Reaction of long-leaved flax varieties tо different doses of mineral fertilizers in the conditions of the Western Forest-Steppe
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-1Keywords:
льон-довгунець, сорти, продуктивність, погодні умови, мінеральні добриваAbstract
The effectiveness of the use of different backgrounds of mineral fertilizers in the technology of growing long-leaved flax in the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe has been established, which will significantly increase the productivity of coenoses and improve product quality indicators. The agrotechnological parameters of cultivation and weather conditions significantly influenced the growth and development of crop plants, which affected the indicators of structure and productivity.
The long-leaved flax varieties Miandr, Oberih (originator – Institute of Agriculture of the Carpathian Region of the National Academy of Agrarian Sciences), Usivskyi (Institute of bast cultures of the NAAS), Ivanivskyi (NSC “Institute of Agriculture of the NAAS”) were studied on the variant without fertilizers and on the backgrounds of mineral fertilizer N20P40K60, N30P60K90, N45P90K135.
During the years of research (2021–2022), fluctuations in hydrothermal indicators were noted, which affected the formation of elements of productivity of long-leaved flax varieties.
The duration of the vegetation phases of long-leaved flax plants depended on both the biological characteristics of the variety and hydrothermal conditions. In 2021, depending on the variety, it was 90–95 days. In 2022, dry vegetation conditions with elevated air temperature led to the shortening of this period for all varieties to 78–81 days.
More intense growth of plants in the “herringbone” phase was observed on the variants of applying mineral fertilizers, in particular, the height of plants of the Miandr variety, compared to unfertilized areas, increased from 6.88 to 8.96 cm, of the Oberih variety from 7.80 to 10.16 cm, Usivskyi – 8.32–8.80 cm, Ivanivskyi – 6.84–8.72 cm.
The highest seed yield (1.21 t/ha) on average in 2021–2022 was obtained on sowings of the Miandr variety with the application of mineral fertilizers at the rate of N45Р90К135, the increase compared to the control variant was 0.37 t/ha or 44.05 %. The specified fertilizer option also provided the highest yield of flax straw
(4.15 t/ha). The increase compared to the control was 0.46 t/ha (12.47 %).
Flax straw yield indicators on average for 2021–2022 were the most important in the Miandr variety, it varied from 3.69 t/ha (on the control version) to 4.15 t/ha (with the application of mineral fertilizers N45Р90К135).
References
1. Вишнівська Ю. С. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність льону олійного. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2013. Вип. 1/2. С. 115–119.
2. Вишнівська Ю. С., Дрозд О. М., Лісовий О. Б. Вплив елементів технології вирощування на щільність посіву, урожайність насіння і волокна льону-довгунця. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). С. 157–162.
3. Волощук М. Д., Кнігніцька Л. П. Агрофізичні властивості ґрунту за різних способів обробітку та удобрення за вирощування льону-довгунця в умовах Передкарпаття. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 3 (67). С. 1–9.
4. Гноїлек Л. С. Ефективність доз мінеральних добрив і норм висіву при вирощуванні льону довгунцю. Агропромислове виробництво Полісся. 2013. Вип. 6. С. 139–142.
5. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2023 рік. Київ, 2023. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (дата звернення: 03.04.2023).
6. Добряк Д. С., Дребот О. І., Мельник П. П. Наукові основи визначення зон вирощування основних сільськогосподарських культур України. Збалансоване природокористування : наук.-практ. журн. 2019. № 3. С. 15–24. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2019.185879.
7. Домінська О. Я. Вплив факторів на розвиток льонарства в Україні. Агросвіт. 2015. № 7. С. 13–19.
8. Дорота Г. М., Волощук О. П. Екологічна пластичність і стабільність сортозразків льону-довгунцю в умовах Західного Лісостепу України. Sciences of Europe. 2021. Vol. 3, No. 64. Р. 3–10.
9. Дорота Г. М., Шувар А. М. Новий сорт льону-довгунцю – Оберіг. Аграрна наука ‒ виробництву : наук.-інформ. бюл. заверш. наук. розробок. 2019. Вип. 1. С. 15.
10. Дрозд О. М., Лісовий О. Б., Пивовар Т. М. Продуктивність нових сортів льону-довгунця залежно від доз та видів мінеральних добрив. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2017. Вип. 4. С. 83–90.
11. ДСТУ ISO 10390:2007. Якість ґрунту. Визначення рН (ISO 10390:2005, IDT). [Чинний від 2009-10-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2012. 4 с.
12. Кабанець В. М. Галузі льонарства та коноплярства України: стан та перспективи. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). C. 3–7.
13. Кандиба Н. М., Кривошеєва Л. М., Ромащенко Л. М. Формування і створення нових сортових ресурсів льону в умовах Північного Сходу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2013. № 3. С. 216–218.
14. Кернасюк Ю. Експортний тренд ‒ нішеві культури. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 32.
15. Кнігніцька Л. П. Вирощування льону-довгунцю в ґрунтових умовах Івано-Франківської області. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 81–89.
16. Корнута Ю. П. Агроекологічні особливості мінерального удобрення льону-довгунця. Збалансоване природо-користування : наук.-практ. журн. 2014. № 3. С. 83–87.
17. Костенко Н. П. Оновлення офіційних зразків сортів льону довгунця та кудряшу (Linum usitatissimum L., Linum humili Mill.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2 (16). С. 11–13.
18. Кривошеєва Л., Чучвага В. Українські сорти льону-довгунця. Агрономія сьогодні. 2021. URL: http://agro-business.com.ua/agro/
ahronomiia-sohodni/item/22967-ukrainski-sorty-lonudovhuntsia.html (дата звернення: 12.10.2022).
19. Литвиненко А. В., Логінов М. І. Адаптивна здатність сортів льону-довгунця до системи мінерального живленя у зоні Північно-Східного Полісся України. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). C. 101–105.
20. Логінов М. І., Литвиненко А. В. Адаптивність сортів льону-довгунця різного еколого-географічного походження за урожайністю соломи в залежності від доз внесення мінеральних добрив. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2012. Вип. 2 (7). С. 62–69.
21. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунця. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 52–55.
22. Мищенко С. В., Кривошеева Л. М. Каллусообразование, органогенез и микроклональная репродукция у разных видов рода Linum L. in vitro. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2019. Т. 15, № 2. С. 124–134.
23. Примаков О., Йотка О. Майже забутий довгунець. The Ukrainian Farmer. 2017. № 4 (88). C. 98–101.
24. Семеній О. Г. Вплив альтернативної системи удобрення на урожай і якість волокна та насіння льону-довгунця. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2014. Вип. 3 (8). С. 96–101.
25. Слєсар Т. М. Тенденції розвитку льонарства. Глобальні проблеми економіки та фінансів : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ – Прага – Відень, 30 верес. 2015 р.). Київ – Прага – Відень, 2015. С. 105–108.
26. Слісарчук М. В. Селекція і первинне насінництво льону олійного (L. humile Mill.) : метод. рек. Чабани, 2017. 44 с.
27. Тараймович І. В. Ефективність виробництва волокна льону-довгунця та аналіз факторів, що її визначають. Сільськогосподарські машини. 2012. № 22. С. 181–186.
28. Тишковський В. В. Вплив альтернативного удобрення льону-довгунцю на агроекологічний стан ґрунту в короткоротаційних сівозмінах. Вісник ЖНАЕУ. 2014. Т. 1, № 1 (43). С. 278.
29. Чехова І. В., Чехов С. А., Шкурко М. П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України : наук. журн. 2017. № 1 (662). С. 52–63.
30. Чухліб А. В. Програмування в системі управління виробництвом продукції льонарства. Науковий вісник НУБІП України. Серія “Економіка, аграрний менеджмент, бізнес”. 2018. № 290. С. 277–282.
31. Чухліб А. В. Соціально-економічні аспекти розвитку виробництва продукції льонарства в Україні. Науковий вісник НУБІП України. Серія “Економіка, аграрний менеджмент, бізнес”. 2016. № 249. С. 457–465.
32. Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Імунологічний моніторинг різних груп стиглості сортів льону-довгунця в умовах Північно-Східного Полісся України. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2019. Вип. 7 (12). С. 42–45.
33. Шувар А. М. Продуктивність льону-довгунцю в насіннєвих посівах залежно від біологічних особливостей сорту та строків збирання. Вісник Львівського НАУ : агрономія. 2019. № 23. С. 77–81.
34. Ягелюк С. В., Ткачук В. В., Речун О. Ю. Формування ринку технічних культур в Україні. Технічні науки та технології. 2018. № 1 (11). С. 195–205.
35. Shuvar A. Influence of climate changes for adaptation of agriculture production in Lviv region. Klimat pola uprawnego. Meteorologia i klimatologia stosowana ‒ gospodarka, teoria, praktyka, innowacyjność, poświęcona pamięci prof. dr. hab. T. Górskiego : X Międzynarodowa Konferencja, Lublin – Zamość – Lwów ‒ Kamieniec Podolski, 19–22 września 2018 r. Zamość : PWSZ, 2018. Р. 51.
36. Tyshkovskyy V., Akhmetov I., Levkovskaya L. The technological-economic ways of solution problems cultivation of flax in Ukraine. British Journal of Education and Science. 2014. No. 1. P. 112–120.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2023 Дорота Г. М., Рудавська Н. М., Волощук О. П., Тимчишин О. Ф. (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
