Influence of abiotic factors and individual elements of technology on the density of phytophage populations of winter wheat crops in the western Forest-Steppe of Ukraine
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-6Keywords:
winter wheat, pests, fertilizer systems, mineral fertilizers, limingAbstract
Winter wheat is the most important food crop, the need for grain of which is growing from year to year, so the problem of increasing its yield is extremely acute. All methods and measures should be used to improve the technology of growing this crop and further protection against pests. By the efficiency, accessibility and minimal impact on the environment, agronomic methods can be distinguished. Therefore, proper care of winter wheat crops is an important reserve to increase their productivity.
During the growing season, winter wheat crops were damaged by a large number of pests. However, not all phytophages significantly influenced the formation of crop yields, and their number depended on the complex nature of the interaction of abiotic and biotic factors.
Unstable temperature regime with uneven distribution of precipitation in 2019–2020 turned out to be generally unfavorable for the emergence and development of pests of winter wheat.
In our studies, organo-mineral fertilizer systems in combination with liming influenced the change of microclimate and physiological characteristics of plants in winter wheat crops. This influenced the shift of physiological phases of crop development and created conditions for fluctuations in wide population levels and development of such phytophages: cereals flies, leeches, wheat thrips and bugs.
Over the years of research, the number of cereal flies decreased by 2 times, and wheat thrips by 3 times in the experimental variant: N120P135K135 + 10 t/ha of manure + CaCO3 1.0 n by hydrolytic acidity compared to the control. The population of bugs was higher in control and with increasing dose of mineral fertilizers, the density of phytophages decreased. In our opinion, the fertilizer system accelerated the development of winter wheat and slightly reduced the gap between the massive appearance of phytophages and the vulnerable phase of plants. As a result, the hardening of the tissues increased, so the crops were less damaged by these pests. Fertilizers did not have a direct effect on phytophages, but increased the endurance of plants to damage.
That is, the density of phytophagous populations mainly depended on abiotic factors and the phase of winter wheat development, the duration of which was determined by different doses of fertilizers.
References
1. Вожегова Р. А., Кривенко А. І. Ефективність застосування різних систем удобрення при вирощуванні пшениці озимої залежно від попередників та погодних умов. Зрошуване землеробство. 2018. Вип. 70. С. 59−63.
2. Гавей І. В., Міняйло А. А., Яайка В. М. Вплив змін клімату на чисельність, поширення та шкідливість домінантів ентомокомплекcу пшениці озимої в Лісостепу України. Рослинництво та ґрунтознавство. 2018. № 286. С. 304–311.
3. Глазунова Н. Н., Безгина Ю. А., Хаджиахметова О. М. Роль системы удобрений в повышении почвенного плодородия. Сб. науч. трудов “Sworld”. 2014. Т. 27, № 2. С. 87–89.
4. Гуменюк А. І. Вапнування грунтів. Київ, 1968. 100 с.
5. Кривенко А. І. Вплив біологізованих технологій вирощування на якість зерна пшениці озимої при вирощуванні в умовах Південного Степу України. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 67. С. 127−131.
6. Кривенко А. І., Бурикіна С. І. Оптимізація системи удобрення пшениці озимої за вирощування в умовах Півдня України. Зрошуване землеробство. 2018. Вип. 69. С. 43−53.
7. Лапа В. В., Цибулько Н. Н. Проблемы повышения плодородия и защиты от деградации почв Беларусии. Агрохімія і ґрунтознавство : міжвід. темат. зб. 2018. Спец. вип. до XІ з’їзду ґрунтознавців та агрохіміків України. Кн. 2. С. 74−82.
8. Лісовий М. М. Вплив удобрення на стійкість озимої пшениці до шкідників в умовах Лісостепу. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2004. Вип. 46. С. 51–57.
9. Мазур Г. А. Відтворення і регулювання родючості легких ґрунтів. Київ : Аграрна наука, 2008. 305 с.
10. Мазур Г. А., Медвідь Г. К., Сімачинський В. М. Підвищення родючості кислих ґрунтів. Київ : Урожай, 1984. 176 с.
11. Маренич М. М., Тараненко С. В. Вплив бакових сумішей гербіцидів із карбамідом на урожайність пшениці озимої. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. 2009. № 59. С. 11–14.
12. Муханова В. С. Агрозаходи − проти шкідників. Карантин і захист рослин. 2007. № 8. С. 7−8.
13. Науково-методичні рекомендації з оптимізації мінерального живлення сільськогосподарських культур та стратегії удобрення / за ред. М. М. Городнього. Київ : ТОВ “Алефа”, 2004. 140 с.
14. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В. П. Омелюти. Київ : Урожай, 1984. 296 с.
15. Оничко В. І., Коваленко О. А., Секун М. П. Шкідники тритикале ярого та роль мінеральних добрив у регулюванні їх чисельності. Захист і карантин рослин. 2011. Вип. 57. С. 151−159.
16. Пармінська Л. М. Вплив систем удобрення пшениці озимої на патогенну мікофлору ґрунту у короткоротаційних сівозмінах. Карантин і захист рослин. 2012. № 11. С. 1−3.
17. Пасацька В. С., Починок Л. А., Гаврилюк М. М. Вплив систем удобрення на фітосанітарний стан посівів озимої пшениці в зоні Північного Лісостепу. Захист і карантин рослин. 2011. Вип. 57. С. 151−159.
18. Пасацька В. С., Гаврилюк Н. М. Найпоширеніші фітофаги пшениці озимої та заходи контролю їх чисельності в північній частині Лісостепу. Збірник наукових праць ННЦ ”Інститут землеробства НААН”. 2015. Вип. 1. С. 95−100.
19. Петров В. М. Технічне забезпечення інноваційних технологій у рослинництві. Економіка АПК. 2013. № 2. С. 100−105.
20. Петрунів І. І., Сеньків Г. Й., Костюк М. М. Вплив довготривалого застосування органічних, мінеральних добрив та вапнування на продуктивність сільськогосподарських культур. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2001. Вип. 43 (І). С. 161−165.
21. Сайко В. Ф., Бойко П. І. Сівозміни в землеробстві України. Київ : Аграрна наука, 2002. 145 с.
22. Санін С. С. Підвищити рівень фітосанітарної безпеки країни. Захист і карантин рослин. 2000. № 12. С. 3−7.
23. Сахненко В. В., Сахненко Д. В. Багаторічний аналіз динаміки розвитку та розмноження шкідників на пшениці озимій. Таврійський наук. вісник. 2019. № 107. С. 159–164.
24. Сметанко О. В., Бурикіна С. І., Кривенко А. І. Вплив елементів біологізації вирощування пшениці озимої на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки. 2018. № 8 (785). С. 33−37.
25. Тараріко О. Г., Греков В. О., Дацько Л. В. Механізми і технології контролю родючості ґрунтів. Вісник аграрної науки. 2011. № 11. С. 16–19.
26. Цвей Я. П. Формування родючості ґрунту в короткоротаційних сівозмінах Лісостепу. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 1. С. 56–59.
27. Чайка В. М., Сядриста О. Б., Козак Г. П. Багаторічна динаміка чисельності шкідників озимини в Лісостепу. Карантин і захист рослин. 2005. № 6. С. 11−13.
28. Чайка В. М., Гавей І. В., Неверовська Т. М. Динаміка чисельності шкідників пшениці озимої у Лісостепу України в умовах зміни клімату. Захист і карантин рослин. 2014. № 60. С. 444−451.
29. Milosavljevic I., Esser A. D. Effect of environmental and agronomic factors on soil-dwelling pest communities in cereal crops. Agriculture Ecosystems & environment. 2016. No 225. Р. 192–198.
30. Predicting potential winter wheat yield losses caused by multiple disease systems and climatic conditions / R. Jevtis et al. Grop Protection. 2017. No 99. P. 17−25.
Downloads
Published
Issue
Section
License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
