Вплив удобрення на формуванняпродуктивності ячменю ярого в короткоротаційних сівозмінах

Автор(и)

  • Марія ЩЕРБА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Оксана КАЧМАР Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Ангеліна ДУБИЦЬКА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Оксана ВАВРИНОВИЧ Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор
  • Оксана ТАРАВСЬКА Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Автор

DOI:

https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-1-10

Ключові слова:

сівозміни, попередники, удобрення, ячмінь ярий, урожайність, продуктивна вологість, щільність ґрунту, поживний режим, забур’яненість, хвороби

Анотація

The water-physical and nutrient regimes of the soil, the yield and quality indicators of spring barley grain, the phytosanitary condition of its crops in different types of crop rotation under intensive and alternative fertilization systems were studied. It was found that in all experimental crop rotations, the maximum grain yield (3.50–3.91 t/ha) exceeding the control by 1.44–1.58 t/ha was obtained under conditions of use directly N60Р60K60 under the culture and plowing once per rotation of 40 t/ha of manure under the predecessors. Higher yield was formed by plants in grain-row crop rotation with 50 percent saturation with grain ears. In the grain-forage crop rotation saturated with 75 % of grain crops, the productivity was lower by 10.5 %. The best predecessor for spring barley was potatoes, after which the yield was 0.10–0.27 t/ha higher in the control (without fertilizers) than after winter wheat, and with the introduction of organo-mineral fertilization systems the surplus was 0.17– 0.41 t/ha. In spring barley grain, the highest mass of 1000 grains (40.7–43.3 g), grain nature (563–589 g/l), and protein content (10.53–11.00 %) were obtained in the manure aftertreatment option (40 t/ha) and direct application of fertilizers to the culture in the norm of N60Р60K60. Grain of lower quality was obtained on the unfertilized version. The analysis of the influence of the predecessor and the type of crop rotation showed advantages in the accumulation of protein
(9.11 % in the control) for growing spring barley in a crop rotation after the predecessor potato.

In all years of the five-year research period, at the time of germination of spring barley, the reserves of productive moisture in the arable layer of the soil were sufficient for the growth and development of plants. Depending on the type of crop rotation and predecessors, their average values ranged from 31.0 to 36.1 mm. With the depth of sampling, these indicators increased and in the 20–40 cm layer amounted to 36.3–40.4 mm. Fertilizer systems provided a higher level of moisture accumulation. In the arable and sub-arable layers of the soil, on the variants of the alternative fertilization system, compared to the control, their values were higher by 6.7 and 5.1 % in grain fodder and by 6.8 and 6.3 % in crop rotation, on the variants of the intensive fertilization system by 11.1 and 8.9 % and by 9.6 and 8.0 % respectively. With the passage of subsequent phases of vegetation, soil moisture values changed depending on precipitation, the intensity of its use by crop rotations, and different levels of fertilization.

The density of the soil structure under spring barley increased during its growing season and was the lowest in the initial period of development. In particular, during the growth period in the 0–10 cm layer, its average values varied from 1.12 to 1.18 g/cm3 in the 10–20 horizon and within 1.22–1.24 and 1.32–1.34 g/cm3 in a 20–30 cm layer. The use of intensive (manure + mineral fertilizers) and alternative (green mass of post-harvest oil radish + precursor by-products + mineral fertilizers) fertilization systems restrained the compaction process and provided 4.46–2.65 % lower values of capacity after winter wheat and by 3.5–
1.72 % after potatoes compared to the control without fertilizer.

The nutrient status of the soil in spring barley crops depended on fertilization systems, the type of crop rotation and the predecessor. The highest content of alkaline hydrolysed nitrogen (123.1–124.3 mg/kg soil), mobile phosphorus (127.2–128.1 mg/kg soil) and exchangeable potassium (112.8–
114.4 mg/kg soil) in the arable layer was in the seedling phase on the option of using 40 t/ha of manure for predecessors in crop rotation and direct application of mineral fertilizer in a dose of  N60Р60K60 to the crop.

An increase in the specific weight of ear crops in crop rotation created conditions for the deterioration of the herbological condition of barley crops. The highest weediness of the crop (401 pcs of weeds per 1 m2 in the seedling phase, 330 pcs/m2 ‒ earing phase, 91 pcs/m2  –  full maturity phase) was formed on the control option in the grain-forage rotation with saturation of 75 % ear crops. The use of organo-mineral systems in crop rotation and their mineral component under spring barley helped to reduce the number of segetals in the culture and increased its competitiveness.

The highest incidence of spring barley crops with root rot (23.8 %), ear septoriosis (14.1 %) and ear fusarium (7.2 %) was observed after the predecessor of winter wheat in grain-forage crop rotation. The lower development of diseases was noted for the cultivation of the crop after potatoes in crop and grain-row rotations.

Посилання

1. Агрофізичні властивості темно-каштанового ґрунту за різних систем основного обробітку та удобрення на зрошуваних землях / Р. А. Вожегова та ін. Вісник аграрної науки. 2017. № 8. С. 64–70.

2. Бабенко А. І., Танчик С. П. Особливості захисту посівів сільськогосподарських культур від бур’янів за умов органічного землеробства. Карантин і захист рослин. 2016. № 2/3. С. 38–40.

3. Біловус Г. Я., Марухняк А. Я. Екологічне сортовипробування ячменю озимого в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2019. Вип. 66. С. 38–51.

4. Бойко П. І., Літвінов Д. В. Ефективність короткоротаційних сівозмін у сучасних системах землеробства. Землеробство : міжвід. темат. наук. зб. 2015. Вип. 2. С. 38–46.

5. Бомба М. Я. Біологічне землеробство: стан та перспективи розвитку. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2016. Вип. 59. С. 72–77.

6. Вавринович О. В. Агротехнічні способи контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур. Вісник Агрофорум. 2021. № 8 (149). С. 10–14.

7. Вплив застосування біопрепаратів та біологічно активних речовин на формування елементів продуктивності ячменю ярого в Північному Степу / А. Д. Гирка та ін. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2013. Вип. 14. С. 30–36.

8. Вплив систем основного обробітку ґрунту та удобрення на продуктивність сільськогосподарських культур в сівозміні на зрошенні Півдня України / О. Є. Марковська та ін. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 66. С. 71–74.

9. Гадзало Я., Камінський В., Сайко В. Сівозміни в землеробстві України. Аграрний тиждень. 2015. № 4/5. С. 14–16.

10. Гангур В. В., Лень О. І., Гангур М. В. Вплив різних систем обробітку на поживний режим ґрунту під пшеницею озимою та ячменем ярим в зоні Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2022. № 1. С. 38–44.

11. Гангур В. В., Сокирко П. Г., Лень О. І. Забур’яненість та вологозабезпеченість посівів ячменю ярого залежно від способів обробітку ґрунту. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2011. № 4. С. 32–35.

12. Гораш О. С., Климишева Р. І. Формування урожайності зерна ячменю ярого. Вісник аграрної науки. 2008. № 2. С. 25–27.

13. Господаренко Г. М., Прокопчук І. В., Бойко В. П. Вплив доз і співвідношень добрив у польовій сівозміні на врожайність і якість зерна ячменю ярого. Зб. наук. пр. Уманського національного університету садівництва. 2020. Вип. 96 (1). С. 205–218.

14. Господаренко Г. М., Прокопчук І. В., Бойко В. П. Поживний режим ґрунту в польовій сівозміні за різного удобрення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2019. № 1. С. 37–43.

15. Єщенко В. О. Польові сівозміни України, якими їм бути: довго- чи короткоротаційними? Зб. наук. пр. Уманського національного університету садівництва. 2016. Вип. 89 (1). С. 43–49.

16. Заярна О. Ю. Оцінка стійкості сортів ярого ячменю до сажкових хвороб. Вісник Харківського національного аграрного університету. Сер.: Фітопатологія та ентомологія. 2017. № 1/2. С. 165–168.

17. Камінський В. Ф. Сівозміна як основа сталого землекористування та продовольчої безпеки України. Зб. наук. пр. ННЦ “Інститут землеробства НААН”. 2015. Вип. 2. С. 3–14.

18. Кірілеско О. Л. Ефективність систем удобрення у короткоротаційній сівозміні Лісостепу Західного України. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 2019. Вип. 87. С. 93–101.

19. Лінчевський А. А. Ячмінь – джерело здорового способу життя сучасної людини. Вісник аграрної науки. 2017. № 12. С. 14–21.

20. Марковська О. Є., Малярчук М. П. Агроекономічна оцінка систем основного обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні за умов зрошення на Півдні України. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 89. С. 55–59.

21. Методики випробування і застосування пестицидів / С. О. Трибель та ін. Київ : Світ, 2001. 428 с.

22. Молдован В. Г., Квасніцька Л. С. Забур’яненість агроценозів в умовах достатнього зволоження Правобережного Лісостепу. Карантин і захист рослин. 2015. № 5. С. 8–10.

23. Пилипенко М. О. Формування структури врожаю ярого ячменю залежно від умов мінерального живлення і норм висіву. Науковий вісник НАУ. 2000. № 29. С. 65–68.

24. Піковський М., Кирик М. Хвороби ячменю на початку вегетації рослин. Пропозиція. 2013. № 5. С. 82–84.

25. Потопляк О. Продуктивність сортів ячменю ярого залежно від умов мінерального живлення. Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер. Агрономія. 2013. № 17 (2). С. 116–120.

26. Самойленко О. А. Вплив екотипу ячменю ярого на його урожайність в умовах Лівобережного Лісостепу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2015. Вип. 3. С. 124–130.

27. Сівозміни у землеробстві України / за ред. В. Ф. Сайка, П. І. Бойка. Київ : Аграрна наука, 2002. 146 с.

28. Уваренко К. Ю. Вплив ущільнення та удобрення ґрунту на використання елементів живлення та продуктивність ячменю ярого. Вісник аграрної науки. 2018. № 8. С. 76–81.

29. Уваренко К. Ю. Вплив щільності будови та вологості ґрунту на ефективність аміачної селітри при вирощуванні різних за інтенсивністю сортів ячменю ярого. Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Агрономія і біологія. 2016. Вип. 9. С. 29–35.

30. Уваренко К. Ю. Засвоєння елементів живлення різними сортами ячменю ярого залежно від щільності будови ґрунту. Зб. наук. пр. Уманського національного університету садівництва. 2018. Вип. 92 (1). С. 223–230.

31. Формування врожаю ярого ячменю в Україні / М. Я. Бомба та ін. Зернові культури. 2001. № 2. С. 22–24.

32. Формування урожайності та якості зерна ячменю залежно від рівня мінерального живлення / М. Вислободська та ін. Вісник Львівського національного аграрного університету. Сер.: Агрономія. 2013. Вип. 17 (1). С. 166–170.

33. Чернелівська О. О., Дзюбенко І. М., Наконечний В. О. Вплив основного обробітку ґрунту та системи удобрення на продуктивність ячменю ярого. Корми і кормовиробництво : міжвід. темат. наук. зб. 2018. Вип. 85. С. 76–81.

34. Шевченко М. С., Десятник Л. М., Бокун А. І. Динаміка запасів продуктивної вологи в ґрунті та урожайність ячменю ярого залежно від обробітку ґрунту і добрив. Зернові культури. 2020. Т. 4, № 1. С. 160–166.

35. Шевчук О. В. Вплив післядії різних систем удобрення на динаміку вмісту азоту в ґрунті, рослинах і зерні ячменю ярого. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2013. № 1. С. 135–139.

Завантаження

Опубліковано

28.09.2023

Номер

Розділ

ЗЕМЛЕРОБСТВО І РОСЛИННИЦТВО

Як цитувати

Марія ЩЕРБА, Оксана КАЧМАР, Ангеліна ДУБИЦЬКА, Оксана ВАВРИНОВИЧ, & Оксана ТАРАВСЬКА. (2023). Вплив удобрення на формуванняпродуктивності ячменю ярого в короткоротаційних сівозмінах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво, 74(1), 140-163. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-1-10

Схожі статті

1-10 з 224

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають