Development of flax anthracnose in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine at climate changes
DOI:
https://doi.org/10.32636/01308521.2022-(72)-2-5Keywords:
flax, variety, anthracnose, resistance, source material, selection processAbstract
The global climate change towards warming affects the change in agroclimatic conditions for the growth, development and formation of the productivity of agricultural crops. It is accompanied by an increase in air temperature, changes in the length of the seasons, disruption of natural development processes, and the duration of the growing season of crops.
Agriculture is the most vulnerable sector of the economy to climate change, since the development of crop production industries, their specialization, and the yield of agricultural crops are determined by the climatic conditions of the territory, in particular, heat and moisture supply.
From the group of technical fibrous crops, flax is one of the most moisture-loving representatives, which does not tolerate heat, because in hot weather conditions above 22 °C, a negative effect on the growth of the stem is manifested, and the quality of the fiber deteriorates.
To increase the productivity of flax, it is necessary to improve selection methods, to replenish and study the national collection of flax, to identify samples with high combining ability and to involve them in the selection process.
The purpose of our research was to study and identify collection samples of flax resistant to anthracnose under conditions of climate change, which will be used as a starting material in the selection process when creating resistant varieties.
The results of research for the period 2011–2020 on the development of anthracnose Colletotrichum lini Bolley in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine due to climate change are presented. The impact of resistance of varieties and abiotic factors (air temperature and humidity) on the degree of disease damage to flax was established. Collected samples were selected, which are recommended for use in the selection process as a starting material for creating resistant varieties.
In the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine, the highest development of anthracnose during the studied period of 2011−2020 in the phase of early yellow maturity was in 2018 and 2019 – 32.0−70.0 and 16.0−72.0 %, respectively. The lowest development of anthracnose was observed in 2016 and 2017 − 2.7−15.0 and 8.0−23.0 %.
All studied collection samples were affected by anthracnose in the budding phase and had a weak degree of damage (score 1), in the phase of the beginning of early yellow ripeness − medium (score 2) and strong (score 3).
The classification of collection samples of flax according to resistance to anthracnose showed that in 2016 and 2017 all studied samples were resistant to anthracnose.
The largest share among the studied samples was moderately resistant samples: in 2011 − 87.5 %, in 2020 − 65.4 %, susceptible samples prevailed in 2018 − 69.7 % and in 2019 − 59.6 %.
During the research period, samples resistant to anthracnose were found in the collection nursery, which may be used in the selection process as source material: Zoria-87 (St2), Kyivskyi, Svitanok, Rushnychok, Lvivskyi-8, Debiut, Zolotystyi, Vruchyi, Hladiator, Irma, Krymskyi-250, Baikal, Slavnyi, Staromestnyi, Kheiia-14, Kheiia-15, Fort, Liniia LZU-2, Liniia LZU-3, Liniia LZU-4, Liniia LZU-5, Atena, Artemida, Emilen, Berber, g7 Astelle, Rust Resistant sum № 6, Taurneus, Verin, Achay, Lintex, Milenium, Arsen, Daros I, Luna, Alba, Reina, Tammes T-17, Abissinian.
References
1. Антракноз льону в умовах Західного Лісостепу України / О. А. Ващишин та ін. Луб’яні та технічні культури. 2018. Вип. 6 (11). С. 92–98.
2. Бірюкова Т. С., Чучвага В. І. Дослідження прояву розвитку фузаріозу та антракнозу перспективних сортів в умовах Північно-Східного Полісся України. Зб. наук. пр. Інституту луб’яних культур НААН. 2014. Вип. 12. С. 82−87.
3. Бурик О. Ю. Ураження льону-довгунцю хворобами залежно від строків збирання. Вісник аграрної науки. 2013. № 2. C. 78−80.
4. Дегтерьов Ю., Гавва Д., Резнік С. Вплив зміни клімату на урожайність сільськогосподарських культур Лівобережного Лісостепу. IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти” (Київ, 21 квіт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 107−111.
5. Домінська О. Я. Вплив факторів на розвиток льонарства в Україні. Агросвіт. 2015. № 7. С. 13–19.
6. Жуйков О. Г., Мельник Н. А. Льон олійний в Україні – культура втрачених можливостей. Таврійський науковий вісник. 2022. № 123. С. 62−67.
7. Ільків Л. А. Сучасний стан та ефективність виробництва льону. Економічні науки. 2018. № 12. С. 614−618.
8. Йотка О. Ю., Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Ознакова колекція льону за стійкістю до фузаріозу та антракнозу – джерело вихідного матеріалу для селекції. Генетичні ресурси рослин. 2017. № 20. С. 73−84.
9. Ковальов В. Б., Деребон І. Ю., Бучко К. Д. Вирощування олійного льону на Поліссі. Наукові читання – 2018 : матері-али наук.-практ. конф. (Житомир, 16–17 листоп. 2018 р.). Житомир, 2018. С. 49–54.
10. Конюк О. Вплив змін клімату на посівні площі та валовий збір технічних культур в Україні. IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти” (Київ, 21 квіт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 120−123.
11. Крят Л. І. Вплив зміни клімату та екстремальних кліматичних явищ на розвиток сільського господарства. IV Міжнар. наук.-практ. конф. “Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти” (Київ, 21 квіт. 2021 р.). Київ, 2021. С. 129−131.
12. Лімонт А. Льон-довгунець і конкурентоспроможність льонарства та його відродження. Техніка і технології АПК. 2016. № 11. C. 14−19.
13. Логінов М. І. Перспективи селекції сортів льону-довгунцю з високою прядив-ною здатністю волокна та підвищеною насіннєвою продуктивністю. Вісник Сум-ського НАУ. 2014. № 3 (27). C. 201−204.
14. Макаренко В. Культуры-фавориты. Агроперспектива. 2014. № 4. С. 20−21.
15. Марков І. Секрети успішного вирощування льону-довгунцю. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4. С. 299.
16. Махова Т. В., Поляков О. І. Вплив агроприйомів вирощування на забур’я-неність посівів та врожайність льону олійного в умовах Степу України. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2015. Вип. 22. С. 110−118.
17. Махова Т. В., Поляков О. І. Формування врожайності льону олійного сорту Ківіка в залежності від агроприйомів вирощування. Перспективи розвитку рослинницької галузі в сучасних економічних умовах : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 50-й річниці від початку розвитку рисівництва в Україні (Скадовськ, 6−8 серп. 2013 р.). Скадовськ, 2013. С. 134−135.
18. Методичні рекомендації “Селекція та первинне насінництво льону-довгунця” / М. І. Логінов та ін. Глухів, 2010. 50 с.
19. Наукові досягнення в селекції та створення нових сортів льону-довгунця / М. І. Логінов та ін. Вісник Сумського НАУ. 2016. № 2 (31). C. 209−213.
20. Облік шкідників та хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В. П. Омелюти. Київ, 1984. 294 с.
21. Примаков О. А., Маринченко І. О., Козорізенко М. П. Шляхи розвитку льонарства в Україні. Економіка АПК. 2013. № 11. С. 32–37.
22. Поляков О. І., Нікітенко О. В., Вахне-нко С. П. Агротехніка льону олійного. The Ukrainian Farmer. 2017. С. 102–105.
23. Поляков О. І., Махова Т. В. Вплив строків сівби та норм висіву на показники елементів продуктивності та формування врожайності льону олійного в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 68. С. 146−149.
24. Рудік Н. М. Економічний потенціал виробництва льону олійного в Україні. Агросвіт. 2020. № 2. С. 61−68.
25. Рудік О. Л. Вплив вологозабез-печення на процеси росту та розвитку сортів льону в умовах Півдня України. Таврійський науковий вісник. 2017. Вип. 98. С. 113−121.
26. Рудік О. Л., Мринський І. М. Загальна та біоенергетична оцінка подвій-ного використання льону олійного. Вісник ЖНАЕУ. 2015. № 2 (50), т. 1. С. 325–330.
27. Рудик А., Керимов А. Оценка сортовых особенностей с целью двойного использования посевов льна масличного. Elimy News is the Researching of Natural Sciences. Lankaran. 2018. Vol. 1. P. 221–229.
28. Слісарчук М. В. Удосконалення техніки гібридизації льону олійного і льону-довгунцю при створенні нового вихідного матеріалу. Вісник аграрної науки. 2014. № 3. C. 45−49.
29 Сторчоус І. Технологічні основи вирощування льону-довгунцю в Україні. Агробізнес сьогодні. 2018. № 11. C. 72−73.
30. Хілінський С. А. Олійний льон для аграріїв сьогодні – від 100 % рентабельності та низка інших переваг. Агроном. 2019. № 4. С. 74–75.
31. Чехова І. В., Чехов С. А., Шкурко М. П. Вітчизняний ринок льону. Економіка України. 2017. № 1. С. 52−63.
32. Чехова І. В. Світовий ринок олійних культур. Вісник аграрної науки. 2017. № 9. С. 71−77.
33. Чучвага В. І., Кривошеєва Л. М. Вивчення сортової реакції льону-довгунця на стійкість до антракнозу з метою селекції на імунітет. Луб'яні та технічні культури. 2018. Вип. 6 (11). С. 88−92.
34. Шеремет Ю. В. Особливості елементів сортової технології вирощування льону олійного в умовах Полісся. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2013. Вип. 2. С. 50−55.
35. Яцух К. І., Тимчук І. С., Ващишин О. А. Антракноз льону-довгунцю на Львівщині. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2012. Вип. 54, ч. ІІ. С. 135−145.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2022 О. А. ВАЩИШИН, Г. Я. БІЛОВУС, К. І. ЯЦУХ, О. Н. ПРИСТАЦЬКА (Автор)
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
