЦ ІҐА імені О. Н. Соколовського, НУБіП України. Київ, 2010. 111 с.
12. Приплавко С. О., Гой В. І. Залежність площі поверхні, сумарного вмісту хлорофілу та продуктивності зерна озимої пшениці від впливу синтетичних метакомплексних регуляторів росту рослин. Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного університету. 2008. Т. 61, вип. 2. С. 120–127.
13. Салициловая кислота – регулятор роста, обладающий антистрессовой активностью в растениях пшеницы
/ М. Безрукова и др. Материалы 6 Международной конф. “Регуляторы роста и развития растений в биотехнологиях” (Москва, 26–28 июня 2001 г.). Москва : Изд-во МСХА, 2001. С. 11.
14. Сільськогосподарська мікро-біологія і збалансований розвиток агросистем / В. Ф. Петриченко та ін. Вісник аграрної науки. 2012. № 8. С. 5–11.
15. Сучасні системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною ротацією за основними ґрунтово-кліматичними зонами України : рекомендації / за ред. А. С. Заришняка, М. В. Лісового. Київ, 2008. 120 с.
16. Ткач О. П. Елементний склад зерна озимої пшениці за передпосівної обробки насіння сульфатом марганцю. Ecology and noospherology. 2015. Vol. 26, N 3/4. C. 72–79.
17. Формування якості зерна пшениці озимої залежно від систем удобрення за різних погодних умов
/ С. І. Попов та ін. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2014. Вип. 17. С. 50–59.
18. Фурдичко О. І., Дем’янюк О. С. Якість і безпечність сільськогосподарської продукції в контексті продовольчої безпеки України. Агроекологічний журнал. 2014. № 1. С. 7–12.
19. Цилюрик О. І. Вплив систем основного обробітку ґрунту та удобрення на урожайність парової пшениці озимої в Північному Степу України. Зернові культури. 2019. Т. 3, № 1. С. 110–119.
20. Шевчук М. Й., Дідковська Т. П. Вплив препарату сапрогум – NH4 на лабораторні показники насіння помідорів. Вісник Львівського державного аграрного університету. 2007. № 11. С. 464–466.
21. Якименко О. С., Терехова В. А. Гуминовые препараты и оценка их биологической активности для целей сертификации. Почвоведение. 2011. № 11. С. 1334–1343.
22. Boron: functions and approaches to enhance its availability in plants for sustainable agriculture / F. Shireen et al. Int. J. Mol. Sci. 2018. V. 19, N 7. P. 1856–1875.
23. Gupta N., Ram H., Kumar B. Mechanism of Zinc absorption in plants: uptake, transport, translocation and accumulation. Rev. Environ. Sci. Biotechnol. 2016. V. 15, N 1. P. 89–109.
24. Hauer-Jakli M., Tränkner M. Critical leaf magnesium thresholds and the impact of magnesium on plant growth and photo-oxidative defense: a systematic review and meta-analysis on 70 years of research. Front. Plant Sci. 2019. V. 10. P. 766–780.
25. Nacry P., Bouguyon E., Gojon A. Nitrogen acquisition by roots: physiological and developmental mechanisms ensuring plant adaptation to a fluctuating resource. Plant Soil. 2013. V. 370, N 1. P. 1–29.
26. Phosphorus dynamics: from soil to plant / J. Shen et al. Plant Physiol. 2011. V. 156, N 3. P. 997–1005.
27. Rout G. R., Sahoo S. Role of iron in plant growth and metabolism. Rev. Agric. Sci. 2015. V. 3. P. 1–24.
28. Shin R. Strategies for improving potassium use efficiency in plants. Mol. Cells. 2014. V. 37, N 8. P. 575–584.
29. Tanoi K., Kobayashi N. I. Leaf senescence by magnesium deficiency. Plants. 2015. V. 4, N 4. P. 756–772.
30. The critic al role of potassium in plant stress response / M. Wang et. al. Int. J. Mol. Sci. 2013. V. 14, N 4. P. 7370–7390.
31. Thor K. Calcium ‒ nutrient and messenger. Front. Plant Sci. 2019. V. 10. P. 440–446.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 А. О. ДУБИЦЬКА, О. Й. КАЧМАР, О. В. ВАВРИНОВИЧ, О. Л. ДУБИЦЬКИЙ, М. М. ЩЕРБА (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
