Реакція сортів льону-довгунцю на різні дози мінеральних добрив в умовах Лісостепу Західного

Автор(и)

  • Дорота Г. М. інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Рудавська Н. М. Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Волощук О. П. Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Тимчишин О. Ф. Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-1

Ключові слова:

long-leaved flax, varieties, productivity, weather conditions, mineral fertilizers

Анотація

Встановлено ефективність використання різних фонів мінерального удобрення в технології вирощування льону-довгунцю в ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу Західного, що дозволить істотно підвищити продуктивність ценозів та поліпшити показники якості продукції. Агротехнологічні параметри вирощування та погодні умови суттєво впливали на ріст і розвиток рослин культури, що позначалося на показниках структури та продуктивності.

Досліджували сорти льону-довгунцю Міандр, Оберіг (оригінатор – Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН), Усівський (Інститут луб’яних культур НААН), Іванівський (ННЦ “Інститут землеробства НААН”) на варіанті без добрив та на фонах мінерального удобрення N20P40K60, N30P60K90, N45P90K135.

У роки проведення досліджень (2021–2022) відзначено коливання гідротермічних показників, що вплинуло на формування елементів продуктивності сортів льону-довгунцю.

Тривалість фаз вегетації у рослин льону-довгунцю залежала як від біологічних особливостей сорту, так і гідротермічних умов. У 2021 р., залежно від сорту, вона становила 90–95 діб. У 2022 р. посушливі умови вегетації з підвищеним температурним режимом повітря зумовили скорочення цього періоду на всіх сортах до 78–81 діб.

Більш інтенсивний ріст рослин у фазі “ялинка” спостерігали на варіантах внесення мінеральних добрив, зокрема висота рослин сорту Міандр порівняно з неудобреними ділянками збільшилася від 6,88 до 8,96 см, сорту Оберіг ‒ від 7,80 до 10,16 см, Усівський – 8,32–8,80 см, Іванівський – 6,84–8,72 см.

Найвищу врожайність насіння (1,21 т/га) в середньому за 2021–2022 рр. одержали на посівах сорту Міандр за внесення мінеральних добрив з розрахунку N45Р90К135, приріст до контрольного варіанта становив 0,37 т/га, або 44,05 %. Зазначений варіант удобрення забезпечив також найбільший врожай льоносоломи (4,15 т/га). Приріст до контролю становив 0,46 т/га (12,47 %).

Показники врожайності льносоломи в середньому за 2021–2022 рр. найбільше значення мали в сорту Міандр, вона варіювала від 3,69 т/га (на контрольному варіанті) до 4,15 т/га (за внесення мінеральних добрив N45Р90К135).

Посилання

1. Вишнівська Ю. С. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність льону олійного. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2013. Вип. 1/2. С. 115–119.

2. Вишнівська Ю. С., Дрозд О. М., Лісовий О. Б. Вплив елементів технології вирощування на щільність посіву, урожайність насіння і волокна льону-довгунця. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). С. 157–162.

3. Волощук М. Д., Кнігніцька Л. П. Агрофізичні властивості ґрунту за різних способів обробітку та удобрення за вирощування льону-довгунця в умовах Передкарпаття. Наукові доповіді НУБіП України. 2017. № 3 (67). С. 1–9.

4. Гноїлек Л. С. Ефективність доз мінеральних добрив і норм висіву при вирощуванні льону довгунцю. Агропромислове виробництво Полісся. 2013. Вип. 6. С. 139–142.

5. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2023 рік. Київ, 2023. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (дата звернення: 03.04.2023).

6. Добряк Д. С., Дребот О. І., Мельник П. П. Наукові основи визначення зон вирощування основних сільськогосподарських культур України. Збалансоване природокористування : наук.-практ. журн. 2019. № 3. С. 15–24. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2019.185879.

7. Домінська О. Я. Вплив факторів на розвиток льонарства в Україні. Агросвіт. 2015. № 7. С. 13–19.

8. Дорота Г. М., Волощук О. П. Екологічна пластичність і стабільність сортозразків льону-довгунцю в умовах Західного Лісостепу України. Sciences of Europe. 2021. Vol. 3, No. 64. Р. 3–10.

9. Дорота Г. М., Шувар А. М. Новий сорт льону-довгунцю – Оберіг. Аграрна наука ‒ виробництву : наук.-інформ. бюл. заверш. наук. розробок. 2019. Вип. 1. С. 15.

10. Дрозд О. М., Лісовий О. Б., Пивовар Т. М. Продуктивність нових сортів льону-довгунця залежно від доз та видів мінеральних добрив. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства НААН». 2017. Вип. 4. С. 83–90.

11. ДСТУ ISO 10390:2007. Якість ґрунту. Визначення рН (ISO 10390:2005, IDT). [Чинний від 2009-10-01]. Київ : Держспоживстандарт України, 2012. 4 с.

12. Кабанець В. М. Галузі льонарства та коноплярства України: стан та перспективи. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). C. 3–7.

13. Кандиба Н. М., Кривошеєва Л. М., Ромащенко Л. М. Формування і створення нових сортових ресурсів льону в умовах Північного Сходу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2013. № 3. С. 216–218.

14. Кернасюк Ю. Експортний тренд ‒ нішеві культури. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 32.

15. Кнігніцька Л. П. Вирощування льону-довгунцю в ґрунтових умовах Івано-Франківської області. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 81–89.

16. Корнута Ю. П. Агроекологічні особливості мінерального удобрення льону-довгунця. Збалансоване природо-користування : наук.-практ. журн. 2014. № 3. С. 83–87.

17. Костенко Н. П. Оновлення офіційних зразків сортів льону довгунця та кудряшу (Linum usitatissimum L., Linum humili Mill.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2 (16). С. 11–13.

18. Кривошеєва Л., Чучвага В. Українські сорти льону-довгунця. Агрономія сьогодні. 2021. URL: http://agro-business.com.ua/agro/

ahronomiia-sohodni/item/22967-ukrainski-sorty-lonudovhuntsia.html (дата звернення: 12.10.2022).

19. Литвиненко А. В., Логінов М. І. Адаптивна здатність сортів льону-довгунця до системи мінерального живленя у зоні Північно-Східного Полісся України. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2017. Вип. 5 (10). C. 101–105.

20. Логінов М. І., Литвиненко А. В. Адаптивність сортів льону-довгунця різного еколого-географічного походження за урожайністю соломи в залежності від доз внесення мінеральних добрив. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2012. Вип. 2 (7). С. 62–69.

21. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунця. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4 (299). С. 52–55.

22. Мищенко С. В., Кривошеева Л. М. Каллусообразование, органогенез и микроклональная репродукция у разных видов рода Linum L. in vitro. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2019. Т. 15, № 2. С. 124–134.

23. Примаков О., Йотка О. Майже забутий довгунець. The Ukrainian Farmer. 2017. № 4 (88). C. 98–101.

24. Семеній О. Г. Вплив альтернативної системи удобрення на урожай і якість волокна та насіння льону-довгунця. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2014. Вип. 3 (8). С. 96–101.

25. Слєсар Т. М. Тенденції розвитку льонарства. Глобальні проблеми економіки та фінансів : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ – Прага – Відень, 30 верес. 2015 р.). Київ – Прага – Відень, 2015. С. 105–108.

26. Слісарчук М. В. Селекція і первинне насінництво льону олійного (L. humile Mill.) : метод. рек. Чабани, 2017. 44 с.

27. Тараймович І. В. Ефективність виробництва волокна льону-довгунця та аналіз факторів, що її визначають. Сільськогосподарські машини. 2012. № 22. С. 181–186.

28. Тишковський В. В. Вплив альтернативного удобрення льону-довгунцю на агроекологічний стан ґрунту в короткоротаційних сівозмінах. Вісник ЖНАЕУ. 2014. Т. 1, № 1 (43). С. 278.

29. Чехова І. В., Чехов С. А., Шкурко М. П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України : наук. журн. 2017. № 1 (662). С. 52–63.

30. Чухліб А. В. Програмування в системі управління виробництвом продукції льонарства. Науковий вісник НУБІП України. Серія “Економіка, аграрний менеджмент, бізнес”. 2018. № 290. С. 277–282.

31. Чухліб А. В. Соціально-економічні аспекти розвитку виробництва продукції льонарства в Україні. Науковий вісник НУБІП України. Серія “Економіка, аграрний менеджмент, бізнес”. 2016. № 249. С. 457–465.

32. Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Імунологічний моніторинг різних груп стиглості сортів льону-довгунця в умовах Північно-Східного Полісся України. Луб’яні та технічні культури : зб. наук. пр. 2019. Вип. 7 (12). С. 42–45.

33. Шувар А. М. Продуктивність льону-довгунцю в насіннєвих посівах залежно від біологічних особливостей сорту та строків збирання. Вісник Львівського НАУ : агрономія. 2019. № 23. С. 77–81.

34. Ягелюк С. В., Ткачук В. В., Речун О. Ю. Формування ринку технічних культур в Україні. Технічні науки та технології. 2018. № 1 (11). С. 195–205.

35. Shuvar A. Influence of climate changes for adaptation of agriculture production in Lviv region. Klimat pola uprawnego. Meteorologia i klimatologia stosowana ‒ gospodarka, teoria, praktyka, innowacyjność, poświęcona pamięci prof. dr. hab. T. Górskiego : X Międzynarodowa Konferencja, Lublin – Zamość – Lwów ‒ Kamieniec Podolski, 19–22 września 2018 r. Zamość : PWSZ, 2018. Р. 51.

36. Tyshkovskyy V., Akhmetov I., Levkovskaya L. The technological-economic ways of solution problems cultivation of flax in Ukraine. British Journal of Education and Science. 2014. No. 1. P. 112–120.

Завантаження

Опубліковано

29.06.2023

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Дорота Г. М., Рудавська Н. М., Волощук О. П., & Тимчишин О. Ф. (2023). Реакція сортів льону-довгунцю на різні дози мінеральних добрив в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 73(2), 8-21. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(73)-2-1

Схожі статті

1-10 з 225

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають