Трансформація морфологічних ознак і забарвлення профілю ясно-сірого лісового поверхнево-оглеєного ґрунту за тривалого агрогенного використання
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2026-(80)-1-4Ключові слова:
ґрунт , профіль, горизонт, агрогенна трансформація, морфологічні ознаки, удобрення, вапнування, забарвленняАнотація
У статті наведено результати дослідження морфологічної трансформації профілю ясно-сірого лісового поверхнево-оглеєного ґрунту за 61 рік агрогенного використання в умовах довготривалого стаціонарного польового досліду, закладеного у 1965 р. Метою роботи було встановити характер та особливості трансформації морфологічних ознак ґрунтового профілю залежно від тривалого агрогенного навантаження, систем удобрення та вапнування. Дослідження проведено на початку XII ротації чотирипільної сівозміни (2026 р.) на варіантах: без добрив (контроль), за періодичного вапнування 1,0 н. CaCO₃ за Нг, органічного удобрення (10 т/га гною), органо-мінеральних систем із повною (N65P68K68) та половинною (N30P34K34) дозами мінеральних добрив на фоні 1,0 н. CaCO₃ за Нг і систематичного застосування N65P68K68. Для морфологічного дослідження закладено 6 ґрунтових розрізів – по одному на кожен варіант. Морфологічні ознаки оцінювали морфолого-генетичним і порівняльно-аналітичним методами, а забарвлення генетичних горизонтів визначали за шкалою Манселла. Встановлено, що тривале агрогенне навантаження зумовило комплексну трансформацію морфологічної будови профілю, яка проявлялася у зміні забарвлення, посиленні ознак гумусованості, контрастності меж генетичних горизонтів та виразності елювіально-ілювіальної диференціації. Забарвлення горизонтів HEglорн. та HEglп/орн. у всіх варіантах залишалося стабільним – 10YR 6/3. Найбільш виразні зміни встановлено в горизонтах E(h)gl, Iegl та Igl. Застосування органічного удобрення супроводжувалося потемнінням верхньої частини профілю, тоді як органо-мінеральні системи на фоні CaCO₃ характеризувалися меншою контрастністю меж генетичних горизонтів. Найбільш виразна трансформація забарвлення спостерігалася в Igl, де відбувалися освітлення та зміна тону від 10YR до 2.5Y. Отримані результати розкривають закономірності довготривалої агрогенної трансформації морфологічних властивостей кислих малородючих ґрунтів та підтверджують роль систем удобрення і хімічної меліорації у формуванні їхньої сучасної профільної диференціації.
Посилання
1. Балюк С. А., Трускавецький Р. С. Ґрунтознавство в Україні: досягнення, пріоритети та перспективи. Вісник аграрної науки. 2021. № 12 (825). С. 18–27. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202112-02.
2. Гавришко О. С. Роль глобальної мережі тривалих польових сільськогосподарських дослідів (GLTEN) у практичній підготовці здобувачів вищої освіти в галузі сучасних аграрних наук. Scientific and pedagogical internship «Development trends in the system of agricultural education: Baltic states’ experience» : Internship proceedings (July 3 – August 13, 2023. Riga, the Republic of Latvia). Riga, Latvia : «Baltija Publishing», 2023. P. 9–12.
3. Зміни ґрунтового профілю ясно-сірого лісового поверхнево-оглеєного ґрунту за тривалого використання / М. А. Ткаченко та ін. Збірник наукових праць Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН". 2015. Вип. 2. С. 32‒41.
4. Паньків З. Генетичний статус профільно-диференційованих ґрунтів Передкарпаття. Теорія і практика генетичного ґрунтознавства : колективна монографія / за ред. З. П. Паньківа. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2023. С. 130–152. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2023/09/monohrafiia-Theory-practice-of-genetic-soil-science-2023-book.pdf.
5. Позняк С. П., Гнатишин М. А. Глобальна ініціатива «4 PER 1000» та можливості її реалізації в Україні. Український географічний журнал. 2021. № 2 (114). С. 11–19. https://doi.org/10.15407/ugz2021.02.011.
6. Стаціонарні польові досліди України. Реєстр атестатів / За ред. А. С. Заришняка, С. А. Балюка, М. В. Лісового. К. : Аграрна наука, 2014. 146 с.
7. Ткаченко М. А. Відтворення родючості сірих лісових ґрунтів за різних систем удобрення та хімічної меліорації у Правобережному Лісостепу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук : спец. 06.01.03 “Агроґрунтознавство і агрофізика”. Київ, 2015. 46 с.
8. Цапко Ю. Л., Даньків К. Я., Оліфір Ю. М. Морфологічні зміни ґрунтового профілю ясно-сірого лісового поверхнево оглеєного ґрунту під впливом агронавантажень. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. 2016. № 2. С. 33–37.
9. Changes in soil organic matter content and quality after application of different organic and mineral fertilisers in 27-year long-term field experiments on luvisol / J. Balík et al. Front. Soil Sci. 2025. 5:1540137. https://doi.org/10.3389/fsoil.2025.1540137.
10. Chapter 1 ‒ Long-term agricultural research at Rothamsted / A. J. Macdonal et al. [In:] Bhullar, G. S., Riar, A. (Eds.), Long-Term Farming Systems Research. Academic Press, 2020. P. 15–36. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-818186-7.00002-3.
11. Dziczek J., Świtoniak M., Sykuła M. The impact of erosion on the spatial variability of main properties, genesis, and systematic position of soils in the Wieliczka Foothills, southern Poland – a case study from the Bemke Campus area. Soil Science Annual, 2025. 76 (3), 209899. https://doi.org/10.37501/soilsa/209899.
12. From chernozem to Luvisol or from Luvisol to Chernozem? A discussion about the relationships and limits of the two types of soils A case study of the soil catena of Hrusov, Czechia / B. Strouhalova et al. Geografie, 2020. 125 (4), 473‒500. https://doi.org/10.37040/geografie2020125040473.
13. Gajda A. M., Czyż E. A., Ukalska-Jaruga A. Comparison of the Effects of Different Crop Production Systems on Soil Physico-Chemical Properties and Microbial Activity under Winter Wheat. Agronomy, 2020. 10 (8), 1130. https://doi.org/10.3390/agronomy10081130.
14. GLTEN: The Global Long-Term Agricultural Experiment Network. Rothamsted Research. https://www.rothamsted.ac.uk/facilities-and-resources/glten-global-long-term-agricultural-experiment-network
15. Gray Luvisols are polygenetic / M. F. Dyck et al. Canadian Journal of Soil Science. 2022. 103 (1), 121–133. https://doi.org/10.1139/cjss-2022-0035.
16. IUSS Working Group WRB, 2022. World Reference Base for Soil Resources. International soil classification system for naming soils and creating legends for soil maps. 4th edition. International Union of Soil Sciences (IUSS), Vienna, Austria.
17. Liming Enhances Soil Phosphorus Cycling in Long-Term Agricultural Fields / Y. Wang et al. European Journal of Soil Science. 2025. 76, e70238. https://doi.org/10.1111/ejss.70238.
18. Munsell Soil Color Charts. Baltimore 2, Maryland, U. S. A., 2000. 10 p.
19. Świtoniak M., Mroczek P., Bednarek R. Luvisols or Cambisols? Micromorphological study of soil truncation in young morainic landscapes – Case study: Brodnica and Chełmno Lake Districts (North Poland). CATENA. 2016. 137. 583–595. https://www.mindat.org/reference.php?id=16572902.
20. The effects of agrogenic transformation on soil profile morphology, organic carbon and physico-chemical properties in Retisols of Western Lithuania / J. Volungevicius et al. Archives of Agronomy and Soil Science. 2018. 64 (13), 1910–1923. https://doi.org/10.1080/03650340.2018.1467006.
21. The Relationship Between Organic Carbon and Ca in the Profile of Luvisols: A Case Study of a Long-Term Experiment in Pulawy, Poland / D. Pikuła et al. Agriculture, 2025. 15 (6), 598. https://doi.org/10.3390/agriculture15060598.
22. Transformations of different soils under natural and anthropogenized land management / J. Volungevičius et al. Zemdirbyste-Agriculture. 2019. 106, 3‒14. https://doi.org/10.13080/z-a.2019.106.001.
23. Veenstra, J., Burras, C. Soil profile transformation after 50 years of agricultural land use. Soil Science Society of America Journal. 2015. 79 (4), 1154–1162. https://doi.org/10.2136/sssaj2015.01.0027.
24. Witkowska-Walczak B., Turski M. Porosity and water useful for plants in Luvisols created from sandy silt and silt. International Agrophysics. 2004. 18. 189–194.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Олег ГАВРИШКО, Юрій ОЛІФІР, Тетяна ПАРТИКА, Надія КОЗАК, Олександр ГОРЛІНСЬКИЙ (Автор)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
